“Для “Ціни втечі” вчилась володіти холодною зброєю”:  зірка нового серіалу на “1+1 Україна” Анна Іванова розповіла про те, на що готова заради ролі та нове покоління акторів

Ціна втечі
20:30
Пн-Чт

Виконавиця головної ролі у новому серіалі “Ціна втечі” на “1+1 Україна” Анна Іванова розповіла  про свою героїню Марту, акторську кар’єру, імпровізації на зйомках і не тільки.

Поділитися:

Із 19 лютого, з понеділка по четвер, о 20:30 на “1+1 Україна” показуватимуть нову мелодраму “Ціна втечі”. У стрічці розкажуть історію сироти Марти, яка понад усе мріє знайти своє щастя, затишок, рідних та головне — кохання. До команди проєкту доєдналися улюблені українські актори: зірка серіалів “Катерина” та “Папараці” Валерія Ходос, відомий за роллю у фільмі “Крути 1918” Віталій Салій, Олександр Третьяченко, якого знають за серіалом “Моя улюблена Страшко”.

Головну роль у серіалі “Ціна втечі” виконала молода українська акторка Анна Іванова, яка відома за участю в успішному україно-польському фільмі “Я працюю на цвинтарі”. Ексклюзивно для сайту 1+1 Анна Іванова розповіла про свою героїню, а також поділилася цікавими фактами про себе.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Телеканал “1+1 Україна” розпочав зйомки мелодрами “Ціна втечі”

Опишіть свою героїню трьома словами

Смілива, мрійлива, вперта.

Наскільки ви подібні до своєї героїні?

Ми дуже різні, хіба що маємо спільне почуття гумору. Марта більш груба, закрита та “колюча”. У нас зовсім несхожі долі — у мене все ж не було таких труднощів. Я маю люблячу родину, яка завжди підтримує — а Марті так не пощастило. Схожий контраст був у попередніх проєктах, адже переважно грала складних підлітків, які мають конфлікти з батьками.

Ціна втечі

Що допомогло вжитися в роль зовсім несхожої на вас Марти?

Спеціально заглиблювалася у психологію, прописувала думки, мотивацію. Так, наприклад, дійшла висновку, що у Марти присутня певна недовіра до чоловіків. Випадковість чи ні, та саме жіночі персонажі стали її янголами-охоронцями. Мама, бабуся, вчителька, сестра — усі вони так чи інакше допомагали їй. А от з чоловічими персонажами все складніше. Тому коли в сценах були присутні незнайомі чоловіки, я відігравала більш напружений та недовірливий стан.

Яка сцена була найскладнішою?

Технічно непросто було, коли ми знімали сцену з насиллям. Вона дуже насичена: там присутня спроба зґвалтування, бійка, смерть, а ще й діалоги потрібно відігравати. Однак завдяки режисеру, який зміг правильно її вибудувати, я впевнена, що вийшло круто.

Цікаво, що поганця тут грає Віталій Салій, який виконував роль мого батька в “Я працюю на цвинтарі”. Це дивна зміна, однак через те, що ми вже добре знайомі, мені було набагато легше грати таку складну сцену.

Що найбільше подобається у вашій героїні? А які риси вважаєте її слабкостями?

Мені до вподоби те, що вона бачить мету і йде до неї. Це дивно, адже вона виросла в надзвичайно гнітючих умовах. А в неї все одно залишається бажання не просто виживати, а жити. Марта хоче насолоджуватися життям та йти далі до своєї мети. Щодо негативних рис, то ця героїня справжній “вогник” — занадто швидко спалахує. Їй складно контролювати свою агресію.

“Якщо я в житті дуже спокійна, і мене складно вивести із рівноваги, то Марта — та людина, яка може просто врізати”.

Чи довелося вам імпровізувати на зйомках?

Одного дня ми знімали суто виступи Марти. Я там і співала, і танцювала. А в якийсь момент неочікувано для всіх витягла людину з масовки на сцену, і ми вже почали запалювати разом.

Чого глядачам “1+1 Україна” очікувати від “Ціна втечі”?

