«Еквадор», у якому головний мандрівник країни Дмитро Комаров потрапить у найвіддаленіше поселення індіанців ваорані та розповість про життя племені, яке ще 50 років тому вважало себе єдиними людьми на Землі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Світ навиворіт. Еквадор»: Комаров зустрінеться з єдиною жінкою, якій вдалося врятуватися від неконтактного племені
Бамено – велика громада ваорані, де мешкає близько 150 осіб. Вони належать до тієї частини індіанських племен, яка у 1950-х роках вийшла на контакт із цивілізацією. Від Бамено до найближчого міста – сотні кілометрів диких джунглів. Сюди команда проєкту діставалася майже 2 дні човном притоками Амазонки. Їм довелося пройти через територію неконтактних племен, де індіанці досі без попередження вбивають усіх чужинців.
Ваорані з Бамено зустріли знімальну групу у своєму традиційному образі – так, як ходили їхні батьки. На індіанцях майже не було одягу, обличчя розфарбовані червоною фарбою, а на жінках було багато яскравих прикрас.
Бамено – унікальне селище, де пліч-о-пліч живуть традиції кам'яного віку та сучасні досягнення техніки. Попри те, що індіанці бережуть свої давні ритуали, багато представників племені вже носять сучасний одяг, вміють користуватися інтернетом, а в їхньому селищі прокладено бетонні доріжки і навіть є душ.
Щоб залишитися в племені, Дмитру Комарову необхідно познайомитися з найстаршим і найшанованішим жителем Бамено – вождем племені на ім'я Кемпері. Кажуть, що йому понад 120 років. Скільки точно – ніхто не знає, адже ваорані не святкують День народження. Багато жителів племені і сьогодні не вміють читати, рахувати та писати. Достеменно відомо, що Кемпері жив ще тоді, коли ваорані були неконтактними та вбивали всіх, хто ступав на їхні землі.
Для Дмитра Комарова це унікальна можливість поспілкуватися з людиною, для якої тисячоліття пролетіли миттєво. Ще якихось 70 років тому Кемпері жив у дикому племені і не знав, що у світі є інші люди, а сьогодні його одноплемінники користуються інтернетом. Він розповість Дмитру, як нападав на «білих людей», убивав чужинців списами, поділиться, чому так робив і чи шкодує сьогодні про вчинене.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
«Нещодавно для ваорані вбивати чужинців було нормою. Вони жили за законами джунгів. У дуже поодиноких випадках гостя могли прийняти в плем'я. Тоді йому обов'язково давали ім'я ваорані. Гість ставав своїм і йому більше не загрожувала смерть від списа. Вождь і мені дав ім'я Ваорані - Анва, що означає «воїн», — розповів Дмитро Комаров.
Телеведучий на якийсь час стане жителем племені і спробує дізнатися все про життя сучасних ваорані та з'ясувати, чи змінилося їхнє мислення після контакту з цивілізацією.
Щоб дізнатися, як у племені добувають їжу, команда «Світу навиворіт» вирушить на місцевий «город» за юккою – їстівним коренеплодом, що нагадує картоплю. Збирання юкки – важка праця, адже кошик з урожаєм може досягати 30 і більше кілограмів. Але за традицією, збиранням та вирощуванням юкки тут займаються жінки.
Як виглядає місцевий «город», чим відрізняється від українського і чому похід на нього може бути небезпечним, телеглядачі побачать у новому випуску «Світу навиворіт».
Юкка — основа для дуже незвичайної страви, яка вважається головною кулінарною гордістю ваорані. Воно називається чіча. Попри величезний багаж мандрівок, спосіб приготування чичі здивував навіть Дмитра Комарова.
«Чіча – традиційні ласощі ваорані. Їжа на кожен день, щось на зразок борщу для індіанців Еквадору. Без чічі тут не обходяться ні будні, ні свята. Готують її дуже дивним способом. Більш ніж за 10 років подорожей по всьому світу і поїдання всякої гидоти, я не бачив нічого подібного. Щоб страва була соковитішою і смачнішою – варену юкку жують, а потім знову випльовують у страву. Причому чіча вважається готовою лише після того, як місцеву «картоплю» ретельно пережували, виплюнули та дали їй настоятися», — розповів Дмитро Комаров.
Як ваорані обирають собі пару і чи стало життя індіанців краще після контакту з цивілізацією – дивіться вже цієї суботи, 13 листопада, о 18:30 на телеканалі 1+1.