Де взяти натхнення молодим матусям: Інтерв’ю з мамою-блогером Катро Буток

А грандіозні вечірки, які вона організовує, допомагають матусям втекти від буденності й відірватися на повну.

Катро з гумором дивиться на різні ситуації:

«Так склалося, що я народилася 1 квітня. Тому вже з дитинства всі жартували і асоціювали мене з посмішками та радістю. Тато любив пожартувати, тож, можливо, це гени. А, можливо, я не просто так народилася 1 квітня!»

Багатодітна мама обожнює свого чоловіка, з яким вони виховують трьох дітей: 7-річну доньку та двох синочків 3 та 5 років. 

Мені пощастило з чоловіком. Доля подарувала нам взаєморозуміння, мудрість, щирість та кохання.

З редакцією інтернет-порталу 1plus1.ua Катро Буток поділилася своєю історією кохання та досвідом материнства. А також розповіла, як стати успішним блогером, що потрібно мамам, і навіщо їм перезавантаження.

Катро, ви зараз у декреті?

В декреті я була буквально 2 чи 3 роки. А коли народила третю дитину, зрозуміла, що прагну розвитку і не можу всидіти на місці. Я почала писати гумористичні замітки на своїй сторінці у фейсбук та швидко зрозуміла, що корисна для читачів.

Їм цікаві не тільки наші жарти, а й сімейні цінності. Тому, користуючись можливістю, у своїх історіях та постах я намагаюсь донести людям любов та повагу до власних сімей. Бо цінності, чесність і правильність виховуються в першу чергу в сім’ї. І щоб сім’я викликала повагу, потрібно насамперед поважати один одного і давати дітям та оточуючим приємний приклад.

Фото: з архіву Катро Буток

Для мене неприпустиме судження «Ти сидиш у декреті і нічого не робиш». Адже декрет – це величезна праця, ба більше – це моральна напруга, тому що у жінки немає можливості відійти від дитини і виділити час для себе, поспілкуватися з подругами, кудись піти.

Навіть робота після декрету часто сприймається як зміна обстановки. Діти – це, звичайно, щастя. Але коли чоловік приходить з роботи, ти хочеш з ним поспілкуватися, а він втомлений, ти раптом усвідомлюєш, що ви на зовсім різних хвилях. І тут починаються конфлікти у сім’ях. 

Я вважаю, що потрібно поважати працю матері, цінувати її турботу, розуміти, що їй потрібний відпочинок. 

Повага в сім’ї виховується з поваги до мами.

Чим ви займалися до народження дітей?

Взагалі, за освітою я математик. І до декрету я близько 5 років працювала доцентом в авіаційному університеті. Молоденька симпатична дівчина викладає вищу математику, як таке взагалі можливо? На перший погляд це несерйозно і навіть смішно.

Але я була доволі суворим викладачем. На моїх парах хоч і жартували, але працювали завжди. А на перервах вже був час посміятися і поспілкуватися зі студентами.

Фото: з архіву Катро Буток

Моє життя було і є багате на нові знайомства та друзів. В той період через звичайні сусідські справи я познайомилася із подружньою парою, з якою ми жили двері у двері. В нас виявилося багато спільного, зав’язалися гарні дружні стосунки.

Одного дня до мене прийшов сусід Женя, і попросив допомогти знайти гарного фотографа. Вони з командою повинні були полетіти у Єгипет і проводити там фото та відеозйомку готелів для каталогу туркомпанії.

«Фотографом хочу і можу бути я!», – вирвалося в мене з вуст. 

«Кать у нас тиждень, ти, напевно, не встигнеш».

Серйозного досвіду комерційної фотозйомки до того я не мала, але мої фото «для себе» завжди викликали в оточуючих гарні враження. До того ж мій тато був фотографом, тобто гени трішки є.

Гарний друг, сусід, а згодом мій фотокоуч та фактично майбутній роботодавець дав мені на все про все три дні: «Вивчи теоретичні питання, потренуйся і склади мені іспит з основ постановки кадру та фотозйомки».

Це був той ще челендж!! Я за три дні вивчила все, що потрібно, потренувалася і склала Жені екзамен. Купила професійну техніку, звільнилася з університету, поїхала до Єгипту і почала нове життя.

