Розчинна кава давно стала звичним вибором для тих, хто не хоче витрачати час на приготування напою. Але чи поступається вона за користю свіжозвареній каві? На це запитання відповіли фахівці в матеріалі американського видання Health. Як з’ясувалося, обидва варіанти мають свої переваги, а різниця між ними не така значна, як може здаватися.
Розчинну каву виготовляють із завареного напою, який зневоднюють, перетворюючи на гранули або порошок. Після додавання гарячої води вони швидко розчиняються, тому готувати каву можна за лічені секунди.
Існує два основні способи виробництва такого продукту. Під час розпилювального сушіння каву пропускають через камеру з гарячим повітрям, а за сублімаційного сушіння напій спочатку заморожують, а потім видаляють із нього воду. Другий метод допомагає краще зберегти характерний аромат.
Як розчинна, так і свіжозварена кава містять антиоксиданти, які допомагають захищати клітини від пошкодження. Дослідження також пов’язують помірне споживання кави з підтриманням когнітивних функцій і зниженням запальних процесів в організмі.
Кофеїн у складі напою сприяє бадьорості, допомагає зосередитися та може позитивно впливати на настрій. Водночас реакція на нього залежить від індивідуальної чутливості, кількості випитої кави та часу її вживання.
Одна з головних відмінностей полягає у вмісті кофеїну. За даними матеріалу Health, у чашці звичайної заварної кави об’ємом приблизно 240 мл міститься близько 92 мг кофеїну, тоді як у такій самій порції розчинної - приблизно 62 мг. Фактична кількість залежить від сорту зерен, концентрації напою та способу приготування.
Відрізняються напої й за смаком. Під час заварювання з кавових зерен вивільняються ароматичні сполуки та олії, завдяки яким напій зазвичай має насиченіший смак. Розчинна кава натомість приваблює простотою приготування та доступністю.
За вмістом антиоксидантів обидва варіанти можуть бути корисними. Кава також містить хлорогенову кислоту - сполуку, яку досліджують у контексті метаболічного здоров’я. Однак це не означає, що напій самостійно запобігає діабету, серцево-судинним захворюванням або раку.
Один із компонентів, на який звертають увагу дослідники, - акриламід. Він утворюється під час термічної обробки деяких продуктів, зокрема обсмажування кавових зерен. Міжнародне агентство з дослідження раку відносить цю речовину до категорії ймовірно канцерогенних для людини. Водночас сама наявність акриламіду в каві не означає, що її вживання неминуче призведе до розвитку онкологічного захворювання.
Розчинна кава може містити більше акриламіду, ніж деякі інші види кави, проте оцінювати ризик потрібно з урахуванням кількості речовини, яку людина отримує з усіх продуктів харчування.
Ще один нюанс - склад ароматизованих сумішей. Деякі з них містять цукор, сиропи або сухі вершки, які збільшують калорійність напою. Якщо ви стежите за рівнем цукру в раціоні, краще обирати несолодку каву, а молоко чи підсолоджувач додавати самостійно.
Не варто забувати й про кофеїн. Надмірна його кількість може спричиняти тривожність, порушення сну, прискорене серцебиття та дискомфорт у травній системі. Якщо кава заважає заснути, варто зменшити порцію або не пити її в другій половині дня.
Приготування займає лише кілька хвилин. Зазвичай достатньо однієї-двох чайних ложок гранул на чашку гарячої води, але точні пропорції залежать від рекомендацій виробника та бажаної міцності напою.
Насипте каву в чашку, залийте гарячою водою та перемішайте до повного розчинення. За бажанням додайте молоко або трохи вершків. Якщо хочеться солодшого смаку, контролюйте кількість цукру чи сиропу.
Розчинну каву можна використовувати й у кулінарії: додавати до тіста для брауні, шоколадних тортів, пудингів або смузі, щоб зробити смак виразнішим.
Отже, розчинна кава не обов’язково менш корисна за свіжозварену. Обидва напої можуть бути частиною збалансованого раціону, якщо вживати їх помірно та не зловживати цукром. Під час вибору варто зважати передусім на власні вподобання, чутливість до кофеїну й склад конкретного продукту.