Масляна, Масниця чи Колодій: що святкують українці

Останні сім днів перед Великим постом в Україні відомі як Масляний тиждень. Також свято має інші назви: Масляниця, Масниця, Колодій, Сирна неділя та Сиропусний тиждень, Сиропуст, Пущення, Загальниця, Бабське свято. Історія та традиції святкування Масляної в Україні досить різні та залежать від регіону, історичних та релігійних аспектів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли Масниця у 2024 році: дата, стародавні та сучасні традиції святкування

Масляна, Масниця чи Колодій: що святкують українці

У 2024-му в Україні Масляний тиждень триватиме з 11 по 17 березня. А вже 18 березня віряни почнуть дотримуватися Великого посту. Дата святкування Масляної не є сталою, адже залежить від дати Великодня. 

Народні традиції святкування Масляної в Україні різняться в деталях (страви, обряди) залежно від регіону: в одних роблять галушки, в інших — печуть пироги, ліплять вареники або смажать млинці. 

Масниця, Масляна або Колодій — у південній, східній та центральних областях України, і Запуст чи Сиропуст – в західних. Так називали в різних регіонах тиждень до Великого посту. Сенс традиції – підготуватися до 48 днів утримання від їжі тваринного походження, а ще цей тиждень символізує початок весни та розквіту.

Останній тиждень перед Великим постом українці відзначають випіканням млинців, однак етнографи кажуть, що це не властива традиція для нашої країни. Масляну в Україну принесла радянська влада передусім як масові гуляння пролетаріату на честь зустрічі зими з весною, тому й було заведено пекти млинці – своєрідний символ сонця. Українці ж здавна цілий тиждень перед Великим постом готували вареники, передусім із сиром і сметаною, бо вже з понеділка від цих продуктів відмовлялися. 

Сонце (Колодія) величаймо – Весну зустрічаймо!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Символіка Масляної: персонажі, забави та ритуали

Колодія – одне з праслов’янських свят, яке сягає доби Трипільської культури. Колодій – низка обрядових дійств на честь весняного пробудження природи, відоме як Колодій, Колодка, Масниці, Колодки, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, Загальниця, «Ніжкові заговини» тощо. Це – різні назви давнього свята.

Млинці чи вареники: яка головна страва тижня

Пироги, вареники та млинці – обрядова їжа, що символізує сонце, місяць та настання весни.  сонця та весни. Ще один символ свята – солом’яне опудало зими, яке спалюють, щоб холод та зима відступили й дали дорогу весні й теплу.

Вареники були головною стравою на Колодія. Зазвичай їх готували з сиром і обов’язково щедро змащували вершковим маслом. Звичай приготування вареників існував ще за часів Трипільської культури, задовго нав’язаних у радянські часи млинців. Вареники символізували молодий місяць, який своєю чергою був символом жіночої енергії. Окрім вареників готували інші страви на основі молочних продуктів: сирники, сирні баби, локшину та галушки також варили на молоці. А з молока робили ряжанку, колотуху, розтирачку, кисіль. Всі каші також готувались у цей тиждень виключно на молоці.

Колодій — це бог шлюбу, примирення та злагоди. Він приходить до людей у цей тиждень, аби допомогти їм відновити втрачені за зиму сили та пробудитись разом із першим подихом весни. Після Колодія молоді дівчата вже починають співати веснянки, адже ця прекрасна пора року вже от-от настане.

Останній, завершальний день Масляної чи Колодія – Сиропусна неділя. Цей день також називають Прощеною неділею.  В Сиропусну неділю ліплять вареники, примовляючи:

«й бусурмани у цей день вареники їдять».