Штраф за приниження і цькування на роботі: яка відповідальність чекатиме роботодавців за булінг працівників

Мобінг — це систематичне цькування працівника на робочому місці, яке може проявлятися у формі психологічного тиску, принижень, ізоляції в колективі, розповсюдження пліток, безпідставної критики, окриків або наклепів.

Попередній закон щодо протидії мобінгу був ухвалений ще у грудні 2022 року, однак через заборону на перевірки, запроваджену з початком повномасштабного вторгнення Росії у березні 2022 року, він фактично не працював.

Перевірки роботодавців Державною службою з питань праці дозволялися лише у виняткових випадках: якщо працівник зазнав травм, постраждало навколишнє середовище, була завдана шкода безпеці держави, або у разі аварій на підприємстві. Також перевірки дозволялися за дорученням прем'єр-міністра чи зверненням органів місцевої влади.

Що змінює новий закон?

Відтепер, щойно працівник звернеться зі скаргою до Держпраці, служба зможе проводити позапланову перевірку підприємства. Це скасовує обмеження, які діяли з 2022 року. Про це детальніше розповіли у сюжеті Сніданку з 1+1.

Авторка законопроєкту, депутатка Юлія Гришина, зазначила, що попри тимчасову заборону перевірок, проблема мобінгу залишалася актуальною. За її словами, у 2023 році надійшло 553 звернення щодо ознак мобінгу, у 2024-му — 583, а з початку 2025 року — вже 76 звернень.

Закон передбачає адміністративну відповідальність як для керівника, що вчиняє мобінг, так і для компанії.

• Для фізичної особи-роботодавця: штраф від 850 до 1700 гривень або громадські роботи на строк від 20 до 30 годин.
• Для юридичної особи: штраф від 1700 до 3500 гривень.

До проявів мобінгу відносяться:

• ізоляція жертви в колективі;
• приховування важливої інформації;
• свідоме поширення принизливих пліток;
• публічне висміювання і окрики;
• безпідставна критика та доноси керівництву;

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Курс євро побив історичний рекорд: експерт пояснив, що буде з валютою та чи надійно тримати заощадження в гривні