Святослав Гринчук: про стосунки на відстані, хобі доньки та підготовку до ефірів ТСН (ексклюзив)

Сьогодні, 16 січня, ведучий ТСН Святослав Гринчук відзначає день народження. У соцмережах замість привітань та подарунків він закликав прихильників долучитися до благодійного збору на засоби РЕБ для ЗСУ. Також іменинник дав інтерв'ю сайту 1+1. Обговорили теми кохання, виховання дітей, роботи та медіаграмотності в умовх війни. Читайте та донатьте!

Святослав Гринчук в дитинстві

1. Якими досягненнями вам запам’ятався минулий рік та що плануєте у новому році?

Усім раджу кожен день, коли ви зробили щось корисне, досягли поставленої мети, чи комусь допомогли — відносити це до досягнень. Нині такий час, що від себе треба вимагати по максимуму, але водночас вміти радіти буденним, здавалося б, перемогам. 

У 2023-му мені запам'яталися крутий спільний етер ТСН та "Сніданку з 1+1" до Дня незалежності та нещодавній спеціальний ефір ТСН з нагоди Різдва, де ми з Марічкою Падалко та нашими гостями готували кутю, якою потім Соломія Вітвіцька пригощала людей на Софійській площі. Навесні вперше побував у Чорнобильській зоні. Звідти провели прямий ефір на роковини Аварії на ЧАЕС та водночас через рік після деокупації цих територій. Моторошно, але пам'ятно. Випала честь долучитись до важливої ініціативи “Гай дитячих снів”, в межах якої по всій країні висаджують дерева у пам'ять про вбитих внаслідок російської агресії дітей. А ще — дуже несподівано провести "Сніданок з 1+1" разом з Людою Барбір, коли усі її колеги раптово на один ранок “вибули” і потрібно було оперативно знайти заміну.  

Водночас головна подія року для мене — це, мабуть, те, що родина знову разом. Дружина з донькою повернулись до Києва, донька пішла до дитячого садка. Словом, намагаємось призвичаїтись до тих обставин, які від нас не залежать. На 2024 рік жодних планів та гучних амбіцій не виношую. Зараз якось не до довгострокового планування. Треба жити сьогоднішнім днем, і з кожного з таких днів намагатись витискати максимум, якісно робити свою роботу.

2. У 2016 році ви прийшли на кастинг ведучого ТСН і відтоді працюєте ведучим. Як змінився ТСН за ці роки? Які зміни помітили у собі?

ТСН, як на мене, залишається авторитетним і впізнаваним брендом. ТСН детально і зблизька висвітлює війну у 2024, але так само детально і зблизька висвітлювала її і у 2016-му, коли я вперше провів свої випуски новин. Якщо я не помиляюсь, мій перший ефір тоді, у жовтні 16-го, розпочинався із прямого включення одного з наших журналістів з Донбасу, на той час — із зони АТО.  Ми розповідали про героїв, про добровольців, про волонтерів тоді й робимо це зараз. Для нас війна не розпочалась у 2022-му. Наших фронтових кореспондентів вже багато років знають і поважають військові. Ми відстежуємо, хронікуємо. Інколи, на жаль, вшановуємо,  згадуємо, поминаємо, але ніколи не залишаємось осторонь. І за це величезна повага команді професіоналів, з якою щодня маю честь пліч-о-пліч працювати. Водночас ми намагаємось дослухатись до вимог часу, шукати нову аудиторію, в тому числі у  соцмережах — стежимо за трендами, намагаємось говорити з глядачами зрозумілою мовою. Тому, коли ви увімкнете випуски 8-річної давнини, очевидно, якісь зміни впадуть в око. Але це буде радше обгортка, яку час від часу треба оновлювати. Що ж до мене персонально, то такі зміни легше оцінювати глядачам. Чи почуваюсь я нині впевненішим у собі? Так. Чи досі я хвилююсь перед прямими ефірами? Теж так. Адреналін нікуди не зникає і багато телевізійників люблять цей фах зокрема і за це.

3. Як готуються ведучі до ефірів? Чи є у вас якісь особисті ритуали для того, щоб ефір пройшов вдало?

Ритуал дуже простий — контролювати ефір у будь-якій ситуації. Розуміти усе, про що плануєш розповісти глядачу, які емоційні акценти варто зробити. Розуміти задуми режисерів і випускових редакторів. Розуміти, з ким з гостей будеш спілкуватись, що від них розраховуєш дізнатись.  Якщо говорити про суто технічні моменти, то завжди перед ефіром "пробігаюсь" по всіх топонімах, іменах, прізвищах та власних назвах, які будуть лунати упродовж випуску, особливо по малознайомих, аби у глядача потім не виникло враження, що вони для мене і справді малознайомі. 