Як ви познайомилися з вашим теперішнім чоловіком?

Наша команда, яка летіла до Єгипту, складалася з 10 людей. І на час відльоту я знала далеко не усіх, не дивлячись на те, що всі ми з Києва. Так вже на борту літака ми познайомилися, і через декілька місяців спільної праці з одним із чоловіків мене з’єднала доля.

Він був відповідальний за відеозйомку в нашому проекті. В нас народився творчий тандем фото-відео-контенту, а трохи згодом (після закінчення єгипетського проекту) – ще й троє діточок.

Фото: з архіву Катро Буток

З маленькою різницею у віці між дітьми, голову підняти було ніколи. Ми навіть переїхали на пару років жити у Львів, до моїх батьків. Народжувати та виховувати дітей-погодок без батьківської підтримки – важко.

Молодшого сина, нашу третю дитину, ми теж народили у Львові. І жили б там залюбки ще довгі роки, бо я дуже люблю Львів, це гарне місто. Але через пару місяців після народження Кирила, в чоловіка з’явився важливий проект у Києві, і ми повернулися у столицю.

Саме тоді, в потрійному декреті, у мене з’явилося натхнення писати.

Про що були ваші перші тексти?

Мама із трьома дітьми-погодками, яка із гумором пише про материнські турботи в декреті, виявилася цікавою не тільки для мам-підписниць, а ще й для багатьох видань.

Дуже актуальними та «нарозхват» завжди є поради від досвідчених батьків. Я почала писати статті у видання. Наприклад, «Як ви встигаєте одягнути на прогулянку трьох дітей, якщо вони маленькі й не вміють одягатися самостійно?». Це справді дуже нелегко, бажано мати план дій і головне – не панікувати. Саме на цю тему була моя перша публікація в журналі.

Отож поради та веселі лайфхаки багатодітної мами Катро Буток з’являлися у журналах, а дитячі перли і короткі нотатки – на моїй особистій сторінці у фейсбук.

Фото: з архіву Катро Буток

Як ваші історії стали популярними?

Коли дітки роблять перший крок, кажуть перше слово чи «видають» якісь приколи, їх хочеться запам’ятати. А хіба в нас чогось бракує, щоб це зберегти? Все є!

І ми вирішили, що всі цікаві та найяскравіші моменти ми збережемо в себе на сторінках.

В мене добре виходило об’єднання фотографії та історії. І після того, як я зробила декілька постів, зрозуміла, що почали підтягуватися люди. Молодим мамам це цікаво, вони люблять знаходити для себе позитив, тим паче, якщо він поєднується ще й з корисними порадами.

Фото: з архіву Катро Буток

Ось так за рік моїх нотаток і декількох статей я стала блогером. Чесно кажучи, не дуже люблю це модне слово, але за вікіпедією все чітко: маєш понад 3 тисяч підписників – звешся блогер.

В який момент ви вирішили знімати відеоблоги?

Це не я вирішила. В мене ж чоловік – відеомен! Гріх мати під боком талановитого власника відеопродакшена і не знімати відео. В першу чергу ми знову ж таки маємо ціль – запам’ятати та зафіксувати дитинство наших дітей та своє життя.

Фото: з архіву Катро Буток

Відеоблоги з’явилися природним шляхом. Всі батьки люблять переглядати відео дітей на телефоні, але телефон – це не та якість. Мій чоловік знімає, оформлює і монтує відео. Тож можна докласти трішки більше зусиль, особливо, якщо на цьому розумієшся, і зняти цікавий позитивний ролик.

Також корисним для батьків є наш плейлист «Куди піти з дитиною у Києві». Часто нас запрошують у дитячі розважальні центри та на виставки, і нам приємно бути корисними для батьків, знайомити глядачів та підписників з цікавими, яскравими місцями у своїх постах та відеоблогах.

У вас на каналі є декілька відео «Спитай у мами». Що це? Проба пера, чи початок ще одного потужного проекту?

Я оптиміст, і дуже хочу, щоб цей проект став міцним та потужним. Спитай у мами – це публічні інтерв’ю із відомими мамами України.