“Це серіал про те, що можна вирватися з будь-якої ситуації, якщо віриш та мрієш, а поряд є люди, які тебе підтримають”.

Саме цей меседж отримають ті, хто подивиться “Ціну втечі”. Щодо сюжету, то глядач побачить історію авантюрної дівчини, яка намагається знайти себе в житті, однак на її шляху є чимало перешкод. Її оточують абсолютно різні люди — і ті, хто щиро хоче допомогти, і ті, хто прагне повернути її в кримінальний світ.

Актори Ціна втечі

Ви займаєтеся акторством з дитинства. Яку б пораду хотіли б дати дитячій версії себе?

Загалом у мене був дуже плавний шлях. Були періоди, коли відпочивала від акторства, щоб зрозуміти, чи дійсно це моє.

“У кіно я з п'яти років, а переломним моментом стали пропозиції серйозних ролей”.

Навчитися вживатися в персонажа було непросто. Тож я б сказала собі тоді: “Розслабся. Просто вчись. Навіть якщо щось не дається, то просто продовжуй. Насолоджуйся вже від процесу, а не лише від результату”.

Як сім’я допомагає вам з акторством?

Взагалі моя кар’єра почалася тоді, коли тато привів на кастинг реклами. Уже в 12 років я почала ґрунтовно вивчати акторство. Великою підтримкою у цьому став батько — він викладач акторської майстерності. Ми разом працювали над розбором персонажів, втіленням ролі. У деяких випадках можемо мати різні погляди — наприклад, я краще розуміюся на психології героїв-підлітків, а тато більше заглиблюється в сюжетні обставини. Тому часом по-різному уявляємо, як той чи інший персонаж має поводитися. Це абсолютно нормально, і часто ми знаходимо спільне рішення.

Радилася з ним щодо ролі Марти в “Ціні втечі”. Вона народилась в кримінальній сім'ї, а я про цю сферу майже нічого не знаю. Мій тато це вивчав, знає багато нюансів, своєрідного сленгу. Як себе має захищати така людина як Марта, я дізналась саме від нього.

“Величезний досвід батька допомагає і мені”.

Мама — фотограф, а також має психологічну освіту. Вона допомагає з пошуком проб та кастингів. Усі мої фотографії у портфоліо — це робота її або сестри.

“Мама є моєю великою підтримкою: коли вішаю носа, вона знає, як підбадьорити”.

У 14 років ви зіграли у драмеді “Я працюю на цвинтарі”, яка пронизана чорним гумором та тяжкою атмосферою. Чи було складно працювати у проєкті такого жанру?

Було непросто грати нахабного підлітка. Нервувала також через велику відповідальність, адже це дуже якісний проєкт, та ще й повний метр. Атмосфера тиснула, проте завдяки чудовій команді вдавалося розслабитися.

Працювати актором з такого юного віку — непростий виклик. Як це вплинуло на вас?

Маю цікаву історію. Коли вперше в житті втрачала свідомість, то думала взагалі не про те, що треба знайти лікаря. Найбільше сфокусувалася на запам’ятовуванні стану, аби в майбутньому могти втілити це перед камерами. Несвідомо це роблю у повсякденних ситуаціях — таким чином вивчаю природні реакції.

“Завжди намагаюся сприйняти себе зі сторони”.

Зараз ви навчаєтеся в університеті. Як вдається поєднувати це з акторством?

Моя спеціальність — сценарист. Часто жартую: я акторка за професією, яка хоче бути режисером, але навчається на сценариста. Поки я ще перший курс, і мені так щастило, що зйомки припадали на вихідні.

“Я брала паузу на рік перед тим, як вступити до університету, бо не знала куди точно хочу. Батьки в цьому мене повністю підтримали”.

Іванова

Фото: instagram.com/anutasmile

Чи були проєкти, заради ролі в яких вам довелося здобувати якісь нові навички?

Заради одного з серіалів, де грала німу, я сама цілий день не розмовляла, щоб краще зрозуміти свою героїню. Це важко, особливо коли ти з сім'єю — потрібно було постійно писати, аби мене зрозуміли. Завдяки цьому усвідомила, чому мій персонаж так багато малює — для неї це спосіб втекти з реальності.

