Якою була найперша російська-українська війна: “Реальна історія” з Акімом Галімовим
Акім Галімов у "Реальній історії" пояснив, чому росіяни та українці не “один народ”.
Міф про “один народ” переслідує українців вже не одне століття. Ця брехня слугує важливим рушієм російської пропаганди, і як наслідок — агресії проти України. Звідки ж насправді з’явилася ідея “братніх народів”? У новій “Реальній історії” Акім Галімов розказав правду про боротьбу за спадщину Русі.
Війна за спадок Русі
У 12 ст. чимало європейських імперій почали розпадатися на малі держави, і Київська Русь не стала виключенням. На місці єдиної країни утворилася конфедерація з Київського, Чернігівського, Переяславського, Володимирського, Галицького, Смоленського, Ростовсько-Суздальського, Рязанського князівств та Новгородської республіки. У 1113 на столичний престол сходить Володимир Мономах — останній великий київський князь, що зміг призупинити міжусобиці. Син Мономаха, Мстислав Великий, також зумів втримати єдність Русі. Згодом конкуренція між нащадками княжої династії відновлюється. На політичну арену виходить Юрій Довгорукий — молодший син Володимира Мономаха та майбутній засновник Москви.
Юрій Довгорукий
Молодшим синам зазвичай не довіряли важливі землі, а тому Юрію Довгорукому дісталося далеке Ростовсько-Суздальське князівство, яке ще називали “Заліссям”. Там панував зовсім інший етнос — фіно-угорські племена, половці. Загалом, це була відстала в культурному та торговельному плані місцевість. Великою амбіцією правителя було захопити Київ. Звідси він й отримав своє прізвисько “Довгорукий”, адже щоб заволодіти далеким від Суздаля містом, потрібні були справді “довгі руки”. З третьої спроби Юрій все ж стає київським князем, але ненадовго — через два роки його отруюють місцеві бояри. Ця подія свідчить, що ще тисячу років тому кияни не бажали мати над собою чужих правителів. Іронічно, що легендарний засновник Москви був похований у Києві.
Перша російсько-українська війна
У 1157 новим князем Залісся стає Андрій Боголюбський, син Юрія Довгорукого. Правитель прагнув створити новий центр влади у місті Володимир-на-Клязьмі. Для цього він вдався до методів, які його московські нащадки застосовують і зараз — крадіжки, грабування та нищення. Спочатку були вкрадені концепції центральних споруд Києва. У Володимирі-на-Клязьмі з’явилися свої Золоті ворота та Успенський собор.
Згодом Андрій Боголюбський організовує найбільший погром Києва. Два дні заліські варвари руйнують місто, вбивають та ґвалтують місцевих жителів. Нагадує події сьогодення, еге ж? Логіка князя була простою: він хотів принизити Київ, розтрощити його так, щоб від колишньої слави столиці нічого не залишилося. Зі зруйнованого міста загарбник викрадає Ікону Пресвятої Богородиці, яка і нині вважається найбільшою святинею Московського Патріархату. Історики називають ці події першою російсько-українською війною та початком ментального відділення Залісся від Русі, росіян від українців.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як історія російсько-української війни 17 століття перегукується із сьогоденням: “Реальна історія” з Акімом Галімовим
Битва під Вишгородом
Боголюбський садить на київський престол молодшого брата Гліба, якого у 1171 труять самі ж кияни. У 1173 князем стає інший брат Всеволод, та і його беруть в полон. Це провокує новий похід на Київ. Багатотисячна армія Андрія та союзників бере в оточення передмістя Києва, місто Вишгород. Понад два місяці оборону очолює Мстислав Хоробрий, і за цей час прибуває допомога з Волинського князівства. У ніч на 19 грудня 1173 заліська армія зазнає розгрому. За пів року Андрія Боголюбського вбивають власні бояри, а амбіції захопити Київ затихають ще на кілька століть.
Розділення історії
Надалі за Київ змагаються переважно нащадки Мстиславичів з центральних князівств. З цієї династії походять найвідоміші галицько-волинські князі — Роман та його син Данило. Обоє також стають київськими правителями, проте, на відміну від заліських загарбників, не нищать місто, а продовжують розвивати його як культурний та релігійний центр. Монгольська навала 13 ст. остаточно ділить долі народів, що стали предками росіян та українців. Залісся стає васалом Золотої Орди й згодом переформатовується в Московію. Князь, а згодом король, Данило Галицький одразу не кориться монголам, а в 1253-1254 навіть проводить військову кампанію, що стає першим випадком успішного спротиву кочівникам. Надалі укладають союз з литовцями, що згодом спричиняє утворення нової держави — Великого Князівства Литовського і Жемайтійського. Тут політика щодо українців була набагато демократичнішою, аніж у Ростовсько-Суздальського князівства. У новій литовській країні поважають культуру українців, а руська, тобто староукраїнська, мова має статус офіційної.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як росія повторює методи анексії Криму та дискримінацію кримських татар: “Реальна історія” з Акімом Галімовим
Історія російського та українського народів почалася з різних етносів з протилежними менталітетами та цінностями. Уже тоді, тисячу років тому, московити намагалися загарбати та знищити чужі землі, тоді як українці кожного разу опиралися та позбувалися небажаної влади. Така поведінка з обох сторін продовжується вже тисячоліття. Стає очевидним, що ніякі ми не “братські народи”, а українська боротьба є виправданою та необхідною. Сподіваємося, що сучасна війна розірве цей довгий цикл та поставить остаточну переможну крапку на користь України.
Дивіться випуск "Реальної історії" про початок українсько-російського протистояння:
