“Можу констатувати те, що український театр зараз у стані піднесення”: Володимир Горянський про зміну репертуару, молоду режисеру та власні пісні (ексклюзив)

Щонеділі о 21:00 на телеканалі “1+1 Україна” глядачі можуть побачити прем’єру проєкту “Пісня мого життя”, ведучою якого є Катерина Осадча. Гостем нового випуску, який вийде в ефір цього тижня, став актор, Народний артист України Володимир Горянський. Ексклюзивно для сайту 1+1 він відповів, чи змінила повномасштабна війна репертуар театру, та чи з’явилися заборонені теми, а також розповів про власні пісні.

Розкажіть, як вплинула повномасштабна війна на театр? Чи змінила вона ваш репертуар? 

Війна вплинула на гастролі, графіки, теми, які ми підіймаємо. Зараз у театрі з’явилося багато патріотичних тем, але багато й комедій, тому що у такий важкий час потрібно підтримувати емоційний стан людей. Люди з вдячністю до цього ставляться, хоча спочатку дехто був скептично налаштований. 

Але це дійсно потрібно, бо люди приходять до театру на виставу, спілкуються, сміються, відволікаються від всіх проблем. 

Я вважаю, що нашими гастролями ми робимо дуже хорошу справу.

Чи з’явилися в театрі заборонені теми? 

Не скажу, що з’явилися заборонені теми, але з’явилися заборонені автори, а отже й теми, які вони підіймають, стали забороненими. А ще багато вистав переклали українською мовою.

Чи вважаєте ви, що український театр зараз переживає період піднесення?

Так, можу констатувати те, що український театр зараз у стані піднесення. Відбувається зміна поколінь, у театрах нові художні керівники, багато молодої режисури — цікавої, дуже індивідуальної та харизматичної. Ми ставимо вистави різних режисерів. Це дуже тішить і надихає на те, що український театр буде жити довго та цікаво.

У вашому доробку також є й кіноролі, але основна ваша зайнятість — театр. Що вам більше до душі? Чи думали ви колись про можливість повноцінної зміни сцени на знімальний майданчик? 

Це не заважає одне одному. І там, і там я виконую роль артиста. Трішки інша специфіка, бо театр — це тут і сьогодні, а кіно — на віки. Але акторська професія всюди однакова.

Розкажіть, чи присутня у вашому житті музика? 

Звичайно. Театр — це синтетичний вид мистецтва, і в ньому є все: музика, пластика, танці, світло. Це завжди йде зі мною по життю. 

У мене навіть були власні диски. Я записав десяток пісень, які були написані для мене. Я хотів випустити альбом “Співають драматичні артисти”, і в його рамках записав цей диск. Кілька пісень звідти у моєму виконанні мені навіть подобаються, але це суто акторське виконання.

Як ви гадаєте, яка роль мистецтва в сучасній Україні?

Якщо в народу є мистецтво, традиції, пісні — народ живий. Український народ найбільш пісенний, значить найбільш життєздатний. 

Мистецтво, зокрема, театр і музика зараз активно розвиваються. Здавалося б, зараз криза і війна, але це дало поштовх, тому будемо сподіватися, що коли наступить мир, у нашому мистецтві буде ще більший рух.

Дивіться повний випуск “Пісні мого життя” на сайті 1+1.