“Коли мама дізналась про моє поранення, вона померла”: у токшоу “Хоробрі серця” Дмитро Олійник розповів про бій за 134 школу в Харкові

Хоробрі серця
Герой токшоу “Хоробрі серця” Дмитро Олійник розповів про бій за 134 школу в Харкові та реакцію мами на поранення

Герої токшоу “Хоробрі серця” розповіли про оборону Харківщини.

Поділитися:

Щоп’ятниці о 20:30 на телеканалі “1+1 Україна” транслюють військово-патріотичне токшоу “Хоробрі серця”. Це цикл історій про українців – військових та цивільних, які здійснили подвиги, захищаючи Україну від російської агресії, та своїми вчинками змінили хід історії. Знати в обличчя живих героїв - ось мета цього проєкту. Під час програми військові діляться ексклюзивними подробицями битв та раніше неопублікованими фотографіями і відео, що збереглися в особистих архівах.

В п’ятницю на телеканалі “1+1 Україна” показали другий епізод проєкту “Хоробрі серця”, який був присвячений обороні Харківщини. Одним з героїв нового епізоду став генерал поліції 3-го рангу, начальник ГУНП в Харківській області Володимир Тимошко. Він розповів, що у перші дні повномасштабного вторгнення разом із начальником обласної військової адміністрації Олегом Синегубовим потрапив під обстріл.

“24 лютого мені подзвонив Денис Монастирський і повідомив про те, що почалася повномасштабна війна. В тот момент я ще був у Києві, він запитав мене, чи готовий я виїжджати на Харків. Я одразу відповів, що готовий. Коли я виїжджав, усі були впевнені, що до Харкова я не доїду, бо в той момент він вже впаде. Російська розвідка дуже гарно працювала, в той момент, коли вони заходили до міста, то вже мали на руках списки всіх поліцейських, їхніх родин, номера телефонів, адреси. Вже 1 березня ворог двома ракетами розніс обласну адміністрацію Харківщини, а 2 березня під прицілом росіян опинилося і головне управління поліції”, - каже Володимир Тимошко.

На те, щоб вберегти своє життя від авіаудару, у Володимира Тимошка та його підлеглих були лічені секунди, адже ворог наносив удари напряму по поліцейському відділку.

“В той момент я був у своєму кабінеті. Перша ракета зачепила дах Харківського національного університету імені В. Н. Каразина, який знаходився поблизу. Я почув вибух, повернув голову і на свої очі бачив, як вигинаються та розбиваються вікна. По досвіду обстрілів я відразу зрозумів, що зараз буде приліт другої ракети. Разом зі мною був начальник обласної військової адміністрації Олег Синегубов, і у нас були лічені секунди, аби схопити зброю і сховатися у підвалі. Друге потрапляння відбулося прямо у відділок, за цей час, поки летіла ракета, ми встигли сховатися, але нас засипало осколками у підвалі. Мені на спину впали двері, які вибило хвилею. В той самий момент розірвало труби і окроп виливався прямо нам під ноги”, - каже Володимир.

Розповіли герої і про штурм 134 середньоосвітної школи, яка стала полем бою для росіян. Про те, як виганяли окупантів зі школи, розповів Дмитро Олійник, який під час наступу росіян на Харків у складі Харківського ТРО прийняв свій перший бій.

“Нам надійшла інформація про те, що відбувся прорив міста і росіяни окупували 134 школу для того, аби зберігати там зброю. Там було все, від дрібнокаліберної зброї до РПГ та ящиків з гранатами. Командуванням було прийнято рішення, що саме ми з іншим підрозділом поїдемо на штурм школи. Головною задачею було втримати Харків. Школа була оточена по периметру, ми заходили через подвір’я з тилу. БТРом пробили вхід до школи, закинули 2 гранати і після того до нас долучилися і інші спецпідрозділи. Сам бій тривав близько доби. Ми пропонували росіянам скласти зброю, але вони кинули гранату і сказали, що заватися не будуть. Тоді було прийнято рішення повністю знищити ворога. Під час цього бою я отримав поранення. Уламок чи гранати, чи ракети залетів мені в ногу і відтоді вона не функціонує. Я не сказав дідусеві і матері, що я пішов на фронт, навіть перебуваючи у військовому шпиталі, коли в мене була розірвана нога я казав, що все добре. Коли мама дізналася, що в мене є поранення, вона померла”, - каже Дмитро Олійник.

Історія Дмитра не залишила байдужою ведучу проєкту Валентину Хамайко. Вона зізналася, що її чоловік, бізнесмен Андрій Оністрат, який наразі також несе службу у ЗСУ, довго не казав їй багато чого про те, на якому напрямку знаходиться і які бої веде, саме тому вона розуміє вчинок Дмитра та емоції його мами. Телеведуча попросила зупинити зйомку, аби поговорити з Дмитром, обійняти його та заспокоїти, адже чоловік зізнався, що шкодує про те, що не зізнався мамі одразу про те, що йде на фронт.

До того ж, вперше в ефірі українських телеканалів без балаклави з’явився офіцер ГУР, екс-командир спецпідрозділу ГУР МО KRAKEN на позивний Віто.

“Хоч звернутися до рф і особисто до путіна. Нас не зламати і не залякати. На росії вийшов сюжет, в якому показали моє обличчя на весь світ. Я більше не буду ховатися, і поки в моєму серці буде текти кров, ми будемо вас знищувати”, - каже Віто.

Які ще деталі спецоперацій на Харківщині розповіли герої “Хоробрих сердець”, дивіться у випуску:

Дивіться токшоу “Хоробрі серця” щоп’ятниці о 20:30 на телеканалі 1+1 Україна.

Новини по темі