У серпні українці традиційно відзначають три Спаси — Медовий, Яблучний і Горіховий. Після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новий календар дати цих свят змінилися. У 2026 році три Спаси за новоюліанським календарем відзначатимуть у такі дні:
Назви Медовий, Яблучний і Горіховий Спас належать передусім до народної традиції. У церковному календарі кожен із цих днів має окреме богословське значення. Лише другий Спас безпосередньо пов’язаний із великим святом Преображення Господнього, тоді як 1 і 16 серпня Церква згадує інші події та святих.
Православна церква України перейшла на новоюліанський календар 1 вересня 2023 року. Рішення остаточно затвердив Помісний собор ПЦУ 27 липня 2023 року. За парафіями та монастирями, які бажали залишитися на юліанському календарі, зберегли таку можливість.
Раніше три Спаси припадали на 14, 19 і 29 серпня. За новим церковним календарем їх відзначають:
Дати цих свят є нерухомими, тому щороку вони залишаються однаковими. Змінюються лише дні тижня.
Назва «Спас» походить від слова «Спаситель» — так у християнській традиції називають Ісуса Христа. У народному календарі серпневі свята об’єднали під спільною назвою через вшанування Спасителя та сезон збирання врожаю.
До церковних дат поступово додалися землеробські звичаї. На початку серпня пасічники збирали мед, достигали яблука, мак, зернові культури та горіхи. Частину нового врожаю приносили до храму як знак вдячності Богові.
Так виникли звичні народні назви, однак три Спаси не є окремим офіційним церковним циклом. Це народне узагальнення трьох серпневих свят, які мають різне походження та зміст.
Традиція Винесення чесних древ Хреста Господнього виникла у Константинополі. У спекотний період, коли в місті поширювалися хвороби, частину Хреста Господнього виносили для поклоніння. З нею проходили вулицями, молячись про захист людей від недуг і лиха.
Цього ж дня Церква згадує сімох братів Маккавеїв, які разом із матір’ю Соломонією та вчителем Єлеазаром загинули за відмову зректися віри й порушити Божий закон.
Саме від прізвища Маккавеїв походить поширена українська назва свята — Маковія. Співзвучність зі словом «мак» згодом поєднала церковну пам’ять із народними обрядами, пов’язаними зі збиранням маку.
На початок серпня припадав період активного збору меду. Пасічники діставали з вуликів стільники, після чого частину нового меду приносили до храму.
В Україні цей день також називали Першим Спасом, Спасом на воді, Маковієм або Макотрусом. У храмах освячували воду, мед, мак, злаки та букети з польових і садових рослин.
На Маковія до храму традиційно приносять:
Маковійчик — це букет, до якого можуть входити достиглі голівки маку, чорнобривці, м’ята, чебрець, волошки, жоржини, барвінок, любисток та інші рослини. Склад букета залежав від регіону й того, що росло біля оселі.
У народній традиції висушений маковійчик зберігали біля ікон. Водночас його не слід сприймати як магічний оберіг: для християнина значення має молитва, а не сам набір освячених рослин.
Церковна назва цього дня — Преображення Господнє. Це одне з дванадцяти найбільших свят православного церковного року. Воно присвячене події, коли Ісус Христос явив апостолам свою божественну славу.
Згідно з Євангелієм, Ісус узяв із собою трьох найближчих учнів — Петра, Якова та Івана — і піднявся на гору. Під час молитви Його вигляд змінився: обличчя засяяло, а одяг став білим.
Поруч із Христом з’явилися пророки Мойсей та Ілля. Вони уособлювали Закон і пророків Старого Завіту. Апостолів огорнула світла хмара, з якої пролунав голос Бога Отця із закликом слухати Його Сина.
Преображення відбулося незадовго до хресних страждань Христа. Побачене мало зміцнити учнів і показати, що майбутня смерть Ісуса не буде поразкою. Христос добровільно йде на страждання, залишаючись Сином Божим.
До початку серпня в Україні достигали яблука, груші, сливи та виноград. Новий урожай приносили до храму для благословення, після чого фруктами пригощали рідних, сусідів і людей, які потребували допомоги.
Яблука стали найпоширенішим плодом у святковому кошику, тому в народі Преображення Господнє почали називати Яблучним Спасом.
У ранній християнській традиції на Преображення освячували передусім виноград. У регіонах, де виноград вирощували мало, його замінили яблука та інші місцеві плоди.
До храму на Преображення можна принести:
Церква не вимагає складати великий кошик. Достатньо взяти кілька сезонних плодів. Головною частиною свята залишаються богослужіння, молитва та осмислення євангельської події.
Не варто приносити до храму алкоголь, м’ясні продукти, коштовності чи предмети, які не мають стосунку до традиції благословення плодів.
Цього дня Церква згадує перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного образа Господа Ісуса Христа. У церковному календарі подію датують 944 роком. Третій Спас відзначають наступного дня після Успіння Пресвятої Богородиці. Успенський піст на той момент уже завершений.
За церковним переказом, правитель міста Едеси Авгар тяжко хворів і просив Ісуса Христа прийти та зцілити його. Христос не вирушив до Едеси, але передав правителю полотно зі своїм образом.
Ікону називають Нерукотворною, оскільки, за переказом, обличчя Спасителя відбилося на тканині без участі художника. Такий образ також називають Мандиліоном або Спасом на полотні.
У 944 році святиню урочисто перенесли з Едеси до Константинополя. Саме цю подію згадують 16 серпня.
Звідси походить одна з народних назв свята — Полотняний Спас. У давнину в цей період також проводили ярмарки, де продавали тканини та вироби з полотна.
У другій половині серпня достигали ліщина та волоські горіхи. Селяни завершували жнива, мололи зерно нового врожаю і пекли перший хліб із нового борошна.
Тому свято отримало кілька назв:
Ці назви відображають сезонні заняття українців, але не замінюють церковного змісту свята.
До храму за народним звичаєм можуть приносити:
На відміну від Преображення Господнього, окремий загальнообов’язковий чин освячення горіхів у церковному календарі не встановлений. Звичай залежить від традицій конкретної парафії.
Перед тим як готувати святковий кошик, доречно уточнити у своєму храмі, чи проводитимуть освячення продуктів.
У кожне зі свят можна:
Людям із хронічними захворюваннями, вагітним, дітям, військовим, мандрівникам і тим, хто виконує важку фізичну роботу, питання посту варто узгоджувати зі священником та лікарем. Харчові обмеження не повинні шкодити здоров’ю.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День ангела 28 липня: які популярні імена відзначають іменини та найкращі привітання