Хто заснував Київ? Скоріш за все, ви згадали історію про Кия, Щека, Хорива та сестру їхню Либідь. А якщо ми скажемо вам, що це пояснення — просто вигадка, яка з’явилася задовго після появи міста. І це не єдиний відомий факт про Середньовічну Україну, який насправді є міфом. Про такі факти розповіли у “Реальній історії”.
Єдиним історичним джерелом того часу є відомий літопис “Повість минулих літ”. Його автор, Нестор Літописець, який жив у 11 столітті, описав у ньому події за 200 років до свого народження, ґрунтуючись на усних переказах та лише трьох торгових угодах з Візантією. Оригінал документа не збережено, а всі копії переписували вручну. Ці переписи часто відрізнялися один від одного, тому їх правдивість під великим питанням. Тут же вперше згадують легенду про Кия, Щека та Хорива — засновників Кия. Новітні дослідники вказують, що ці імена запозичені з Біблії, а як реальних князів їх не існувало. Гори Щекавиця та Хоровиця, на яких за переказами правили два брати, отримали свої назви лише у 19 столітті від істориків.
Ще одні історичні постаті, які овіяні легендами, це Аскольд і Дір. Про них немає жодних точних фактів. За переказами, вони правили у Києві допоки їх не вбив варязький князь Олег. Дійсно, збереглися могили з їх іменами, однак підтверджень їх владі немає.
Ще зі шкільного курсу історії України ми знаємо таке: у 882 з півночі прийшов князь Олег прийшов разом із нащадком варязького князя Рюрика Ігорем. Він заперечив місцеву владу Аскольда та Діра, адже в них не було королівської крові, та скинув їх. Загалом існування князя Рюрика, від якого пішла ціла династія київських князів, немає ніяких ґрунтовних доказів. До 12 століття про нього взагалі не було писемних згадок. Олег насправді ж прибув не раніше 10 століття, найімовірніше без малолітнього Ігоря і не з півночі, а з півдня. Тогочасні договори з Візантією вказують, що Олег взагалі не був єдиним князем: поряд з ним згадують ще понад 20 інших правителів.
Насправді термін “Київська Русь” вперше з’явився у російських історичних працях кінця 18-го століття. Для них було важливо зробити ці землі частиною своєї історії, тож вони спеціально придумали Київську, Московську та Володимирську Русі. Сучасні українські історики вважають, що найкоректніше казати “Середньовічна Україна”.
Давній народ русів має скандинавське походження, а точніше — данське. Саме слово “рус” можна перекласти як “морський пірат”. Вони були різновидом вікінгів, та прийшли не з півночі, а з Середземного моря. На це вказують чимало топонімів на морському узбережжі: так, раніше кримська Керч називалася Русія. Це свідчить про те, що це поселення було базою для русів, які згодом піднялися вверх по Дніпру до Києва. У 9-11 столітті наша столиця була великим розвиненим логістичним хабом для торговців та ремісників. Данці-руси уклали угоду з місцевими жителями та стали охоронцями міста. З часом вони асимілюються та перебирають владу. До речі через це майже всі імена київських князів мають скандинавське походження: Вальдемар (Володимир), Хельга (Ольга), Свенельд (Святослав), Інварг (Ігор).
Про життя Середньовічного Києва та унікальний підземний музей в самому центрі столиці детальніше дивіться повному випуску "Реальної історії".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: