Радіобіологиня прокоментувала страхи навколо Чорнобиля і пояснила, що там насправді відбувається зараз
Після 40-х роковин Чорнобильської катастрофи тема зони відчуження знову опинилася в центрі уваги. Втім, за десятиліття навколо Чорнобиля сформувалося більше страхів і міфів, ніж реального розуміння процесів, які там відбуваються сьогодні.
Радіобіологиня Олена Паренюк, яка досліджує Чорнобиль і працює із наслідками радіаційного забруднення, у бесіді з Єгором Гордєєвим у Сніданку з 1+1 детально розповіла про сучасну зону відчуження, яка з «застиглої катастрофи» стала складною, але контрольованою системою.
Чорнобиль – це не лише про аварію
За словами дослідниці, головна трагедія Чорнобиля не сам вибух реактора, а наслідки для людей.
«Чорнобильська зона відчуження це місце, де сталася величезна трагедія. Але головна трагедія – це евакуація людей», – наголошує вона.
Саме тому сприйняття зони як туристичної локації викликає суперечки. За її словами, проблема не в поїздках як таких, а у відсутності культури пам’яті.
«Мене дратує, коли ми заміщуємо культуру пам’яті культурою темного Діснейленду», – каже Паренюк.
Вона додає, що Чорнобиль може бути важливим освітнім простором, але лише за умови поваги до його історії.
Що відбувається в Чорнобилі зараз
Попри тривожний імідж, ситуація в Чорнобильській зоні залишається під контролем. Фахівці постійно моніторять рівні радіації та стан об’єктів.
«Все, що відбувається в Чорнобильській зоні – це контрольована історія», – підкреслює радіобіологиня.
Водночас вона пояснює: зона не повернеться до звичного господарського використання. Частина територій забруднена довгоживучими радіонуклідами, які залишатимуться там ще дуже довго.
Натомість зона відчуження вже стала унікальним природним простором – тут функціонує один із найбільших заповідників в Україні.
Чи є реальні ризики
Окрему увагу науковці приділяють стану об’єкта «Укриття» і нового безпечного конфайнмента, який накриває зруйнований реактор. Ймовірність серйозних інцидентів, за словами Паренюк, вкрай низька, але не нульова.
«Ймовірність виникнення ланцюгової реакції дуже мала, але вона не дорівнює нулю», – пояснює вона.
Саме тому контроль за об’єктом триває постійно, а дослідження не припиняються.
Чорнобиль після війни та найпоширеніші страхи
Повномасштабна війна також вплинула на зону. Зокрема, через окопи та втручання в ґрунт відбувся перерозподіл радіонуклідів. Втім, ці процеси залишаються локалізованими і не становлять прямої загрози для населення поза зоною.
На думку дослідниці, головна причина страху відсутність розуміння.
Люди схильні сприймати радіацію як щось невидиме і неконтрольоване, хоча на практиці більшість процесів давно вивчені.
«Страшно тоді, коли ти не знаєш, що робити. Коли є розуміння – з’являється контроль», – каже вона.
Сьогодні зона відчуження це не лише місце катастрофи, а й простір для досліджень і переосмислення. Тут одночасно існують різні часові виміри – від радянського минулого до сучасних технологій. І саме цей досвід, за словами науковців, може бути цінним не лише для України, а й для світу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До дня пам'яті про Чорнобиль: добірка найсильніших фільмів про катастрофу, що змінила світ
