Розпочалась Масляна 2026: скільки вона триватиме, як відзначають свято, які страви готують та що не можна робити в цей період

Масляна, або Масниця, Колодій — одне з найдавніших і водночас найтепліших за змістом свят українського календаря. Воно поєднує в собі народні традиції, християнську символіку та глибокий побутовий сенс, пов’язаний із завершенням зими й підготовкою до нового життєвого циклу. Це період, коли люди поступово прощаються з холодом, важкою їжею, старими образами й входять у весну з відчуттям внутрішнього очищення.

Дата Масляної щороку змінюється, адже вона безпосередньо залежить від Великодня. Свято триває рівно тиждень перед початком Великого посту. У 2026 році Масляна припадає на період із 16 по 22 лютого, а вже з 23 лютого розпочинається піст. Саме тому цей тиждень вважають перехідним: м’ясо вже заборонене, але молочні продукти, масло, сир, сметана й риба ще дозволені.

Масляна, Масниця чи Колодій?

В українській традиції Масляна має кілька назв, кожна з яких відображає певний бік свята. Масниця або Масляна пов’язані з рясним використанням масла й молочних продуктів у стравах. Назва Колодій походить від обрядової «колодки», яку жартома прив’язували неодруженим хлопцям і дівчатам як нагадування про час створювати сім’ю.

У церковному календарі цей період називають Сирним або Сиропустним тижнем, підкреслюючи дозволеність молочної їжі перед постом. Усі ці назви співіснують, формуючи багатошаровий образ свята.

Історично Масляна бере початок ще з дохристиянських часів, коли наші предки відзначали завершення зимового циклу й готувалися до весняних польових робіт. Це був час звернення до сонця, природи, сил родючості. Після прийняття християнства свято не зникло, а органічно вписалося в церковний календар, зберігши багато стародавніх обрядів і символів.

Традиції свята

Упродовж усього Масляного тижня життя села чи громади змінювалося. Люди більше ходили в гості, частіше збиралися разом, пригощали одне одного, співали, жартували, згадували старі історії. Кожен день мав своє значення, пов’язане з родинними зв’язками, знайомствами, гостюванням, налагодженням стосунків.

Особливу роль відігравала Прощена неділя — фінальний день Масляної, коли прийнято просити вибачення у близьких, знайомих, сусідів і самому прощати. Цей звичай мав сенс: люди прагнули увійти в піст без внутрішнього тягаря, образ і конфліктів.

Страви Масляної завжди були поживними, ситними, але без м’яса. Окрім вареників із сиром, готували налисники, сирники, запіканки, пироги, каші на молоці, рибні страви. У кожному регіоні існували власні рецепти й поєднання продуктів. Господині намагалися показати свою майстерність, щедрість і гостинність, адже вважалося, що бідний стіл на Масницю може «перенести» нестатки й на весь рік.

Що не можна робити

Народні заборони не такі суворі, як у сам піст, але певні обмеження все ж були:

• не затівати відкритих сварок;
• не скупитися на частування;
• не ігнорувати прохання про пробачення;
• не планувати гучних весіль після Масляної, а переносити їх уже на період після Великодня.

Ці правила працюють і як практичні рекомендації: Масляна – зручний момент, щоб поставити стосунки «на паузу» й перезавантажити їх.

Народні прикмети

У народі уважно стежили за погодою впродовж Масницi, роблячи прогнози на весну:

• теплий, сонячний тиждень – до ранньої й дружної весни;
• сильний вітер – до дощового березня-квітня;
• рясний сніг – до гарого врожаю зернових;
• якщо в Прощену неділю на небі багато хмар – рік буде «з роботи», але вдалий для заробітків.

Окремо існували жарти й напівсерйозні вірування про Колодія: кому «прив’язали колодку», тому слід не затягувати з одруженням, інакше ще рік ходитиме сам.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Класика галицької кухні: як приготувати засипану капусту – улюблену страву Івана Франка