Для “Ціни втечі” вчилась володіти холодною зброєю. Марта повинна вміти себе захищати, і задля цього я дізналася базові техніки самозахисту.

На майданчику “Я працюю на цвинтарі” теж довелося вчитися. За сюжетом, батько моєї героїні мав показати їй, як їздити на велосипеді. Тоді я сама цього не вміла, тож за три години перед записом сцени кружляла по стадіону у спробах навчитися. Тому коли глядач у фінальній сцені бачить, що Алісі, моїй героїні, нарешті вдалося поїхати — це було вперше і для мене.

Ви — представниця нового покоління українських акторів. Чого не вистачає сучасному кінематографу України? Що би ви хотіли змінити?

Як на мене, ми застрягли в нежанровому кіно, яке повторює саме себе. Особисто обрала шлях не просто критикувати, а намагатися щось змінити. Бачу прагнення до цього і серед знайомих, які також працюють з кіно. Ми хочемо приносити щось нове в цю сферу — з точки зору жанру та філософії.

Кіно безпосередньо впливає на наше суспільство. Це величезний інструмент, щоб змінювати думки людей.

“Якщо наш продукт буде якісним, спрямованим на правильні меседжі та судження, то ми зможемо покращувати суспільство загалом. Це основна функція кіно, яку хочу застосувати її у своїх майбутніх фільмах”.

Іванова

Фото: instagram.com/anutasmile

Чи отримували ви пропозиції грати у російських проєктах?

Після 2014-го я не погоджувалась співпрацювати з Росією. Тато правильно розтлумачив ситуацію з війною, тож це було принципово. З російськими акторами перетиналася в українських проєктах, однак не мала з ними близького спілкування.

Що вас надихає?

Мені дуже подобається стиль Дам’єна Шазеля та його роботи “Вавилон”, “Ла-Ла Ленд”, “Одержимість”. Режисер бере сюжет, близьку тему людям, і розкриває її з двох сторін. Це і глибоко філософські, і надзвичайно захопливі фільми. Глядач любить відпочити під час перегляду, тому просто завантажити його інтелектуальними меседжами не можна — таке не будуть дивитися.

“Поєднати легку форму і велику філософію — це те, чого не вистачає в українському кіно”.

Зараз також дивлюся анімаційний серіал “Блакитноокий самурай” від Netflix. У ньому просто неймовірна мальовка, цікаві персонажі, захопливий сюжет та чудова атмосфера. Наразі дуже класна тенденція присутня у закордонних анімаційних проєктах — “мультики” перестали бути суто дитячими. На жаль, в Україні з цим менше прогресу. У нас є багато талановитих людей для подібних стрічок, однак їм потрібно більше підтримки.

Опишіть себе трьома словами у реальному житті.

Спокійна, цілеспрямована, вразлива.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Падіння Олімпу", "Швидкість", "Перевізник": які фільми покажуть на "1+1 Україна" цього тижня (програма)

Поділіться неочікуваними фактами про себе.

У мене очі-хамелеони: вони іноді змінюють колір на сонці. Можуть бути блакитними або зеленими.

А ще колись випадково зняла свій короткий метр, не усвідомлюючи цього. Мій батько — викладач акторської майстерності. Якось він попросив зняти монолог його учениці, маленькій дівчинці. Тоді вирішила, що не хочу просто знімати на фоні сірої стіни. Написала сценарій, заснований на монолозі, знайшла локацію, оператора. Ми зняли все за маленьку суму — десь 300 грн. Уже коли монтувала, зрозуміла, що це виходить не просто монолог, а короткий метр.

Перед тим як втілити свого персонажа в життя, спочатку зображую його на папері. Паралельно розписую характер героїні та малюю невеличкий ескіз. Марта вийшла ось така:

Малюнок Марти

Не пропустіть прем’єру “Ціна втечі” вже з 19 лютого, з понеділка по четвер, о 20:30 на “1+1 Україна”.

Новини по темі