Скорочення армії та відмова від НАТО: що передбачає так званий план з 28 пунктів від США та які наслідки може принести Україні

Хто стоїть за розробкою плану, як він потрапив у пресу та чому у Вашингтоні заговорили про поступки з обох сторін – розбираємося детально.

У міжнародному інформаційному просторі активно обговорюють так званий план із 28 пунктів щодо мирного врегулювання війни Росії проти України. Документ, що опублікувало видання Axios уже встигли охрестити переліком «найсміливіших бажань Путіна», а в українському просторі, за даними ТСН, його прямо називають планом капітуляції України.

Хто стоїть за документом

За інформацією американських медіа, над документом працювали одразу кілька фігур, близьких до колишнього президента США Дональда Трампа та російського керівництва. Серед них:

  • спецпредставник президента США Стів Вітков;
  • зять Дональда Трампа Джаред Кушнер;
  • спецпредставник російського диктатора Кирил Дмитрієв.

Саме ця конфігурація авторів уже викликає запитання щодо балансу інтересів у документі: у ньому чітко проглядаються вигоди для Москви і жорсткі поступки, яких вимагають від Києва.

Що вимагають від України

Зі змісту документа випливає, що Україна має зробити низку далекосяжних односторонніх кроків, які повністю змінюють її безпековий фундамент та позиції на фронті. Зокрема, йдеться про:

  • вихід ЗСУ з усієї території Донбасу,
  • перетворення Донбасу на демілітаризовану зону,
  • скорочення української армії до 600 тисяч військових,
  • обмеження далекобійного озброєння України,
  • закріплення в Конституції відмови від членства в НАТО,
  • заборону на розміщення в Україні миротворчих сил.

Раніше президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що Україна ніколи не прийме умов, які передбачають відмову від територій, ослаблення армії чи відкат від євроатлантичного курсу.

Що отримує Росія

На противагу жорстким вимогам до України, документ передбачає для Росії низку відчутних бонусів — пише Reuters. Серед них:

  • зняття або послаблення санкцій,
  • визнання за Росією окупованих територій,
  • повернення РФ до роботи в міжнародних організаціях.

І все це – в обмін на доволі розмиту обіцянку Росії не нападати на Україну чи Європу в майбутньому. Жодних дієвих механізмів гарантій або відповідальності за порушення такої обіцянки в оприлюднених пунктах не простежується.

Фактично, за логікою цього плану, агресор отримує легалізацію наслідків своєї агресії, тоді як держава-жертва має піти на масштабні поступки у сфері безпеки та суверенітету.

Як стався витік

Додаткового резонансу історії додала поведінка одного з розробників, Стівена Віткова. Після того, як один із американських журналістів опублікував матеріал про план із 28 пунктів, Вітков залишив під ним коментар, у якому написав, що автор «напевно, отримав це від К».

Згодом цей коментар було видалено, однак журналісти встигли його заскрінити й почали з’ясовувати, хто саме ховається за літерою К. Серед версій:

  • Кирил Дмитрієв, російський співавтор документа, який, на думку оглядачів, зацікавлений у тому, щоб капітуляційний для України план широко обговорювався в західній пресі;
  • Генерал Келлог, який, за даними ЗМІ, готується до відставки з посади спецпредставника по Україні, але вже тривалий час усунутий від ключових рішень.

Попри це, медійна логіка й акценти самого плану підштовхують багатьох спостерігачів до висновку, що найбільше у витоку міг бути зацікавлений саме російський бік.

Чому документ називають планом капітуляції

Українські та частина західних експертів констатують: в оприлюднених пунктах немає нічого справді нового з точки зору підходу Москви. Це той самий російський наратив, який Україна чує з перших років російської агресії:

  • «зона безпеки» за рахунок українських територій,
  • відмова від НАТО,
  • ослаблення армії,
  • зняття санкцій без зміни поведінки РФ.

На тлі обговорень, президент України Володимир Зеленський у зверненні до Дня гідності та свободи наголосив, що ситуація – одна з найскладніших за весь час повномасштабної війни. Президент згадуючи про американський «мирний план» окреслив дилему, перед якою може опинитися країна:

«Зараз тиск на Україну один із найважчих. Зараз Україна може опинитися перед дуже складним вибором: або втрата гідності, або ризик втрати ключового партнера. Або складні 28 пунктів, або вкрай важка зима. І щоб ми вірили тому, хто напав вже двічі. Від нас чекатимуть відповідь. Хоча насправді я вже її дав 20 травня 2019 року, присягаючи на вірність Україні», — сказав президент.

Зеленський підкреслив, що в будь-яких обговорюваних мирних планах український національний інтерес має бути врахований, а Україна пропонуватиме власні альтернативи.

«Я буду боротися за те, аби серед всіх пунктів плану не було пропущено щонайменше двох. Це гідність і свобода українців, бо саме на цьому базується все інше — наш суверенітет, наша незалежність, наша земля», — сказав він.

В той час американський президент Дональд Трамп зробив заяву, зазначивши, що Україна має «прийняти рішення» до 27 листопада: 

«Наступний четвер (День подяки) є «відповідним часом» для України, щоб погодитися на запропоновану США мирну угоду. Україна втрачає територію, а Путін не хоче продовжувати війну».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Кров застигла в жилах»: у Тернополі врятували 20-річного хлопця, який провів під завалами майже 10 годин — що відомо про його стан

Останні новини