Акім Галімов розповів усю правду про трагічний життєвий шлях Івана Франка ("Реальна історія")

Реальна історія
23:20
Щонеділі
Невідомі факти про Івана Франка — Реальна історія з Акімом Галімовим

У "Реальній історії" Акім Галімов розповів про українського генія Івана Франка.

Поділитися:

У 1915 на Нобелівську премію з літератури був номінований український поет, політик та громадський діяч Іван Франко. Його кандидатуру запропонував професор філософії з Відня, а низка європейських вчених підтримали це рішення. Українець мав усі шанс отримати престижну премію, якби не помер за кілька місяців до нагородження. Подібні невдачі переслідували геніального поета все життя, та попри все він став легендарною постаттю української культури. У “Реальній історії”, що виходить кожної неділі о 23:20 на "1+1 Україна",  Акім Галімов розповів більше про життя видатного митця.

Реальна історія

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як росіяни "визволяли братні народи" ще у 15 столітті: "Реальна історія" з Акімом Галімовим

Вундеркінд

27 серпня 1856 року у родині заможного коваля Якова та Марії Франків, що жили в селі Нагуєвичі на Львівщині, народився син Іван. Тогочасна Галичина входила до складу Австро-Угорщини. Загалом вимоги до українців у імперії були набагато лояльнішими, аніж у росії. Проте землі західної України вважали відсталою провінцією через рівень корупції та інші фактори. Батьки Івана усвідомлювали важливість освіти, а тому опікувалися навчанням сина. У 8 років хлопець вже говорить польською та німецькою, в 11 демонструє надзвичайну пам’ять, перекладає грецьких та римських філософів, літописи. Перша публікація 18-річного Івана Франка виходить у студентському журналі "Друг" під псевдонімом Джеджалик.

Студент-зірка

У 1875 Іван Франко переїжджає до Львова та вступає на філософський факультет місцевого університету. У 19 років випускає першу збірку віршів та низку перекладів. Юнак доєднується до літературного гуртка студентів, які були активною силою у політичному житті Львова. 

Загальна політична ситуація кінця 19 століття була досить нестабільною: відбувався злам класового устрою, імперії починали руйнуватися та популярності набули ідеї соціалізму. Прихильником соціалістичних постулатів був Михайло Драгоманов, професор Київського університету, публіцист та громадський діяч. За активну діяльність він був змушений емігрувати до Європи, проте продовжив листування з активними студентами, серед них — гурток, в якому був Іван Франко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Маловідомі факти про заснування Харкова: "Реальна історія" з Акімом Галімовим

“Злочинець” Франко

Другом Івана Франка був Михайло Павлик, також член студентського гуртка. У травні 1877 до Львова приїжджає таємний зв’язківець Драгоманова. Він привозить книжки українською та чимало листів, серед яких — адресований Павлику. Послання містить заклик до пропаганди українських та соціалістичних ідей на Буковині та Закарпатті, згадано ім’я Франка, який досі не був дуже зацікавленим у політиці. Зв’язківця з листами заарештовують, а Івана Франка ув’язнюють на 8 місяців. Цей час він провів у жахливих умовах та, ймовірно, саме тоді почав переймати ідеї соціалізму як протидію несправедливості. Судимість унеможливлює здійснення кількох мрій митця: стати педагогом та одружитися з коханою жінкою, батько якої відмовив у шлюбі з “радикалом”.

Він продовжує писати літературні та наукові твори, а у 1878 з Павликом видає низку публікацій з українськими соціалістичними ідеями. Цей факт біографії Івана Франка став улюбленим для радянської пропаганди, яка охоче зробила з нього “відданого соціаліста”. Насправді ж письменник мав ідеалістичне бачення цього суспільного ладу, а свободу України виносив на перший план. У 1880 він пише не лише залюбленого совком “Вічного революціонера”, а й вірш, який починався так: “Не пора, не пора, не пора Москалеви й Ляхови служить! Довершилась України кривда стара, нам пора для України жить!”.

Франко та його жінки

У 30 років Іван Франко хотів одружитися, що було складно зробити через судимість. У 1885 митець їде до Києва задля пошуку фінансування своїх публікацій та знайомства з місцевою інтелігенцією. Там він знайомиться з Миколою Лисенком, Володимиром Антоновичем та родиною Косачів. Саме Ольга Косач, також відома як Олена Пчілка, зводить Івана з харків’янкою Ольгою Хоружинською, у шлюбі з якою він проживе близько 30 років. 

Подружнє життя галичанина та харків’янки не було ідеальним: їх переслідувала бідність, жінка мала схильність до нервозності, а чоловік був великим трудоголіком. Ходили різні чутки про невірність Івана. Причиною їх могло стати ставлення поета до жінок як до рівних: він міг прогулятися з неодруженою пані без супроводу, загалом гарно відгукувався про інших, що було нечуваним для тогочасного суспільства.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якою була найперша російська-українська війна: “Реальна історія” з Акімом Галімовим

Політична кар’єра

Популярність Івана Франка невпинно росте з кожним його твором. Він відчуває обов'язок просвітити націю, а тому у жовтні 1890 започатковує Русько-Українську радикальну партію (РУРП) — першу українську політичну партію. Він тричі балотується до парламенту, проте через корупцію та брудні кампанії опонентів не набирає достатньої кількості голосів. Урешті-решт в 1899 йде з політики та фокусується на написанні літературних та наукових праць.

Останні роки Франка

У 1908 Івану Франку ставлять хибний діагноз, для лікування відправляють до санаторіїв, де використовують ліки з ртуті, миш’яку та йоду. Спричиненні такими препаратами галюцинації будуть переслідувати українця до кінця життя. Йому паралізує руки, родинні фінансові проблеми ростуть, а в 1914 починається Перша світова війна. Через різні особисті обставини дітей та дружини український геній фактично проводить решту життя на самоті. Під час окупації Львова росіянами 1914-1915 будинок Франків було спаплюжено. 28 травня Іван Франко 1916 помирає у бідноті та злиднях.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як маріупольського художника Архипа Куїнджі, який присвятив свою творчість Україні, привласнила собі росія: "Реальна історія" з Акімом Галімовим

Трагедія Івана Франка — наслідок окупації іншими імперіями та ціна, яку українці платили століттями за те, що не були господарями на власній землі. Сучасна Україна переживає схожі випробування, а тому у наших руках не допустити повторення сценаріїв минулих століть.

Дивіться повний випуск “Реальної історії” про Івана Франка:

Новини по темі

Продовжуючи відвідування сайту, ви погоджуєтесь на використання файлів cookie і Політикою конфіденційності

Приймаю