22 липня Президент України Володимир Зеленський підписав закон , який фактично віддає Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) та Національне антикорупційне бюро (НАБУ) під контроль Генерального прокурора. Цей крок спровокував масштабну хвилю протестів, адже незалежність антикорупційних органів — одна з ключових вимог для отримання допомоги, зброї та переговорів про вступ до ЄС.
Однак, після хвилі суспільного обурення президент анонсував новий законопроєкт, який нібито гарантуватиме незалежність НАБУ та САП.
В ефірі Сніданку з 1+1 головна редакторка видання Бабель Катерина Коберник пояснила, що саме відбулося, чим загрожують нові правила та чого очікувати від анонсованого президентом нового законопроєкту, який уже в розробці.
Після підписання нового закону Генеральний прокурор отримує право забирати у НАБУ справи, втручатися в їхній перебіг, а за потреби — навіть закривати їх. Ухвалений законопроєкт тепер віддає ці органи під контроль генерального прокурора. Він зможе забрати будь-яку справу в НАБУ і навіть закрити її. А генпрокурора призначає Верховна Рада за поданням президента.
До цього САП і НАБУ діяли автономно, а Генпрокуратура не мала жодного впливу на їхні розслідування. Саме ця незалежність була ключовим досягненням після Революції Гідності.
Після хвилі невдоволення Зеленський заявив, що з’явиться новий законопроєкт, який поверне незалежність НАБУ і САП. Але експертка сумнівається, що це легко зробити — і не лише технічно.
«Скажемо чесно, це дуже нереалістична річ — за тиждень напрацювати класний законопроєкт. Ну, я не знаю... це, мабуть, як навчити дитину говорити за тиждень. Щоб створити САП і НАБУ, на це пішло дуже багато часу. І так нібито придумали, щоб вони були незалежними. А тепер — от вам тиждень, і створіть ідеальну систему».
Експертка зауважує: навіть якщо Україна запропонує новий законопроєкт, який нібито має повернути незалежність антикорупційним структурам, довіру доведеться відновлювати довго і складно.
«Європейці зацікавлені в Україні зараз. Вони справді хочуть, щоб ми вступили і стали частиною ЄС. Це прагнення є. Але тепер в них буде це відчуття: коли ти умовно сидиш за столом, ти будеш знати, що у людини навпроти є не дуже гарні наміри, які вона, мабуть, приховує. Оце ми точно не відкотимо. Про це всі запам’ятають».
Прессекретар ЄС Стефан де Кеєрсмакер 24 липня заявив, що у Брюсселі вітають спроби української влади виправити ситуацію, однак продовжують пильно стежити за процесом. А представник Єврокомісії Гійом Мерсьє також підтвердив, що фінансова підтримка ЄС напряму залежить від прозорості та демократичних змін:
«Це наше послання, яке залишається незмінним від початку обговорень, і ми очікуємо, що всі країни-кандидати (на вступ до Євросоюзу), включно з Україною, дотримуватимуться цих стандартів».
Водночас Катерина Коберник підкреслює, що й нинішні органи працюють неідеально, але їх не можна ламати через коліно.
Скасування закону можливе через Конституційний суд або нове голосування, але ці варіанти малореалістичні в короткій перспективі. Тому головне питання: чи вистачить політичної волі та експертного ресурсу на справжню реформу.
«Я думаю, що можна виправити, якщо ми зробимо нормальну реформу правоохоронної системи. Це буде ідеально. Це буде ідеальний результат для цієї ситуації».
Натомість, у своєму Telegram Володимир Зеленський щойно повідомив, що вже погодив текст нового законопроєкту. За його словами, документ буде внесено до парламенту вже найближчим часом:
«Щойно погодив текст законопроєкту, який гарантує реальне зміцнення системи правопорядку в Україні, незалежність антикорупційних органів, а також надійний захист системи правопорядку від будь-якого російського впливу чи втручання. Текст збалансований. Найголовніше – реальні інструменти, жодних російських зв’язків і незалежність НАБУ та САП. Законопроєкт сьогодні буде внесений до Верховної Ради України», — написав він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скандальний закон №12414: навіщо Рада обмежила повноваження НАБУ і САП та чому Зеленський не наклав вето