4. Чим любить займатися Святослав Гринчук у вільний від роботи час? Розкажіть про ваші хобі.

Я залюбки повернусь до усіх свої хобі зразка мирного часу, коли повномасштабна війна закінчиться. Особливо до мандрів. Але зараз пріоритети трохи інші. Тому назвемо моїм головним хобі — проводити час з донькою. 

5. Що допомагає вам відновитися від великої кількості інформації, яку ви транслюєте та споживаєте? 

До повномасштабної війни я часом любив на кілька днів повністю "відімкнутись" від новин — не дивитись інформаційні програми, не читати соцмережі, особливо на вихідних чи під час відпустки. Нині ловлю себе на думці, що почуваю себе некомфортно, коли навіть ненадовго випускаю новини з поля зору. Темпоритм змін у час війни дуже високий. Те що топновина зараз, за добу вже може бути неактуальне, бо за цей час трапилось дуже багато іншого, не менш доленосного. І коли ти ненадовго випав з цього інформаційного поля, то потім певний час взагалі не розумієш про що гримлять усі соцмережі. Тому фільтрувати намагаюсь лише якісь надто емоційні для мене моменти, а от картину дня — не упускати.

6. Чим для вас є журналістика та яких змін, на вашу думку, вона потребує в Україні?

Все, на жаль, дуже просто. Нині вона перш за все має вистояти. Бо вона теж у стані боротьби за своє існування. Ми знаємо, що стається на окупованих росією територіях. Яка там ситуація з громадянськими правами і свободою слова. Тобто журналістика в Україні існує рівно доти, доки нашим військовим вдається стримувати окупантів. 

7. Чи бувало таке, що ви самі велися на фейки? Як відрізнити неправдиву інформацію в ЗМІ?

Для нас усіх уроком стали перші дні повномасштабного російського вторгнення, коли інформація була звідусіль і водночас не було можливості стовідсотково її перевірити. Паніка змішалась з бажанням бути корисними і вийшло те, що вийшло. Пригадуєте ось ці пошуки ворожих міток, навідників та інші речі, які виявились згодом марними? У ті дні майже всі на це “купувались”, поширювали, застерігали. На щастя, зараз ми усі стали стійкішими і більш медіаграмотними.

Але ніколи не буде зайвим нагадати: читайте ті сайти, чи сторінки, яким довіряєте, звертайте увагу на авторів чи час публікацій, читайте не лише заголовки, бо вони задля привертання уваги можуть бути досить далекими від реальності. Цитати і фотографії теж можна легко перевірити навіть за допомогою пошукових систем. І сто разів подумайте перш ніж поширювати інформацію. Бо одна справа — "перехворіти" фейком, а інша і значно шкідливіша —ще й "заразити" ним інших.

8. Як дотримуватися інформаційної гігієни в умовах війни?

Якщо отак схематично окреслити, то я б порадив усім для початку більше читати, аніж писати. Мені здається, це дуже проста порада, але водночас вона може інколи рятувати від безглуздих вчинків. Необов'язково мати власну безапеляційно думку з кожного питання і намагатись увесь світ у ній переконати. Або активно і емоційно підтакувати будь-кому, хто вміло провокує вас на емоції. Краще аналізувати, ставити під сумнів, перевіряти.   

9. Які інформаційно-психологічні операції з боку рф помічали останнім часом та як порадите захищатися від впливу російських ІПСО?

Мені здається, головні больові точки, у які вони намагаються бити, незмінні вже кілька років. Зазвичай все це крутиться навколо того, як би за будь-яку ціну налаштувати одних українців проти інших. Військових проти цивільних, цивільних проти військових, тих, хто поїхав за кордон проти тих, хто залишився; звичайних громадян проти чиновників, мешканців східних регіонів проти мешканців західних; тих, хто вірив в повномасштабний напад до 22-го року проти тих, хто не вірив; тих, хто сміється з одних жартів проти тих, хто сміється з інших; тих, хто донатить одним волонтерам проти тих, хто донатить іншим тощо. Найсумніше, що багато українців, не маючи можливості якось реально нашкодити ворогу, залюбки такі правила гри приймають і зганяють свій стрес і злість на тому, хто опиняється "під рукою". Хоча із цими людьми вони насправді по один бік барикади у цій війні. 

