Народився у Києві на Жилянській та міг стати цукроваром: 10 маловідомих фактів про культового художника Казимира Малевича

Творець супрематизму

Малевич заснував художній напрям супрематизм — абстрактне мистецтво, що ґрунтується на простих геометричних формах і чистому кольорі. Цікаво зауважити, що перед цим Малевич зробив супрематичні ескізи для вишивок, які створювалися в Україні, в артілі села Вербівка, яким займалася Наталія Давидова – і художньою керівницею артілі була Олександра Екстер. Фактично першими глядачками супрематизму (і першими критикинями) були українські вишивальниці села Вербівка, що на Черкащині.

Чорний квадрат — ікона авангарду

Найвідоміший твір Малевича — картина Чорний квадрат (1915). Він називав її іконою нової епохи, а її місце в експозиції (на червоному куті) нагадувало про розміщення ікон у традиційних хатах. Але ще 1913 року він оформлював постановку футуристичної опери Перемога над Сонцем. На театральній сцені вперше було представлено Чорний квадрат, створений Малевичем як декорація до спектаклю.

Чорний квадрат має кілька версій

Відомо принаймні про чотири авторські версії Чорного квадрата. У першій з них рентгенологи виявили зображення фігуративної сцени, що свідчить про перехід митця до абстракції.

Народився в Києві

Малевич народився 1879 року в Києві, на вулиці Жилянській, в українській родині з польським корінням. В сім’ї зростало 14 дітей. Батько був інженером цукрового виробництва, тому сім'я часто переїжджала з одного містечка до іншого, від однієї цукроварні до іншої. Ці переїзди і дитинство у сільській місцевості на Київщині, Поділлі, Харківщині, Чернігівщині вплинуло на його перші художні роботи.

Батько був проти малювання

Батько мріяв аби син став цукроваром, тому вороже поставився до захоплення малюванням. Мати ж, навпаки, підтримала його, сама купила сину професійні пензлі та фарби. Перше знайомство хлопця з художниками сталося у містечку Білопіллі Харківської губернії. Малевич, виконуючи волю батька, закінчив агрономічне училище. Згодом вчився малювати у Миколи Пимоненка в Київській мистецькій школі (1895–1897).

Свого часу Малевич захоплювався вишивкою

Художник не тільки сам вишивав, а й створював ескізи, за якими потім майстри народного промислу робили вишивки. Вишиті шарфики, подушки, хустки і скатертини, створені в селі Вербівка на Київщині, потім продавалися в Києві, Москві і Берліні.

Викладав у Києві

У 1928–1930 роках Малевич працював у Київському художньому інституті, де створив серію філософських текстів та концептуальних робіт. Художник розповідав студентам і викладачам про супрематизм і надихає займатися новим мистецтвом.

Своїм вчителем у мистецтві Малевич називав Миколу Пимоненка

Пимоненко — відомий український живописець, майстер жанрового живопису, героями якого часто ставали і селяни, і міські жителі. У період з 1895 до 1897 року Малевич знову мешкав у Києві, де навчався у художній студії Пимоненка. Малевич створював і реалістичні полотна — портрети, сцени сільського життя, натюрморти.  У 1930-х він частково повернувся до фігуративного мистецтва через тиск радянської влади.

Художник добре співав

Малевич дуже добре співав і мав красивий бас. Під акомпанемент бандури міг заспівати. Улюбленими були пісні «Гуде вітер вельми в полі»; «При дорозі хрест високий, кров’ю обілляний», «крамольна» в ті часи «Ще не вмерла України ні слава, ні воля».

Його прах зник

Малевич просив, аби його поховали під Чорним квадратом. Прах митця поховали під знаком із цією емблемою в Ленінграді (нині Санкт-Петербург), але надгробок знищили, а точне місце поховання втрачено.

Казимир Малевич помер 90 років тому - 15 травня 1935 року від раку, але навіть в останні найважчі дні залишався вірним собі художником. Його смерть є унікальною для історії мистецтва, бо він написав сценарій свого похорону, навіть розробив макет своєї труни. І він залишив заповіт, у якому просив, щоб на місці його поховання під Москвою встановили архітекон — високу колону. На її вершині він хотів, аби поставили телескоп, щоб кожен охочий міг подивитися на Юпітер.
 
Дивіться документальний фільм Малевич в програмі Аргументі кіно 24 травня о 23:30.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про життя найвідомішого в світі художника з України: в Аргументі кіно покажуть документальний фільм Малевич