28 липня – День Хрещення Київської Русі-України. Це офіційне свято, затверджене 25 липня 2008 року Указом Президента України (за каденції Віктора Ющенка). Та коли ж насправді хрестили Русь? Чи відомо це точно, і з яких джерел?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День Ольги 2021: коли відзначається день ангела Ольги і яка історія свята
Точний день цієї події невідомий. Та більшість істориків єдині в твердженні, що рік хрещення Русі – 988. На це вказують дані зі знаменитої «Повісті временних літ». Також, за описами, подія сталася в теплу пору року, найбільш ймовірно – влітку.
То чому ж саме 28 липня обрали як офіційний день хрещення Русі? Справа в тому, що саме в цей день православна церква вшановує пам’ять рівноапостольного князя Володимира, який і вважається головним хрестителем Русі.
Київську Русь хрестив князь Володимир Великий, якого ще називають Володимир Ясне Сонечко. Він почав привити у 980 році, за інформацією з тієї ж «Повісті временних літ». Відомо, що князь Володимир хотів об’єднати державу та правити нею одноосібно. Тож він вів боротьбу за владу з племінними вождями, провів адміністративну, законодавчу реформи.
Та стара язичницька віра заважала йому досягти своєї мети, оскільки віра у багато богів не підтримувала ідею одного сильного володаря. А ось віра в одного Бога передбачала і підкорення одному князеві. Тож князь Володимир прийняв у себе посланців від різних релігій, які сповідували віру в єдиного Бога: від ісламу, юдаїзму та християнства. Православний варіант християнства найбільше припав йому до душі, і князь вирішив охрестити Русь за візантійським зразком.
Цей вибір був невипадковий, адже Візантія у Х столітті була наймогутнішою і найбагатшою державою регіону, і налагодити з нею міцні зв’язки було корисно для Київської Русі як держави. До того ж, хрещення Русі остаточно закріпило в очах візантійських правителів легітимність влади київських князів.
У «Повісті временних літ» написано, що князь Володимир охрестив киян у 988 році. Хрещення відбувалося на річці Почайна, притоці Дніпра. За переказами, багато людей не хотіло добровільно проходити обряд хрещення, але мусили підкоритися волі князя.
Після Києва таким же способом поступово охрестили й жителів інших міст Київської Русі. Проте цей процес зустрічав спротив, і язичницькі звичаї й вірування ще довго церква намагалася викорінити на наших землях.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Психологічний тест по картинці з будинками "Як ви дивитесь на світ"
Хрещення Русі було, безсумнівно, вдалим політичним рішенням князя Володимира. По-перше, він таки зумів об’єднати всі руські землі під своєю одноосібною владою. По-друге, прийняття християнства дозволило зміцнити зв’язки Київської Русі з іншими країнами. Також християнство збагатило культурне надбання стародавньої Русі, сприяло розвитку писемності, мистецтва.
Цікаво, що Володимир – це не перший київський князь, який прийняв християнство. Його випередила рідна бабуся, княгиня Ольга. Та вона не наважилася зробити християнство офіційною релігією Київської Русі. А от син Ольги, батько Володимира князь Святослав, був переконаним язичником. Напевно, навіть не здогадуючись, що саме його син буде головним хрестителем Русі.