Моя порада тут завжди одна: не ведіться на інформацію, заклики, чи гасла, які апелюють виключно до ваших емоцій, а не до вашого розуму. Дуже ретельно добирайте і перевіряйте джерела інформації, тих, кому вірите, тих, кого вважайте авторитетом. І заради бога, перестаньмо вже жити за принципом: "якщо щось співпадає з моїми ідейними чи політичними переконаннями — значить це точно правда".

10. Як плануєте відзначати день народження? Чи є у вас в родині якісь традиції святкування?

Вже кілька років я відзначаю День народження дуже тихо і спокійно. Ще, мабуть, з ковідних років починаючи. Лише з родиною. Так буде і цьогоріч. Виберемося на тортика, чи невелику прогулянку. Якщо ще не розтане сніг, може, підемо з'їжджати з гірки на льодянці.

11. Як ви з дружиною розподіляєте свої обов’язки у вихованні доньки Дзвінки? 

За принципом "хто ближче і у кого вільні руки, той і займається". За невеличкими винятками у нас немає якихось закріплених ролей. Все залежить від зайнятості й настрою. Ну хіба зачіски Дзвінки дружина благородно бере на себе, бо мені дати ради з довгим волоссям — не під силу. Коли дружина їздила на тиждень у відрядження, аби врятувати мене від щоденних мук із косичками і хвостиками, попросили Дзвінчину хресну маму заплести їй африканські коси. Ті протримались більше як тиждень, тож я щоранку перед дитячим садком не мав із цим клопотів.

12. Чим Дзвінка зараз захоплюється? 

Мені здається, що “найбільші захоплення” у неї змінюються чи не щопівроку. Зараз у фаворі співи і танці, а перед тим дуже любила малювати. Ще почала трохи грати у відеоігри, інколи можу скласти їй компанію. Вона знає, що за годину пообіднього сну і гарну поведінку отримає годину перед телевізором увечері, тож може використати її як захоче: подивитись мультики чи побавитись з джойстиком в руках. Ще любимо грати у настолки, але то здебільшого на матраці у коридорі, коли доводиться перечікувати повітряні тривоги. Були нещодавно перший раз у цирку — їй дуже сподобався виступ акробатки, яка робила трюки високо під стелею. Дзвінка запитувала, як навчитись теж таке робити. Але я, коли дивився за цим виступом, мало не посивів. Сказав доньці, що не маю ані найменшого уявлення, де такого вчать, щоб у неї такі думки наразі навіть не закрадались.

13. Ваша дружина веде літературний подкаст. Чи рекомендує вам книжки? Чи збігаються ваші смаки у книжках?

Так, вона завжди дуже багато читала, а десь пів року до повномасштабної війни почала все це впорядковувати собі в аудіоблозі. Завжди можу від неї довідатись, що нового і цікавого вийшло, бо сам, чесно кажучи, не надто встигаю стежити за книжковими обновами. Що ж до смаків, мені здається, вони рідко збігаються. Вона віддає перевагу книжкам, які змушують думати, емоціонувати, такі, знаєте, де великі абзаци без діалогів і з купою роздумів. Я ж шукаю здебільшого якісь цікаві, бажано захоплюючі і непередбачувані сюжети. Торік після того, як подивився перший сезон серіалу "Дім драконів", наприклад, вичитав, що продовження — аж за кілька років. Не міг стриматись, аби не дізнатись, що було далі, тому взяв книжку і швидко прочитав. Там багато інтриг, брутальних конфліктів, жорстокості. Дружині таке не так щоб аж надто до вподоби.

14. Ви з дружиною разом зі школи. Як змінилися ваші стосунки за ці роки? 

Ми у школі познайомились, але багато років були просто друзями. Лише по завершенню вишу в нас зав'язалось те, що прийнято називати романтичними стосунками. Минали роки і ці стосунки, мабуть, дорослішали. У них ставало більше щирості, більше розуміння, терпіння, менше шаблонів та вдавання натомість. До того ж купа пригод та випробувань, які проходиш разом, лише зміцнюють стосунки, якщо люди взаємодоповнюють один одного.

15. Чи вплинула війна на ваше кохання? 

Вона дала змогу випробувати на собі оце знане питання: “Чи є кохання на відстані?”. Бо перші півтора року з часу повномасштабного вторгнення дружина з донькою здебільшого жили за кордоном, а я працював у Києві. Перевірка пройшла успішно. Здається, ми стали ще більше довіряти один одному, бо побачили, що кожен гідно може давати собі раду за складних обставин.