З давніх-давен на українському столі на Великдень з'являється пишна випічка, що символізує тіло Христове та його воскресіння. Цей обрядовий хліб має різні назви в залежності від регіону та діалекту, але два слова - "куліч" та "паска" - стали найпоширенішими. Чи є одне з них правильним, а інше - помилковим? Чи можемо ми використовувати обидва слова взаємозамінно?
Цей термін має праслов'янське коріння, походить від слова "пасха", що означає "перехід". Це слово пов'язане з єврейським святом Песах, яке відзначає вихід євреїв з Єгипту. Згодом воно трансформувалося й стало вживатися для позначення християнського Великодня та обрядової випічки. "Паска" зафіксована в усіх українських словниках, включаючи найавторитетніші, як "Словник української мови" за редакцією Бориса Грінченка та "Великий тлумачний словник сучасної української мови". Її вживання чітко засвідчує українську національну мовну традицію.
Цей термін запозичений з російської мови, де він має подібне значення - обрядовий хліб на Великдень. В українській мові "куліч" з'явився порівняно недавно, й досі його вживання не є нормованим. Важливо зазначити, що деякі українські діалекти мають власні назви для великоднього хліба, наприклад, "бабка", "калач", "земелька".
З точки зору мовної правильності, рекомендується вживати слово "паска", адже воно відповідає українській мовній традиції та зафіксоване в словниках. "Куліч" хоча й поширений, але є запозиченням з російської мови. Його вживання не є помилковим, але воно не рекомендується як нормативне.
Важливо пам'ятати, що мова - це живий організм, який постійно розвивається. З часом норми можуть змінюватися, й нові слова можуть уходити до словників. Тож важливо не лише знати правила, але й слідкувати за оновленнями в мові.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: