Незламні прифронтові міста: якими їх пам’ятають ведучі 1+1 Україна та Марафону «Єдині новини»

Книга-мандрівка. Міста: ведучі 1+1 Україна та Марафону «Єдині новини» про українські міста, що вразили світ своєю стійкістю та патріотизмом.
1plus1

Книга-мандрівка. Міста: ведучі 1+1 Україна та Марафону «Єдині новини» про українські міста, що вразили світ своєю стійкістю та патріотизмом.

Поділитися:

Уже незабаром в Україні стартує проєкт «Книга-мандрівка. Міста» — патріотична серія розповідей про незламні українські міста, які продемонстрували неймовірну стійкість і патріотизм, а також стали прикладом незламності для всього світу. 

Так, ми поспілкувалися з уродженцями міст, про які вже найближчим часом вийдуть друком абетки-енциклопедії — Харків, Чернігів, Суми, Запоріжжя, Миколаїв і Київ. Ними стали плюсівці, які поділилися з нами теплими спогадами, асоціаціями та тим, як змінилися їхні рідні міста за час повномасштабної війни.

Ведуча «Сніданку з 1+1» на 1+1 Україна Неля Шовкопляс поділилася, якою безтурботною залишилася в її пам’яті Харківщина:

«Моє рідне місто — Барвінкове, Харківська область. І спогади про нього одні з найтепліших у моєму житті. Харківщина для мене — це про безмежні поля, неймовірні краєвиди, величезну кількість лісів, фантастичну природу, відпочинок на річці Сіверський Донець, про наші терикони на сході. Коли думаю про Барвінкове,  згадую безтурботне дитинство, першу дружбу, юність, студентські роки, кохання, родину. Для мене це один з найкрасивіших регіонів нашої країни. На жаль, тепер він понівечений російською зброєю».

Під час повномасштабного вторгнення одним українських форпостів стало стародавнє місто Чернігів — рідний регіон керівниці групи просування корпоративних спікерів 1+1 media Тетяни Кашуби.

«Для мене моє рідне місто Прилуки та і загалом Чернігівщина — згадки про тепло, спокій і затишні родинні свята. Пригадую, як малечею, їздила до бабусі з дідусем у село Заудаївське, в народі — Дворець. Дорогою бачила мальовничі пейзажі полів, золотоверхий Густинський Свято-Троїцький монастир. Ми збирались великою родиною за одним столом і співали народні українські пісні. Здавалось, що рядки українських класиків відтворювались посеред подвір’я. Пригадую і поодинокі поїздки в козацький палац у Сокиринцях, де ще у 18-му столітті жила родина Галаганів. І прогулянки містом, історія якого оповита легендами», — ділиться спогадами Тетяна.

Також серія розповідей включатиме і книгу про Суми — «маленьке місто великих вражень», яке щоденно страждає від російських ракет.

«Я пам’ятаю Суми як дуже чисте і охайне місто, місто фонтанів і троянд. Це Слобожанщина, північний схід України, форпост гетьманської України. Я пам’ятаю місто сповненим енергії і планів. Один з найвідоміших символів міста — альтанка (невеличка дерев’яна садово-паркова споруда), де за традицією призначають побачення, а на свята грає духовий оркестр. Це центр міста. Центральний стадіон, який перетворювався на відкритий каток щозими, міський парк, з атракціонами, виставками квітів, Сумський обласний художній музей ім. Никанора Онацького. Я вірю, що після Перемоги, Суми стануть одним з потужних центрів відновлення України, форпостом Європи», — прокоментувала директорка зі стратегічного маркетингу 1+1 media Ольга Захарова, рідним містом якої є незламні Суми.

Також одна з перших розповідей буде присвячена славетному Запоріжжю, що наразі потерпає від численних ракетних атак. Про те, яким місто було у довоєнні часи поділилася уродженка Запоріжжя, контент-менеджерка телеканалу ТЕТ, Майя Грабчак:

«Для мене Запоріжжя — це Дніпро, Хортиця, неймовірно довгий проспект, визначна історія, спогади про шкільні та студентські роки, і як би пафосно це не звучало — зв'язок з попередніми поколіннями. На жаль, після влучання рф по Каховській ГЕС рівень води в Запоріжжі сильно знизився, і тепер місця, які були заховані у воді, можна побачити неозброєним оком, а подекуди пройтись по порогах. Декілька будинків у центрі міста, на улюбленому проспекті Соборному, були зруйновані ракетами, і це розбиває серце. Але попри війну місто живе та розвивається. За ці два роки відкрилось багато нових закладів, місто чисте та наповнене людьми».

Місто кораблів — Миколаїв, саме це місто наступним підхопило чергу в серії книжок. 

«Коли ми їдемо у відрядження на Херсонщину, то ми завжди проїжджаємо моє рідне місто. Ще на підʼїзді я починаю екскурсію, в якій розповідаю про його найкращі і найважливіші місця Первомайська. Я розповідаю про бузькі пороги. Колись маленькою я сиділа на порогах, пінилась тепла вода, а я, маленька товстенька дівчинка з дуже небагатої родини, була впевнена, що я — найщасливіша людина у світі. Я пам’ятаю, який запах має бібліотека у моїй 15-й загальноосвітній  школі, де у мене зʼявилися друзі, з якими ми бачимось і любимо один одного і досі. Майже про кожне місце в місті у мене є історія. Тут я впала з велосипеда. Тут я купувала насіння у паперовому пакеті з газети. Тут на дереві був мій «штаб». У цьому місті є музей. Я вперше записала там своє перше інтерв’ю. Це місто, в якому маленькій мені брат читав Вінграновського. Я любила у дитинстві проходити місто пішки. Це місто, в якому живе моя мама. Тут я завжди маленька, нагодована і зацілована. І трошки насварена. Але це ж мама. І моє місто», — саме такою пам’ятає Миколаївщину Наталія Нагорна, спеціальна кореспондентка ТСН.

Останнім у першій серії книжок стала столиця. Спогадами про рідний Київ поділилася ведуча ТСН та 1+1 Марафон Марічка Падалко

«Київ — моє рідне місто, завжди відчувала з ним тісні стосунки. Шкільні роки я прожила на вулиці Олеся Гончара, на останньому поверсі п’ятиповерхівки. Тоді дерева були значно менші і мені з вікна було видно хрест з Софійської дзвіниці. Не скажу, що була дуже віруючою людиною, але завжди коли лягала спати і коли прокидалася, дивилася на цей хрест і думала про щось хороше. Для мене взагалі Софійський собор (бо я народилася на вулиці Софійській) найпам’ятніше місце в Києві. Власне, все моє життя обертається навколо цього району — вулиці Софійська, Олеся Гончара, Ярославів Вал, зараз я живу на Гоголівській. Тому, в принципі, інші райони я знаю не так добре. І коли я потрапляю в інший район, погано орієнтуюся. Через це багато хто думає, що я не місцева. А в деяких районах я взагалі не була ніколи, хоча живу в Києві вже 48 років».

Проєкт «Книга-мандрівка. Міста» реалізується  одночасно у двох форматах: книжки, що побачать світ у «Видавництві Старого Лева», та мультфільми, що будуть опубліковані на офіційному YouTube-каналі спільноти «Книга-мандрівка. Україна» та доступні для перегляду на платформі кіно та телебачення Київстар ТБ, яка є спільним проєктом 1+1 media та Київстар. 

Проєкт створено за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Марічка Падалко взяла участь у марафоні Десятка Незламності: "Бігла, можливо, найлегше за останній рік" (відео)

Новини по темі