Від ненависті до любові: українська інфлюенсерка розповіла, як зробити комфортним спільне життя кота і собаки та чи дійсно вони можуть стати друзями одне одному

Якщо ви теж думали, що кіт і собака не можуть стати друзями та жити в одному домі, то українська інфлюенсерка та блогерка Єлизавета Мацієвська знає, як вас переконати у протилежному.
Що робити, коли в домі з'являються одразу двоє хвостатих і вони з різних «всесвітів»? Тим більше, якщо в гру вступає класичне стереотипне протистояння — «кіт проти собаки». Але навіть найсильніші стереотипи можуть розбитись, а гармонійне співіснування домашніх улюбленців реальне, якщо знати, як це зробити.
Особливо, коли йдеться про тварин із зовсім різними інстинктами та характерами. У когось кіт — гордий одинак, а собака — гіперактивний охоронець і з першого погляду здається, що дружба між ними — утопія.
Проте українська інфлюенсерка та блогерка Єлизавета Мацієвська довела, що це можливо. У її родині живуть двоє домашніх улюбленців — кіт Євген і собака Лола. Вони не лише мирно співіснують, а й проводять час разом, подорожують і граються. І все, як зазначає Єлизавета, завдяки правильному підходу.
У цьому матеріалі Єлизавета Мацієвська поділилася власними порадами, які пройшли випробування реальним життям і двома дуже різними хвостиками.

Знайомство має бути повільним і контрольованим
«Не пускайте їх одразу один до одного. Спочатку — через двері, потім — на повідку або в переносці. Нехай звикнуть до запахів і звуків одне одного», — розповідає Єлизавета.
Почніть з непрямого контакту, наприклад, дайте їм понюхати одне одного через щілину під дверима. Головне — це контроль і поступовість знайомства.
Обмін запахами — знайомство мовою тварин
Тварини сприймають світ не так, як ми. Для них запах — це інформація, емоції, безпека. Тому для хорошого початку варто дати можливість кожному відчути запах іншого.
«Так вони асоціюватимуть запах один одного з домом, а не загрозою», — підтверджує інфлюенсерка.
Особистий простір — це must have
Кіт обов’язково має мати власні «зони безпеки» — такі, куди собака не має доступу. Це можуть бути полички, високі меблі або окрема кімната. Наявність особистого простору знижує тривожність і дає коту відчуття контролю.
Увага — порівну для обох
Тварини, як діти — теж дуже чутливі до несправедливості. Якщо один отримає більше ласки, уваги або смаколиків — інший це відчує.
«Щоб не виникла ревнощів, важливо приділяти час кожному окремо. Домашні улюбленці дуже чутливі до несправедливості», — зазначає Єлизавета.

Не змушуйте їх бути друзями
Мирне співіснування — це вже успіх, а от примусова дружба може все зруйнувати. У когось звикання займає кілька днів, а у когось — кілька місяців і це нормально.
«Не варто насильно садити поруч або змушувати гратись», — зазначає блогерка.
За хорошу поведінку — смаколик
Позитивне підкріплення — це найкраща методика навчання. Єлизавета наголошує, що це корисний лайфхак:
«Нехай тварини розуміють: «О, ми поруч — і мені дають щось смачне. Мені вигідно бути спокійним!»».
Спільні ритуали, як маленькі традиції
Годування поруч (але з відстанню), прогулянки, одночасна гра — усе це поступово формує відчуття команди в домашніх улюбленців. За досвідом Єлизавети, вона починала знайомство тваринок саме з коротких спільних прогулянок.
Сигнали тривоги не можна ігнорувати
Пес гарчить? Кіт вигинає спину або втікає? Це не капризи, а серйозні сигнали.
«Якщо хтось з хвостів напружений, згорблений, гарчить, відвертається — пауза. Не продовжуйте контакт силоміць», — наголошує Єлизавета Мацієвська.
Домашні улюбленці не зобов’язані ставати друзями, але вони точно можуть жити в мирному співіснуванні. І часто — навіть любити одне одного. Просто потрібно дати їм час, простір і вашу любов.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Знову в центрі уваги: чому у мережі всі знову говорять про Грету Тунберг та як з цим пов'язаний Ізраїль