Калита – це справжній обрядовий пряник, без якого важко уявити вечорниці на Андрія. Здається, що він має бути твердим, як цеглина, щоб хлопці ледве відкусили шматочок. Насправді ж правильна калита – пряна, медова, з горішками й зернятами, м’яка всередині та хрумка зовні. Саме таку калиту можна спекти вдома й влаштувати свої мінівечорниці – хоч у школі, хоч у родинному колі.
Традиція калити прийшла ще з язичницьких часів. Круглий корж із діркою посередині символізує сонце, а насіння й горішки на ньому – майбутній урожай. У довгі зимові вечори, коли світла мало, калита нагадувала: сонце повернеться, тепло прийде, земля знову вродить.
Напередодні Андрія, з 28 на 29 листопада, дівчата випікали калиту, підвішували її на червону стрічку під сволок, кликали хлопців і влаштовували ігри. Юнаки мали підстрибнути й відкусити шматочок, а пан Калитинський усіляко заважав – відштовхував, смішив, підколював. Дівчата тим часом придивлялися, хто спритніший, сміливіший, дотепніший. А пізніше в ці ж ночі починалися й ворожіння: на судженого, на долю, на майбутній рік.
Сьогодні калита – це і смачний обрядовий пряник, і чудовий спосіб розповісти дітям про українські традиції, поєднавши історію з веселою грою.
На один великий обрядовий корж знадобиться:
Для прикрашання: волоські горіхи, насіння соняшника, гарбуза, кунжут, мак, родзинки – все, що асоціюється з багатим врожаєм.
Під час розкачування більшість господинь звикли рясно посипати стіл борошном. Для калити цей прийом не дуже вдалий: надлишок борошна забиває тісто, робить корж жорстким, він гірше піднімається й легко пересушується.
Тут працює інший трюк: стіл, пергамент і качалку змащують олією. Тісто не прилипає, не рветься, не тягнеться, а корж залишається м’яким і приємним на укус – без ризику «зламати зуба», як жартують під час гри.
Обрізки тіста не викидайте – з них можна спекти маленькі прянички для дітей, які точно не захочуть чекати, поки приготується головний обрядовий корж.
Поставте деко в розігріту до 180 °С духовку. Випікайте до золотистої скоринки – приблизно 15–25 хвилин, орієнтуючись на особливості своєї духовки.
Готовий корж має бути рум’яним, злегка хрумким ззовні й м’яким усередині – як великий медовий пряник. Дайте калиті трохи охолонути, тоді обережно протягніть через отвір червону стрічку – і обрядовий «сонячний вінок» готовий до гри.
Традиційну гру з калитою можна легко перенести в сучасну школу, дитячий гурток, музей або просто додому:
А потім уже всі разом сідають за стіл, ділять калиту й запивають теплим чаєм. Так стародавній обряд перетворюється на теплу родинну традицію, яку легко передати дітям.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Корисніші за апельсин: 10 продуктів з рекордним вмістом вітаміну С, про які ви не знали