“Коли буде мир та економічні гарантії, жінки народжуватимуть”: інтерв’ю з репродуктологом Іриною Феськовою у проєкті “Люди задля життя”

Телеканал “1+1 Україна” та Schonen запустили масштабний партнерський проєкт “Люди задля життя” про героїв нашого часу, які часто залишаються за кадром. Ви дізнаєтеся більше про професіоналів своєї справи — лікарів, які рятують життя українців у складні часи, а також про інноваційні методи у медицині та сфері здоров’я.

Schonen — це інновації для здоров‘я нації. Schonen – швейцарська торгова марка, бренд інноваційних засобів для здоров’я, що об’єднує продукти, які відповідають найвищим стандартам якості. Ми прагнемо в Європу, - але Європа вже давно у нас в швейцарській якості Schonen.

Репродуктолог Ірина Феськова ексклюзивно в інтерв'ю сайту 1+1 розказала про перші кроки у медичній практиці. Лікарка пригадала перші дні повномасштабного вторгнення та назвала ключові фактори, як заохотити жінок народжувати під час та після війни.

Коли ви вирішили стати репродуктологом, що саме вас спонукало?

Я хотіла мати хірургічну спеціальність. Однак, коли вийшла заміж, а мій чоловік — досвідчений акушер-гінеколог, це було вже сімейне рішення. Так, я навчалась, але мені було кого спитати пораду. Потім вже була репродуктологія, як галузь в акушерстві. Я не потрапила до однорічної інтернатури - потрапила до трирічної. Тоді була певна медична реформація, і я навіть сумувала, що загубила три роки. Якраз у цей період, у 1995 році була Національна програма із планування сім’ї. Під неї був сформований кабінет з планування сім’ї, метою якого була просвітницька робота. Я ходила й читала лекції про статеве життя. Вже там у мене з’явились перші пацієнти. 

На той час основним методом контрацепції було переривання вагітності, міні аборти, і їх було доволі багато. Мій день був - середа, операційний день. І вони йшли потоком. Це був для мене дуже сумний день, бо це завжди дуже-дуже тяжко. Але в мене була легка рука і я робила все без ускладнень. Так у мене з'являлись свої пацієнти, які лишались зі мною надалі. 

Це спонукало мене детально розібратись у гормональній контрацепції, адже коли вона підібрана правильно, то довгі роки пацієнт може їх використовувати, лишаючись і здоровим, і щасливим, і не наносячи травму організмові. 

Поряд з радістю вагітності було й лікування безпліддя. На той час це були здебільшого консервативні методи.  Це були основні методи лікування безпліддя. Вже була лапароскопія, але її робили у хірургічному відділенні. Ми вже тоді робили інсемінації тим, у кого були певні патології. Основний напрямок нашого кабінету був - лікування ендокринних факторів безпліддя, а репродукція була більш консервативна. 

Коли я вже почала працювати у нашій власній клініці, там вже було ЕКЗ та інші допоміжні репродуктивні технології.

Пригадайте історії, які вам найбільше запам’ятались у вашій медичній практиці.

Запам’ятовується те, що було вперше, і те, що було дуже-дуже тяжко. 

Перша спроба запам’яталась тому, що це були мої земляки. Я народилась у Курській області в селищі Черемушки.  Напередодні Нового року вони зателефонували та сказали, що тест позитивний, а пологи відбулись 11 вересня. Ну і звісно запам’ятовуються незвичні випадки та ті, з ким продовжуєш спілкуватись, бачиш, як це колись маленьке дитя вже пішло в університет.

Як і де ви зустріли повномасштабне вторгнення?

Напередодні ми з Олександром Михайловичем (Феськовим - прим.) були запрошені на медичну конференцію. Це було 23 лютого. Там було таке гарне свято… і кожному із нас подарували янголятко ручної роботи. Сидимо ми з Олександром Михайловичем, і він каже: подивись, як все добре, і ковід вже йде.. А зранку почалась війна. Нам зателефонував наш співробітник, що жив на Салтівці і сказав, що почалась війна. Я дуже спокійно до цього поставилась, я була впевнена, що до вечора всіх виб’ють. Було дуже гучно. Ми були в Харкові перші два тижні, але літні батьки не витримували авіаційних нальотів, тому вирішили виїхати. Ми виїхали в Чернівецьку область усією компанією. 

Коли ви відновили роботу в Харкові?

Особисто ми почали прийом пацієнтів у Харкові 29 серпня 2022 року. Тут залишались наші лікарі, які працювали вже з кінця квітня 2022 року. А з 1 травня 2022 року поновили роботу в Києві. Тобто, не працювали десь півтора місяця.

Що може мотивувати лікарів лишатись в Україні та працювати?

Де народився, там і згодився - це перша мотивація. Друга мотивація - людей з Харковом, з Україною щось пов’язує. Наприклад, батьки. У нас майже 80% колективу збережено. Вони люблять свою роботу, люблять нашу клініку. Вони побували багато де, але повернулись до нас. Хтось навпаки виїхав з дітьми, які бояться, та не повертаються заради дітей.

Хочу сказати - хто планував вагітність - той і планує. Пішли планування третьої вагітності. Це мотивовані українці.

Україну чекає демографічна криза. Що країна має робити, щоб жінки повертались в Україну та народжували тут?

Мир та економіка. Ми без цього ніяк не зможемо. У мене питали у 1995 році: “Що буде, якщо жінки будуть приймати контрацепцію, ніхто ж не буде народжувати?” Я ще тоді всім казала, що народжуються діти не від того, що презерватив порвався чи забули прийняти пігулку, а коли пари хочуть цього і мають певні плани. Тому планування вагітності засноване в першу чергу на економіці. І зараз, коли буде мир та економічні гарантії, коли жінка буде знати, що вона народить і буде годувати, будуть працювати дитячі садочки, школи, гуртки… Тоді вона і буде заохочена.

Планування вагітності засноване в першу чергу на економіці.

Хоча і зараз консультації по ЕКЗ досить багато. Хочу сказати - хто планував вагітність - той і планує. Пішли планування третьої вагітності. Це мотивовані українці. Також звертаються жінки 46-48 років, у яких загинув син чи донька… і вони приходять на планування вагітності, вже не маючи власних яйцеклітин… Вони планують витратити компенсацію за втрату дитину не на подорожі, авто чи щось матеріальне, вони хочуть витратити їх на нове життя…

Взагалі, після війни у нас буде багато хворих людей. І я не про інвалідність, коли фізично не вистачає кінцівок. Як репродуктолога мене цікавить і психічне здоров’я, адже якість тої ж спермограми залежить і від стресів, від нашого ставлення до ситуацій, він якості сну. 

Також стало набагато менше чоловіків. Самотні жінки почали зберігати яйцеклітини. Молоді незаміжні дівчини після 30 років приходять та заморожують їх, щоб мати шанс згодом мати власних біологічних дітей. Раніше яйцеклітини зберігали в основному ті, хто мав онкологію, перед лікуванням. Нині ж приходять звичайні жінки. 

Приходять і чоловіки. Для військовослужбовців ми робимо безкоштовно кріоконсервацію. Статись може що завгодно: травма, контузія…  У нашій клініці вже близько 30 чоловіків скористались такою можливістю.