Скандальний закон №12414: навіщо Рада обмежила повноваження НАБУ і САП та чому Зеленський не наклав вето
22 липня Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав закон №12414, який послаблює незалежність антикорупційних органів.
Верховна Рада раптово ухвалила закон, який дозволяє генеральному прокурору втручатися в роботу НАБУ та САП — двох ключових та до 22 липня незалежних антикорупційних органів.
Того ж вечора Президент Володимир Зеленський підписав документ, попри заклики та мітинги ветувати його.
Чому це рішення викликало хвилю обурення в Україні та критику з боку Заходу — пояснюємо простими словами в нашому матеріалі.
Що таке НАБУ та САП?
► НАБУ (Національне антикорупційне бюро) створили у 2015 році як відповідь на вимоги Революції Гідності. Його основне завдання — розслідувати великі корупційні справи, у яких фігурують високопосадовці. Тобто, це один із головних органів у системі боротьби з високопосадовою корупцією.
► САП (Спеціалізована антикорупційна прокуратура) — це прокуратура, яка контролює законність дій детективів НАБУ та представляє розслідуванні справи у суді. Словом, НАБУ перевіряє чиновників та займається розслідуванням, а САП — регулює це на законному рівні.
Раніше їхня незалежність гарантувалася законом. Ніхто, навіть генпрокурор, не мав права втручатися в розслідування або тиснути на прокурорів. Їхніх керівників обирали на відкритих конкурсах за участі громадськості та міжнародних експертів.
Що змінює новий законопроєкт №12414?
Законопроєкт №12414, який тепер уже став законом, кардинально змінює правила гри. Розповідаємо про головні нововведення.
► Генпрокурор отримує повний контроль над прокурорами САП. Тепер він може давати їм прямі вказівки, хоча раніше вони підпорядковувались лише керівнику САП або його заступникам.
► Він також отримує ексклюзивне право оголошувати підозри у справах проти високопосадовців. Керівник САП більше не має цього повноваження.
► Генпрокурор може передавати справи НАБУ іншим правоохоронцям (наприклад, поліції чи СБУ), якщо вважатиме, що НАБУ працює неефективно або не може функціонувати через війну.
Чому його ухвалили?
За день до ухвалення законопроєкту №12414, СБУ влаштувала масштабну хвилю обшуків — понад 70 об’єктів, пов’язаних із працівниками НАБУ. П’ятеро з них отримали підозри:
- двоє — за держзраду і співпрацю з Росією;
- троє — за участь у ДТП, які трапилися 1-3 роки тому.
У НАБУ заявили, що дії виглядали як тиск. Зокрема, що обшуки проводилися без судових ухвал.
Як відомо, цей закон спершу мав зовсім іншу тему — розслідування зникнень у прифронтових зонах. Проте в другому читанні комітет з питань правоохоронної діяльності несподівано додав до нього поправки про антикорупційні органи.
Серед фракцій, які виступили проти — Європейська солідарність і Голос. Натомість 263 депутати проголосували «за». Переважно — зі Слуги народу, Батьківщини та Платформи за життя та мир.
Документ одразу підписав Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, а трохи згодом, ввечері 22 липня і Президент України Володимир Зеленський. І хоча на сайті Ради його підпис з'являвся і зникав, офіційно Президент його схвалив.
Реакція суспільства
Увечері 22 липня по містах України — Києві, Дніпрі та Львові, тисячі людей вийшли на акції протесту проти законопроєкту №12414, аби привернути увагу влади й переконати Президента накласти вето, замість того, аби підписувати його. Проте, Володимир Зеленський у фінальному рішенні все ж поставив свій підпис.
Що каже Європа?
У Євросоюзі вже публічно висловили занепокоєння. Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє заявив:
«Ці установи є ключовими для реформи в Україні та мають діяти незалежно, щоб ефективно боротися з корупцією й зберігати довіру суспільства», – сказав речник.
ЄС також нагадав, що фінансова підтримка України напряму залежить від прогресу в реформах, зокрема в боротьбі з корупцією. А це — один із ключових критеріїв для майбутнього членства в Євросоюзі.
Чому Зеленський не наклав вето?
Президент зберігав мовчання до останнього, але все ж пояснив своє рішення:
«Антикорупційна інфраструктура працюватиме. Тільки без російських впливів – від цього треба все очистити. І справедливості має стати більше. Звісно, що НАБУ і САП будуть працювати. І важливо, що Генеральний прокурор налаштований на те, щоб в Україні реально забезпечувалася невідворотність покарання для тих, хто йде проти закону. І це те, що дійсно потрібно для України. Справи, які лежали, мають розслідуватись».
Натомість нардепи від Слуги народу заявили, що нові зміни нібито потрібні через незадовільні результати роботи НАБУ і САП. Але результатів аудиту, на які вони посилаються, поки ніхто не оприлюднив.
