На телеканалі “1+1 Україна” відбулася прем'єра другого випуску військово-патріотичного токшоу "Хоробрі серця", ведучими якого стали Валентина Хамайко та Ахтем Сеітаблаєв. Глядачі змогли побачити цикл історій про українців — військових та цивільних, які здійснили подвиги, захищаючи Україну від російської агресії, зокрема, боронили місто Харків.
Героєм другого випуску “Хоробрих сердець” став військовий у сьомому поколінні капітан Євгеній Громадський на позивний “Гром”, командир роти 13 бригади Нацгвардії, який отримав звання Героя України за оборону Харкова. У студії він розповів, як пройшов перший бій на підступах до міста.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Герої проєкту “Хоробрі серця” про захист Харкова: чи було місто готове до повномасштабної війни, та яка ситуація зараз (ексклюзив)
Повномасштабне вторгнення для Євгенія розпочалося із влучання балістичної ракети в його військову частину. По тривозі він підняв особовий склад і вирушив тримати оборону на стратегічному напрямку — трасі Бєлгород-Харків.
“Тоді був величезний хаос, по всьому місту ніхто не знав, хто де знаходиться і звідки може виїхати ворог. Увесь зв'язок у місті Харкові на той момент був повністю покладений, перевантажені мережі всіх операторів. І дізнатися необхідну інформацію було неможливо”, — розповів у сюжеті капітан.
На той момент Євгенію був лише 21 рік. У його роті близько 30 строковиків, молодших на кілька років від нього хлопців, які навіть не вміли стріляти з РПГ.
“В очікуванні я відчував, що необхідніше — зберегти життя свого особового складу, власне життя і витримати, вберегти місто Харків від навали”, — пригадав капітан думки під час того, як чекав ворога на позиції.
До вечора на ділянці Євгенія було тихо, але після 22 години стався прорив — колона ворожих “Градів” почала сунути на місто. Першим на допомогу капітану прийшов його батько. Того дня полковник у відставці Громадський старший зібрав усю зброю, що була вдома, покликав побратимів, з якими колись воював, і поїхав на позицію сина.
Той бій тривав 2-3 години. Військові намагалися знищити всю російську техніку, але частина колони таки змогла прорватися до Харкова. У той момент батько Євгенія наказав йому разом зі строковиками відходити та влаштувати засідку для техніки, яка їхала містом, а сам лишився на передовій позиції.
“Згодом я повернувся до військової частини, щоб замінити техніку, бо коли ми евакуювалися, вона вже була пошкоджена “Градами”. Мене викликав до себе командир батальйону і повідомив, що батько загинув, знайшли його тіло”, — розповів про страшну ціну оборони Харківщини капітан.
Тоді вище командування відпустило Євгенія займатися похоронами батька, але військовий відмовився:
“Моя відповідь на той момент була — ні. Я сказав, що зараз якраз йдуть бойові дії, і я необхідний своїм хлопцям, необхідний на фронті”.
Дивіться другий випуск проєкту "Хоробрі серця" онлайн на сайті 1+1 та не пропускайте нові випуски щоп'ятниці о 20:30 на телеканалі “1+1 Україна”.
Loading...