Коли почався проект «Мами. Перезавантаження», я отримала величезний фідбек від своїх читачок. Стало очевидним, що для більшості жінок історії відомих мам є ніби ліками проти нудьги, пігулкою натхнення та чудовим «пенделем» взятись за себе і своє життя.

Для цікавих діалогів я шукаю яскравих мам, які своїм досвідом допомагають іншим жінкам розвиватися, йти вперед, дізнаватися нове.

Бо для мене самої, коли я народила першу та другу дитину, це було надважливо. Всю інформацію з правильного догляду, грудного вигодовування, першого прикорму та основного догляду за немовлям я черпала в інтернеті і в мами.

Фото: з архіву Катро Буток

Чому ми назвали ці інтерв’ю «Спитай у мами»? Тому що ця фраза звучить найчастіше в дитячо-батьківському житті. Коли чоловік не знає, де лежить соска чи іграшка, де взяти дитячі колготи та чи можна сьогодні без шапки, що каже батько дітям? – «Спитай у мами».

Навіть ми, дорослі жінки, які вже самі стали мамами, найперше запитаємо про щось важливе у кого? У рідної мами. Вагітність, пологи, виховання – ми радимося з мамами, адже вони можуть поділитися досвідом.

У вас багато підписників у соцмережах?

Зараз круто вихвалятися сотнями тисяч підписників в інстаграм, але це не про мене. Основна моя аудиторія – це фейсбук, мами 25-40 років. Сотень тисяч підписників не маю, але переконана, що у лідерів думок не це основне.

Щоб оцінити ефективність і затребуваність блогера, варто хоча б раз організувати зустріч з його підписниками.

І коли я вперше зустрічалася зі своїми підписниками, я думала, до мене прийде 60, ну максимум 80 мам. Але на перший івент «Мами. Перезавантаження» прийшло 160 жінок!

Тому кількість підписників – це одне, а кількість реальних людей, які хочуть зустрітися, готових кинути свої справи, прийти з тобою сфотографуватися – то зовсім інше. Буває в когось 100, 200 тисяч підписників у інстаграмі, а на зустріч приходить 7 людей.

Яка запорука успішного блогерства і чи приносить він прибуток?

Якщо ти ставиш собі за мету заробляти завдяки блогерству, то позиціонуєш себе як блогер. Це твоя професія і ти зобов’язаний регулярно робити публікації. Але я не ставила для себе такої мети.

Я, чесно кажучи, нерегулярний блогер. Ось пройшов івент «Мами. Перезавантаження», і, як то кажуть, «бобер, видихай». Я розслабляюся повністю, не пишу нічого вже майже два тижні. Це неправильно для блогера, бо аудиторію потрібно тримати.

Та коли в мене немає натхнення, або я просто хочу відпочити – то, як кажуть, із пальця не висмокчеш.

Прибуток це, може, іноді й приносить. Але не скажу, що він регулярний і великий. Чи можна на ці гроші прогодувати сім’ю?  – Абсолютно ні, навіть і близько ні. Навіть якщо казати про сім’ю з однією дитиною. 

Багато що залежить від того, чи вміє людина писати й подавати інформацію. Багато дівчаток, які у декреті, мають натхнення і щось пишуть, а воно не йде. Це, як книги – буває заходить, буває не заходить. Так само і блогери.

Популярність блогера залежить від того, який він всередині.

Фото: з архіву Катро Буток

Про що матусі читають найбільше?

Дуже популярна тема пологів, грудного вигодовування, здоров’я дитини. Але я від цього відійшла і на ці теми вже не пишу. Що стосується мого блогу, то найпопулярнішою є тема сімейних цінностей.

І я дуже цьому рада, бо прагну донести те, що сім’я – маленький осередок суспільства, який впливає на всю нашу країну. У сім’ї мають бути правильні цінності: направленість на єдність, любов і взаємоповагу.

Якщо кожен буде приділяти увагу своїй родині більше, аніж роботі, то й суспільство вилікується у тих місцях, де воно хворіє.

Власне, орієнтуватись лише на популярні теми, досліджувати «ринок» тем для блогів – це не про мене. Так робить більшість, а робити як усі – нецікаво. Я зазвичай пишу про те, до чого лежить душа. Незалежно від трендів та модних тем.

