Великодні моті, суші-торти і випічка за 17 тисяч: чому Мережу заполонили нетрадиційні паски – нові традиції чи хайп

Поки господині шукають ідеальне борошно для класичної здоби, український ринок підкорюють паски з м'яса або риби, змушуючи нас замислитися: це все ще релігійне свято, чи вже змагання креативних магазинів?

Сьогодні передвеликодній ринок нагадує гастрономічне шоу талантів. Полиці супермаркетів та стрічки соцмереж майорять пропозиціями, від яких у консерваторів паморочиться в голові: паски-торти з шаленою кількістю декору, суші-паски з рибою і навіть у вигляді японських десертів моті.

Здається, епоха «просто пухкого тіста з родзинками» офіційно завершилася. Сьогодні паска має не просто смакувати, а ще й «продавати» ваш профіль у соцмережах, дивувати і навіть провокувати на дискусії. Але чи не втрачаємо ми за цим декором саму суть свята?

У Сніданку з 1+1 розібрались, чи це все ж таки хайп або просто нові традиції?

Цього року справжній фурор викликала кондитерка Інна Солнцева. Її команда представила унікальну паску ручної роботи вартістю 17 тисяч гривень. Здавалося б, захмарна ціна мала б відлякати покупців, але сталося навпаки. За словами кондитерки, продажі закрили всього за 4 години після презентації. 

Читайте також:
inna_making_cake/Instagram

Не менш популярним став і підхід бренду Дар’ї Бреднякової, де пропонують паски-моті.

«Ми слухали ідеї наших постійних клієнтів і надихалися їхніми коментарями», – зазначила Дар’я.

moti_vid_koti/Instagram

Чому бренди так відчайдушно експериментують? Відповідь проста – алгоритми. Бренд-менеджер мережі супермаркетів В'ячеслав Кучмистий називає такі продукти «класичним прикладом контент-продукту». Їхня мета не стільки заробити на продажі конкретної «суші-паски», скільки змусити вас її сфотографувати, репостнути і обговорити.

Адже стандартний продукт більше не потрапляє у стрічку новин. Щоб бути помітним, бренд має адаптуватися і створювати щось віральне до кожного свята чи події.

Читайте також:
mister_chan_cherkassy/Threads

Що кажуть дослідники 

Чи є ці експерименти «смертю традицій»? Дослідниця гастрономічної культури Олена Брайченко бачить у цьому позитив, адже традиційна культура перестає бути «музейним експонатом» зі шкільних підручників. Вона стає живою, частиною сучасного міського побуту. Проте, є одне суттєве «але» і воно пов'язане з термінологією.

Паскою можна називати лише хліб. За словами експертки, якщо ви готуєте щось із рису, м’яса чи ковбаси – це може бути чудовою святковою стравою, але технічно це не паска.

Гастрономічна еволюція неминуча. Для когось Великдень – це запах дріжджового тіста в бабусиній хаті, а для когось – стильна паска-моті в крафтовій коробці. Головне, щоб залишався сенс, який об’єднує родину за столом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли пекти паску та фарбувати яйця до Великодня 2026, щоб не відвернути від дому благополуччя і удачу

Не пропустіть головне! Підпишіться на наші оновлення в Google!
Останні новини