Дзідзьо заспівав гаївок та розповів, що кладе у свій Великодній кошик

Артист ретельно дотримується традицій

Поділитися:

Ми вперше з тобою зустрічаємось майже на твоїй батьківщині, на Галичині. Тут розпочиналася твоя кар’єра, тут ти починав виступати з гуртом «Друзі», кохана тут живе.

-Дуже приємно, в мене навіть сльози котяться. Бо я скучив за Львовом, за рідними місцями, я його дуже люблю, люблю ти людей.

На носі Великдень, які в тебе є традиції? Чи працюєш ти у Великдень?

Великдень для мене -найбільший піст і саме та страсна п’ятниця. Є традиція у нас -ходити до плащаниці.  Щоб сказати «ні» своїм бажанням, головне, щоб був всередині чистий дух і правильна думка. Для мене це є уже важливо,  а на Паску - кошик, там має бути паска, ковбаска, яєчко, плесканка - спеціальний  сир солодкий,  має бути хрін обов’язково, сіль. І коли ти приходиш з церкви додому, то маєш  тим кошиком постукати три рази кожен кант хати, щоб був прибуток.

-Чи в поливаний понеділок, коли після Пасхи обливаються водою, роблять це, як правило, хлопці та дівчата. Ти - велика дитина – до сих пір можеш влаштовувати забави?

-Роблю і раджу всім це робити. В нас була така традиція, що в понеділок обливали хлопці дівчат, а у вівторок-  дівчата хлопців, після кожного Великодня, коли поснідали, відходили у гості, підвечір біля церкви збиралася молодь і водили гаївки.

Напередодні Великодня  ти взяв участь у фотосесії  з тваринами. Коли фотографуєшся з тваринами бувають різні несподіванки.

-Маленькі ціплятка. Дівчата, які роблять фотосесію, беруть костюми в оренду, ті ціплятка посідали на мене, обкакали мій костюм. На гроші, на щастя.

В тебе є домашні тварини?

-Я мав 50 кролів, в Новояворівську, була дача. На другому поверсі  я організовував відділи для пологів, відділи з самцями, з самками. Я дуже це любив, для мене це було як хобі. Після того, як я виїхав у Київ,  мусив відмовитися від того, а так в мене була така маленька ферма.