Коли у мене тиждень, присвячений сім’ї, я пишу про сім’ю. Перед своїми івентами півтора місяця я присвячую перезавантаженню, і я не можу про це не писати. Я не можу не писати про жінок, які надихають, бо це також важливо.

Як з’явилася ідея організувати масштабну вечірку для матусь «Мами. Перезавантаження»?

Це почалося, коли я побачила, що до мене підтягуються такі самі мами, як я. Десь через рік моїх публікацій у мене з’явилося 4 чи 5 тисяч підписників. Друзі, шанувальники, читачі писали, що залюбки б зустрілись зі мною особисто, якби я організувала якусь тематичну зустріч, майстер-клас чи лекцію.

Але в мене було багато досвіду лекцій та майстер-класів в університеті, я втомилася від формату навчання людей.

В мене з чоловіком дуже відверті стосунки і він мене запитав: «А чого б ти хотіла, як мама?».

Я хочу танцювати!, – сказала я.

Фото: з архіву Катро Буток

У чому унікальність цього івенту?

Якщо не рівнятись на шаблони і на те, як роблять усі, то в вас гарантовано вийде ексклюзив. Зараз дуже стандартно зробити якийсь бізнес-семінар чи коучинг. Ці заходи надихають, але чи дають вони тісне спілкування між присутніми?

Навіть якщо ти приходиш з подругою, ти сидиш і не відчуваєш єдності з жінками, що сидять поряд. Вони лишаються незнайомками, до яких незручно заговорити, навіть тихенько перериваючи чиюсь лекцію.

На «Мами. Перезавантаження» ніхто не тисне на вас інформацією, не вчить, як потрібно жити, і не вихваляється своїми шаленими історіями успіху. Всі – рівні, всі – подруги, всі разом. Ми об’єднані тим, що ми мами.

Коли я запрошую на цю подію відомих гостей, перше, що вони запитують – «Ви запрошуєте мене як спікера? Яка моя роль в цьому заході?».

Ні, не спікер. Ні, не лектор. Наші запрошені VIP-гості саме гості, на яких ми всі чекаємо. Щоб побачити, доторкнутися, зробити селфі, зрозуміти раптом, що зірка, яка нам здається такою високою та недосяжною – ось вона, поруч. Відкрита, щира, щаслива, готова подарувати промені своєї мудрості та успіху.

Фото: з архіву Катро Буток

Вона в першу чергу така ж сама мама, як і всі в цьому залі. На мій погляд, бути зірковою гостею на «Мами.перезавантаження» – це найкрутіша можливість фан-зустрічі зі своїми шанувальницями. Тай навіть якщо із шанувальницями інших, то і вони невдовзі стануть вашими.

Звичайно, дехто запитує за гонорари, бо час ділових і популярних людей коштує грошей, і я це розумію. Але мене дуже тішить, коли приходять дуже відомі особистості, які не запитують, що з цього матимуть, бо розуміють: найцінніше, що ми отримуємо на цьому івенті – це любов та шана.

Все більше і більше популярних бізнес-леді, телеведучих, мам-блогерів та селебрітіз  приходять до нас відпочити. Дають відчути мамам, що вони разом з ними. І розуміють, що таке бути мамою, і що всім часом потрібний відпочинок.

На моє запрошення відгукнулося багато відомих жінок: Сніжана Єгорова, Наталя Нетовкіна, Власта Шовковська, Марина Кінах, Неля Шовкопляс, Ірина Говоруха, Карина Грек, Саша Нестеренко.

Дуже приємно, що до ідеї взаємопідтримки матусь приєднуються найбільш відкриті, щирі й безкорисні люди.

Розкажіть про формат «Мами. Перезавантаження». Чому саме вечірка?

У студентські роки я не пропускала жодної дискотеки, хоча й навчалася на червоний диплом. Обожнюю гучну музику, класне світло, танці! Та у декреті про це взагалі не згадуєш. Тут би вийти й свіжим повітрям подихати, чи виспатися.

І коли я вже стала блогером, одна із редакцій запросила мене на невеличку вечірку для мам-авторок. Я пам’ятаю, як йшла і думала: «Що там можна  робити, одні жінки. Навіщо?». Але згодом із задоволенням познайомилася з іншими дівчатами, яких я читала, але не була знайома.

