Рік без Ніни Матвієнко: потужні цитати легендарної української артистки про життя, щастя, війну та Україну
10 мудрих цитат Ніни Матвієнко про життя, Україну, щастя та війну в річницю її смерті
Рівно рік тому, 8 жовтня померла народна артистка України Ніна Матвієнко. 10 жовтня 2023 року Ніні Митрофанівні, яку називали душею української пісні, виповнилося б 76 років.
Сьогодні, у річницю смерті легендарної української артистки згадуємо її мудрі висловлювання про життя, війну, Україну та про те, що таке справжнє щастя.
Про життя:
«Якщо думаю про своє Полісся, бачу мої ліси. І такий чудовий блакитний ранок. З прохолодою такою, з такими туманами - одяг від них стає вологим. Пахне мохом. Так я згадую прекрасне своє дитинство. Коли я співала пісню «Гей, долино, долиночко...», вона не поліська, але коли я її слухала, то одного разу чомусь розплакалася. Бо я вийшла з того ранку і більше туди не повернулася. Але я ці ранки понесла із собою, бо настане колись час, коли я увійду вже в захід свого сонця. То краще вийти з ранку. Вийти і носити цей ранок із собою. Адже ранок — це все-таки життя. Кожен ранок - пояснення перед життям. Подяка Богу, що ти прокинувся разом з усім тим, що тебе оточує»..
Про щастя:
«Щастя — коли люди йдуть за ручку і посміхаються. Щастя — коли сміються діти. Щастя — коли співає душа. Щастя — коли є сім`я, коли можна всім разом сісти за стіл. І, звісно ж, щастя — коли мир, коли люди не вбивають одне одного».
Про повномасштабну війну:
«Я була здивована тим, що це сталося так швидко і вночі, як фашисти, як справжні бандити, злодії, лиходії… а воно так і є! І що вони мололи всі ці роки? Як могли розповідати, що ми брати і сестри? За що все це? За що нас вбивати, ґвалтувати цих молодих дівчат? У моєї сестри в Бучі розвалили будинок. Вона тільки купила квартиру, все вклала туди. А ця банда „кадировська“ все повиносила з дому — до трусів повиносила. Голодранці! Я ще такого убозтва не бачила. Це звірина, душогуби, це сарана, яка сьогодні знищує все живе. Це сарана, яка сьогодні знищує все живе!».
Про росіян:
«На москалів, звичайно, на орків кажу «падлюки, падли». Матюкнулася пару разів, але пішла покаялася. Батюшка дуже сміявся, він не вірив, що я можу таке казати. Довели ж, правда? Довели!».
Про Україну:
«Нікуди не поїду, ні за які гроші, ні за які мільйони. Там така ностальгія! Я була в Нью-Йорку півтора місяця в 1995 році, в Детройті, у Філадельфії, але так хотіла додому! Україна є Україна, комусь і тут потрібно жити. Тут мій Бог, мені здається, тільки тут він є, і я з ним тільки тут можу поспілкуватися».
«Я ще ніколи так не сумувала за Україною, як цього разу. Я розуміла, що щось не так роблю. Україна — вона ж мама, земля-мати, і ми також матері - повинні бути разом зі своєю матір'ю. Помогти молитись за наших синів. Ми той тил, який повинен сьогодні стояти на сторожі наших дітей. І слава Богу, що я там довго не була. Пам’ятаю, що я їхала з сьомої ранку майже до восьмої вечора стоячки в електричці. З Польщі в Україну я вже сиділа, але коли вийшла з потягу в Києві через півтори доби, у мене були опухлі ноги. Я розуміла, що я ступаю, і дуже боляче, але було стільки щастя, що я на своїй землі вже! Я наче вибачилась перед Україною, що я поїхала».
Про українську мову:
«Я колись думала, що ми ніколи не вийдемо з цього рабства. Коли українська мова зневажалась, нею менше і менше стали говорити. Кожна країна говорить своєю мовою. А в нас якісь були половинчасті — одні так говорять, інші так. Тепер я зрозуміла, що воскресла Україна. Воскресла у мові, воскресла духом».
Про українських Героїв
«У мене з’явилося стільки любові - повний мішок! Таких почуттів у мене ще не було. Любов виходить навіть через сльози, і це правильно. Нехай вони омивають серця наших хлопців, справжніх синів! Я так їх усіх люблю, пишаюся і щодня молюся».
Про внутрішню силу:
«Я не можу впадати в депресію, адже я повинна захищати свою країну. У людини повинен бути внутрішній стержень. А депресія — для тих, у кого відсутній дух».
Про Бога:
«Коли мій чоловік сказав, що раб — це перед Богом, я говорила, що Богу не потрібно твоє рабство, а потрібна твоя свобода любові, щоб людина була вільною у любові до Бога і розуміла закони».
