"Нам слід усвідомити, що в Україні не повинно бути російської мови", — українська акторка театру, кіно та дубляжу Наталка Денисенко

Нова героїня суспільно важливої ініціативи «Плюсуй українську» — Наталка Денисенко — змалечку чула російську мову. Коли ж 24-го лютого росія прийшла «визволяти» її рідний Чернігів, стираючи з лиця землі, акторка повністю перейшла на українську мову. До того ж вона почала примножувати любов до української літератури завдяки своїм творчим вечорам — «Наталка-читалка». 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вибір співати державною свідомо обрав ще за часів, коли вирішив створити перший підлітковий гурт", — Тарас Тополя, лідер гурту «Антитіла»

У спеціальному інтерв’ю українська акторка театру, кіно та дубляжу Наталка Денисенко розповіла про те, як їй та сину дався перехід на українську мову, куди з декламуваннями віршів планує відправитися та чому варто дивитися шоу «Я люблю Україну» на телеканалі ТЕТ. 

Нагадаємо, 7 лютого група 1+1 media анонсувала запуск проєкту «Плюсуй українську», спрямований на популяризацію української мови та культури, викорінення російського контенту з медіаполя та формування звички спілкуватися як вдома, так і в інших сферах життя українською. Проєкт буде реалізовуватися протягом 2023 року разом з WAW: альтернативне медіа та за підтримки МКІП.

Після 24-го лютого повністю перейшла на українську, не хотіла бути тією, яку рф прийшла «визволяти». 

Ви родом з Чернігова, здебільшого це російськомовне місто. Чому до цього часу ми думали, що двомовність — це нормально? 

У росії потужно працює пропаганда. Мовне питання вони насаджували нам не один десяток років. Думка про те, що двомовність — це нормально — відголосся з часів радянського союзу. Нам постійно говорили, що народів багато, а мова одна — російська. Вони нав’язують російську мову під виглядом, що всі ми об’єднані, що всі ми «братні» народи. Хоча насправді вони хочуть отримати владу, окупувати території, підпорядкувавши під себе інші народи. 

До початку повномасштабного вторгнення я була російськомовна. Хоча прекрасно володіла українською мовою, на жаль, не спілкувалася нею в побуті. Після 24-го лютого повністю перейшла на українську, не хотіла бути тією, яку рф прийшла «визволяти». 

Зазвичай ми їздили туди відпочивати. Відвозила сина до бабусі, ми ходили в парк, до фонтанів та Десни, але велика війна все змінила.

росія намагалась «визволити» Чернігів, стираючи його з лиця землі. Чи вдалося вам побувати у рідному місті після початку повномасштабного вторгнення? Які спогади про рідне місто у вас залишилися?  

Ще не була в Чернігові, оскільки не можу залишити свого сина та поїхати туди сама. Тому на власні очі ще не бачила руйнувань. Але все, про що розповідали мені батьки, рідні, друзі та те, що я бачила в новинах — жах. Для мене Чернігів — завжди було квітучим, спокійним містом. Мені навіть страшно побачити його в жахливому стані. 

Ані дивлюсь, ані слухаю російських блогерів, навіть тих, які давно не живуть в рф.

Як вдалося викорінити із себе русизми? І як українську мову прививаєте сину? 

Навіть зараз можуть з’являтися русизми та суржик. У мене є лайфгак — коли не знаю, як слово з російською перекласти на рідну мову, використовую онлайн-перекладач і записую це слово собі в нотатки. Так краще запам’ятовується. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Була на Азовсталі, в Оленівці й в найжахливіших колоніях росії: історія прикордонниці Аліни Паніної в "Щоденниках війни"

Син перевчився за два місяці. Інколи казав мені щось російською, я йому це перекладала і він повторював за мною. Також він перестав дивитися російські мультфільми. Пояснила йому, що за кожен наш перегляд YouTube платить гроші росіянам, за які вони купують ракети, а потім кидають їх на нас. До того ж у нас є багато класних мультиків з українським дубляжем. Наприклад, багато класного контенту можна знайти на телеканалі ПЛЮСПЛЮС.

Я теж принципово відмовилася від всього російського контенту. Ані дивлюсь, ані слухаю російських блогерів, навіть тих, які давно не живуть в рф. Коли читаєш російськомовні тексти, вони все одно відкладаються в голові та заважають при переході на українську мову. 

У своїх соціальних мережах ви запускали безкоштовні уроки з української мови, в межах яких розповідали, у чому відмінність вимови російської і української. Так, що відрізняє українську мову від російської? Яке у вас улюблене українське слово? 

В українській мові всі голосні букви вимовляються, тому наша мова така мелодійна. Нею дуже круто розмовляти. Зокрема, у нас дуже багато гарних слів. Перше, що спадає на думку — фіранка, пестити, багряний, обійми, поцілунок.

З початком війни ви знайшли для себе новий формат — творчі вечори з читанням української поезії. Як виникла така ідея і які плани щодо розвитку цього формату маєте?

