Масляна — традиційне східнослов'янське, зокрема й українське свято, що відзначається протягом тижня перед Великим постом. Інші назви свята: Масниця, рідше Масляниця, Пущення, Сиропуст, Колодій, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Бабське свято, Загальниця. Масляна походить від старовинного язичницького свята проводів зими, що зберігалося після прийняття християнства.
Дата Масляної кожного року змінюється, оскільки залежить від церковного календаря і дня святкування Великодня. Християнська церква прив'язала його до тижня напередодні Великого посту. Зазвичай вона припадає на кінець лютого – початок березня і займає проміжне місце між зимою та весною. У 2022 році Масляна, або Масляний тиждень триватиме з 28 лютого по 6 березня. 7 березня розпочнеться Великий піст, який триватиме по 23 квітня. Великдень у 2022 році випадає на 24 квітня.
Перші згадки про Масницю в календарях наших предків датуються IV ст. н. е. Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Найбільш активного святкування Масниця набула у IX—XII століттях. Обряд Колодія відзначали напередодні Великого посту. Це останній тиждень напередодні Великого посту, коли можна було справляти весілля. Цей тиждень також називали Бабським тижнем або просто Бабським, а Колодій, відповідно, Бабським святом. Колодій збігався в часі із Сиропусним тижнем, останнім тижнем Масниці. На Масницю дівчатам і хлопцям, що не одружилися, прив'язувати до ноги дерев'яну колодку. Щоб не ходити з колодкою, за неї давали "викуп".
Протягом цілого тижня паралельно з іншими обрядами проходило коротке Колодчине життя: У понеділок Колодка «народжувалась», у вівторок — «хрестилася», у середу справляли «похрестини», у четвер «помирала», у п'ятницю Колодку «хоронили», а в суботу «оплакували». У неділю наставала кульмінація Колодія, а заразом і Колодчиної долі. Молоді жінки «волочили» Колодку.
Християнська церква додала Масницю у свій календар, проте свято так і не набуло християнського змісту. З часом автентична дата святкування Масниці була забута.
На Масляну гуляють всі сім днів — Масляний тиждень, і кожен день має свою назву і традиції. Головною стравою на Масляну є млинці, які печуть кожного дня, починаючи з понеділка. Також Масляна відома своїми гуляннями: це танці, співи, катання з гірок, на санчатах, спорудження масляного опудала, костри тощо. Окрім млинців, на Масляну готують вареники, ходять у гості, прив'язують колодки неодруженим парубкам.
►У понеділок печуть млинці і пригощають ними рідних.
►У вівторок починаються сватання.
►Середу називають "ласункою" — це особливий день, коли теща пече млинці своєму зятю.
►У четвер, п'ятницю і суботу відвідують родичів, ходять у гості.
►П'ятницю називають "тещині вечірки", однак цього разу теща відвідує зятя, а його дружина пече млинці і пригощає маму.
►У неділю просять пробачення один у одного — Прощена неділя. Також, цього дня спалювати солом'яне опудало, оскільки вірили, що спалювання пришвидшить настання весни.
Цього року Масляна співпадає із народним святом Онисима-зимобора. Зима бореться з весною: кому геть забиратися, а кому вперед йти.
►Яка погода на Онисима, таким і вересень буде.
►Якщо в цей день багато води на дорогах і сніг практично розтанув, то сінокіс буде хорошим.
►Велика кількість зірок на небі обіцяє приплід сильних і здорових ягнят.
►Східний вітер – до піщаних бурь влітку.
►Лисиці далеко гавкають – до снігопаду.
►Червоний захід – до хуртовини.
►На небі яскравий і Повний місяць – до холодів.
Які традиції та обряди існують на Масляну, дивіться сюжет:
Loading...