Дзідзьо заспівав гаївок та розповів, що кладе у свій Великодній кошик
Артист ретельно дотримується традицій
Ми вперше з тобою зустрічаємось майже на твоїй батьківщині, на Галичині. Тут розпочиналася твоя кар’єра, тут ти починав виступати з гуртом «Друзі», кохана тут живе.
-Дуже приємно, в мене навіть сльози котяться. Бо я скучив за Львовом, за рідними місцями, я його дуже люблю, люблю ти людей.
На носі Великдень, які в тебе є традиції? Чи працюєш ти у Великдень?
Великдень для мене -найбільший піст і саме та страсна п’ятниця. Є традиція у нас -ходити до плащаниці. Щоб сказати «ні» своїм бажанням, головне, щоб був всередині чистий дух і правильна думка. Для мене це є уже важливо, а на Паску - кошик, там має бути паска, ковбаска, яєчко, плесканка - спеціальний сир солодкий, має бути хрін обов’язково, сіль. І коли ти приходиш з церкви додому, то маєш тим кошиком постукати три рази кожен кант хати, щоб був прибуток.
-Чи в поливаний понеділок, коли після Пасхи обливаються водою, роблять це, як правило, хлопці та дівчата. Ти - велика дитина – до сих пір можеш влаштовувати забави?
-Роблю і раджу всім це робити. В нас була така традиція, що в понеділок обливали хлопці дівчат, а у вівторок- дівчата хлопців, після кожного Великодня, коли поснідали, відходили у гості, підвечір біля церкви збиралася молодь і водили гаївки.
Напередодні Великодня ти взяв участь у фотосесії з тваринами. Коли фотографуєшся з тваринами бувають різні несподіванки.
-Маленькі ціплятка. Дівчата, які роблять фотосесію, беруть костюми в оренду, ті ціплятка посідали на мене, обкакали мій костюм. На гроші, на щастя.
В тебе є домашні тварини?
-Я мав 50 кролів, в Новояворівську, була дача. На другому поверсі я організовував відділи для пологів, відділи з самцями, з самками. Я дуже це любив, для мене це було як хобі. Після того, як я виїхав у Київ, мусив відмовитися від того, а так в мене була така маленька ферма.
