Платимо більше, ніж купуємо: фахівці розповіли про популярні схеми обману в магазинах та як не втратити гроші

У супермаркетах і на ринках покупці все частіше стикаються з ситуаціями, коли фактична вага товару менша, ніж зазначено на ціннику чи у фіскальному чеку. У результаті люди платять більше, ніж насправді отримують. 

Фахівці організації Захист прав споживачів пояснюють: одна з найпоширеніших причин обважування – використання ваг, які не пройшли обов’язкову повірку. Такі прилади не мають права застосовуватися під час продажу товарів.

Під час купівлі продукції на вагу варто перевіряти, чи є на вагах повірочне тавро (відмітка про проходження перевірки). Якщо його немає, покупець має право вимагати у продавця документи, що підтверджують проходження періодичної повірки засобів вимірювання.

Якщо є підозра, що вас обважили, або ж продавець відмовляється надати документи, споживач може звернутися зі скаргою до Держпродспоживслужби або до суду — якщо порушення суттєве або повторюється.

Покупка на ринку

На ринках, де продукцію реалізують з прилавків та лотків, у покупця теж є засоби захисту. У разі сумнівів щодо ваги товару людина може звернутися до адміністрації ринку й попросити надати контрольні ваги для перевірки.

Правила торгівлі зобов’язують адміністрацію забезпечити продавців справною вимірювальною технікою. Якщо контрольні ваги відсутні або їх не надають за запитом, це також вважається порушенням прав споживача і може стати підставою для скарги до компетентних органів.

Обмін товарів: коли магазин зобов’язаний піти назустріч

Окремо фахівці Держпродспоживслужби нагадують: українські супермаркети, магазини та інші торговельні заклади зобов’язані обмінювати непродовольчі товари, навіть якщо вони були куплені за акцією. Відмова в обміні у такому разі суперечить законодавству про захист прав споживачів.

Обмін можливий за умов:

• не минуло 14 днів із моменту купівлі (день покупки не враховується);
• товар не був у використанні;
• збережено товарний вигляд і споживчі властивості;
• на місці всі ярлики, пломби та пакування (якщо воно було);
• є розрахунковий документ (чек або інший підтверджуючий документ).

Якщо ж магазин самостійно встановив довший строк для обміну (наприклад, 30 днів), покупець має право скористатися саме цим, розширеним терміном.

Відмова приймати гроші — теж порушення

Ще одна проблема, з якою можуть зіштовхнутися українці в супермаркетах, — відмова касира приймати певні банкноти або монети. Наприклад, через те, що «немає решти» чи «каса не приймає такі купюри».

Юристи наголошують: така відмова є неправомірною. Якщо гривня перебуває в офіційному обігу та не має очевидних ознак фальшування або значних пошкоджень, торговельний заклад зобов’язаний приймати її як платіжний засіб. Подібні ситуації можна і варто оскаржувати, звертаючись до адміністрації магазину або до контролюючих органів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українцям нарахують три пенсії: як працюватиме нова система виплат та на скільки вони зростуть