Люблю вірші ще зі школи. У студентські роки вчила та записувала їх, аби розвивати пам’ять. Потім публікувала вірші у соціальних мережах, і мала прихильників цієї творчості. З початком повномасштабного вторгнення Ілона Гвоздьова, хореографиня та учасниця проєкту «Танці з зірками», запросила мене виступити на її благодійному вечорі. Тож відразу спало на думку, що можу декламувати вірші, хоча ніколи цього не робила наживо. Реакція мене вразила — глядачі захоплювались та навіть плакали. Після цього зрозуміла, що можу робити окремі такі вечори, а епізодично виступати. Так і почала збирати кошти на благодійність. Спершу — на карети швидкої допомоги, а потім — на потреби бійців з підрозділу мого чоловіка. Оскільки він служить в лавах ЗСУ. На свій День народження вдалося зібрати кошти на два тепловізори — 250 000 грн. Під час останніх двох вечорів нам вдалося зібрати 80 000 грн, які підуть на закупівлю тактичного одягу. 

Хочу поїхати у Харків, Одесу, Луганськ, Донецьк і Крим. 

У майбутньому хочу зробити великий тур Україною. Головна ціль цих вечорів — не тільки зібрати кошти для наших захисників та захисниць, але й прищепити людям любов до української літератури та мови. На жаль, поки у мене немає організатора, який би зміг зробити все належним чином. Тож, агов, я шукаю тебе!!!

Ви прибічниця лагідної українізації? Чи все ж таки кардинальної? Що робити з тими, хто категорично відмовляється переходити на українську мову? Вам прикро чути від людей щось типу «Какая разніца?»

Мене дуже дратує, коли кажуть «Какая разніца?». Проте у таких випадках не наражаюсь на конфлікт, залишаюсь прибічницею лагідної українізації. Людям, які намагаються переходити, слід аплодувати стоячи. Нещодавно, прийшовши в аптеку, я сказала: «Добрий вечір». На що мені відповіли: «Добрий вєчєр». Я ж знову почала спілкуватися українською, на що у відповідь чула російську. 

Мені стало шкода цю дівчину. Сказала їй, що вона має обслуговувати українською мовою відповідно до законодавства. Вона ж почала виправдовуватися, що поки їй складно перейти. Натомість я попросила її хоча б спробувати це зробити. Не треба боятися помилок. 

Нам слід усвідомити, що в Україні не повинно бути російської мови. 

Чи помічаєте ви позитивні зрушення в кількості українськомовного населення України? Які ключові висновки вдалося зробити за цей час?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Замість Вімблдону – найгарячіша точка, незламний Бахмут», – експерша ракетка України Сергій Стаховський у проєкті «Спортивний фронт»

Так, помічаю. Дуже багато моїх знайомих перейшли на українську мову. Висновок один — крім нас, ніхто не збереже нашу культуру. Тому ми повинні її берегти. У Франції, наприклад, коли люди приходять в ресторан, спершу їдять все французьке, а потім куштують страви інших країн. Нам теж потрібен так підхід. 

Для тих, хто досі не розуміє, чому важливо перейти у спілкуванні з російської на українську, ви радили подивитися документальний фільм «Соловей співає». Які аргументи з приводу важливості переходу на українську мову там наводяться? 

Краще відразу переглянути стрічку. Для мене там наведені такі важливі аргументи - наша мова викорінювалася, її знищували для того, аби стерти український народ, і нав’язати думку, що ми всі «братні». 

До подій 2014 року творці кінопродуктів для своїх картин/серіалів тощо зазвичай могли віддавати перевагу російським акторам. Чому продюсери запрошували російських акторів і не звертали увагу на українських талантів? 

Кіно- та серіальне виробництво — це бізнес. Продюсери створювали такі стрічки, які можна довго дивитися і в багатьох країнах світу. І робили це у нас, оскільки в Україні дешевше кіновиробництво. До того ж московія фінансувала знімання за умови, що головні ролі будуть виконувати російські актори. 

Це дуже класне та пізнавальне шоу для відпочинку, яке допоможе відчути теплу, приємну та по-справжньому українську атмосферу. 

З 19-го березня, щонеділі, на телеканалі ТЕТ виходить в ефір шоу «Я люблю Україну», в якому ви знімались в одному з епізодів. Поділіться враженнями від зйомок — яка атмосфера панувала на майданчику, що очікувати глядачам від цього шоу?

По-перше, ведуча цього шоу — моя кума, акторка Ксенія Мішина. Вона прекрасна в цьому проєкті. Мені було легко зніматися, оскільки довкола були споріднені душі. Я грала в одній команді з Дмитром Каднаєм, а капітаном був Dantes. Ми дуже хотіли виграти, тому намагалася бути запальною командою. Вдалося дізнатися багато цікавих фактів про Україну та мій рідний Чернігів. Хоча до цього часу думала, що знаю все про своє місто.