«Давно розумів, що це останні мої Олімпійські ігри»: Жан Беленюк ексклюзивно у Сніданку з 1+1 пояснив рішення завершити спортивну кар'єру
Жан Беленюк розповів, чому вирішив завершити спортивну кар'єру на Олімпійських іграх 2024
Сьогодні, 15 серпня, до студії Сніданку з 1+1 завітав олімпійський чемпіон Жан Беленюк, який у Франції здобув бронзу з греко-римської боротьби і завершив спортивну кар'єру. Ексклюзивно у ранковому проєкті він розповів, як почувається після перемоги, та чому вирішив покинути спорт. А також — показав бронзову медаль, яку привіз в Україну.
«Я зараз в піднесеному настрої. Радію, що вдалося привести медаль, тому що повертатися без медалі було б сумно. Радію за всю ту роботу, яку ми проробили з тренером, командою протягом певного часу, що вона вилилася в певний результат», — зізнався Жан.
Він також прокоментував своє рішення покинути спорт. Воно не було імпульсивним.
«Я давно розумів, що це останні мої Олімпійські ігри як професійного спортсмена. Мені 33 роки, а на наступних Олімпійських іграх було б 37. Вже конкуренція – молодь підтискає, тому треба вчасно йти. Мої тренери були готові, що я піду ще після Токіо, але війна внесла певні корективи. В тому числі тому я й залишився. Моє близьке оточення казало, якщо я маю в собі сили, відчуваю, що можу ще раз спробувати та повторити результат, то повинен це зробити, бо після вже не зможу, а потім будеш жалкувати, що не спробував», — розповів Беленюк.
Олімпійський чемпіон зізнався, чи поклав би борцівки, якби програв в Парижі:
«Якби золото взяв, то точно. Це треба, щоб момент був. Тут же головне – зробити красиво, а не просто так програти, покласти борцівки та піти».
Жан також поділився, чому деяким спортсменам не вдається реалізувати себе на Олімпійських іграх:
«Ти можеш бути максимально готовий, але щось пішло не так, і все – немає результату. Можуть бути нерви, травма напередодні змагань. Я, наприклад, напередодні Токіо вивихнув плече. Слава Богу, вдалося відборотися і ще й виграти золоту медаль. А буває, що трапляється травма, яка не дозволяє тобі вже боротися, наприклад, перелам чи ще щось. Може бути й просто психологічне навантаження. Коли ти спортсмен, на якого всі покладають надії, чекають результату, ти себе цим вантажиш. Кожен день прокидаєшся з думками, що ти повинен повернутися з медаллю. Моя порада: це треба взагалі відпустити. Ти нікому нічого не винен. Ти приїхав сюди отримувати насолоду. Ось як буде, так і буде. В тебе є рідні та близькі люди, які тебе підтримують, попри те, який буде результат».
Більше актуальних новин та корисної інформації дивіться у Сніданку з 1+1 у будні з 06:30 до 09:30 на 1+1 Україна.