У нас купа спільних тем, і ти розумієш, що це справді круто – знаходитися серед таких, як ти, мати можливість розслабитись, потанцювати, поринути у музику та згадати студентські роки.  

Мамам просто необхідно періодично зустрічатись із подругами, відходити від побуту та знаходити натхнення в інших: талановитих, яскравих, успішних, щасливих.

Від успішних людей тече енергія успіху, вони оптимістичні і життєрадісні, вони відкриті й готові поділитися своїми знаннями. До нас приходять різного віку мами, і всі вони – на одній хвилі. Кожна матуся отримує подарунки, а разом з тим можливість потусити, поспілкуватися, отримати нові знайомства і навіть клієнтів.

Фото: з архіву Катро Буток

У мене вдома, до речі, є власна світломузика. Вечорами ми її вмикаємо, а діти кричать, що це «Діти. Перезавантаження», продають один одному квитки, влаштовують конкурси і дарують подарунки.

Скільки вже було таких івентів?

Всього було 4 «перезавантаження». Останній пройшов нещодавно, 2 березня ми святкували рік створення проекту.

В цьому році, певно, буде всього дві вечірки. Наступну плануємо на осінь. Проект існує не так давно, але виявився дуже затребуваним.

Як гадаєте, що потрібно мамам?

В першу чергу, кожній мамі потрібне жіноче щастя, надійний чоловік, який любить її та дітей.

Також їй потрібний приклад, на який вона хоче рівнятися. Не дуже можу вихвалятися цитатами і прізвищами, але хтось із відомих людей сказав: щоб стати успішним, потрібно оточувати себе успішними людьми.

Слово «успішним» можна замінити на будь-яке інше: коханими, красивими, розумними, багатими, мудрими. Я намагаюсь давати мамам таке оточення, на яке рівняються майже всі.

Дивишся на багатодітних мам, які обожнюють сім’ю, слідкують за собою, займаються улюбленою справою, і хочеться бути схожими на них.

Оточуючи себе людьми з позитивною енергетикою завжди стаєш кращим.

Також важливо замислюватися, що ти даєш цьому світу, ким ти є. Подумати про користь і емоції, які згадують люди, коли бачать тебе. З чим ти асоціюєшся. Дуже приємно, що багато людей мене асоціюють з позитивом, радістю, міцною родиною, щасливими дітьми і з тим, що материнство – це щастя.

Навіщо мамам перезавантаження?

Перезавантаження необхідне кожній жінці, щоб відволіктися від побуту, у якому крутишся день за днем.

Варто проаналізувати своє життя і поставити собі питання: коли у мене з’явилися найкращі друзі? Зазвичай, – це період студентства, безтурботного життя.

Після університету ми йдемо на роботу, і вже не так легко знаходити час на дружні зустрічі й нові знайомства. У нас є обов’язки, турботи, в декого сім’я. Я стикнулася з тим, що з кожним роком знайти друзів все складніше.

Іноді здається, що тобі не потрібні зміни, все добре. Але ти неначе варишся у власному соці, живеш у межах звичної зони комфорту.

Але після 30-ти не буває так, щоб натхнення, нові контакти та друзі були зайвим.

Не всім мій формат ідеально заходить. Є мами, які не в захваті від тусовок і скупчення людей, а люблять посидіти у затишній кав’ярні. Ми різні.

Декому не цікава фотосесія з відомим людьми, вони не хочуть призів і не слухають жарти ведучого, їм подобається щось інше.

Але дуже-дуже часто маленькі зустрічі з двома-трьома подругами ми відкладаємо «на потім», що є майже «назавжди».

Подія «Мами.перезавантаження» глобальна: піти на неї планують заздалегідь, більшість гостей задовго готують яскравий образ, купують плаття та роблять мейкап, домовляються з чоловіками про цей вільний від турбот вечір і отримують зазвичай значно більше, ніж я даю.

Хоча б тому, що я ніяк не можу подарувати їм шлях до успіху, але жінки часто знаходять його саме після наших івентів.

І мені на думку не спадає жодне інше слово, окрім перезавантаження. Бо такий день для мам – неначе нове дихання.

Фото: з архіву Катро Буток