Про зйомки, які зупинялися 40 разів та дружину, яка знялася у стрічці разом із сином: маловідомі факти про легендарний фільм Лісова пісня. Мавка видатного режисера Юрія Іллєнка

Фільм «Лісова пісня. Мавка» Юрія Іллєнка є унікальним витвором українського кінематографа та символом національної ідентичності. Цей фільм стоїть у ряду з кращими зразками українського поетичного кіно, яке в 1960-х роках з’явилося, як явище культурного опору та голосу української ідентичності.

Ми підібрали для вас цікаві факти про фільм «Лісова пісня. Мавка», щоб розповісти, що це не просто екранізація твору Лесі Українки, а кінематографічний витвір, який демонструє багатогранність української кінотворчості.

«У драмі мене цікавить насамперед морально-філософський аспект. Реальність світу закинутого хутора, лісу, людей хочеться розкрити немовби зсередини. Фільм розповість про кохання, яке не відбулося, про те, як одна людина не змогла піднятися до висот іншої – вільної, сильної, діяльної», — пояснював режисер Юрій Іллєнко.

«Фільм розповість про кохання, яке не відбулося»

Ідея, яка дозрівала десятиліття

Юрій Іллєнко замислився над екранізацією твору Лесі Українки ще в 1969 році. Проте складність завдання полягала в тому, що «Лісова пісня» є особливим літературним твором, насиченим символами та метафорами, які нелегко перенести на екран. Ця ідея все ж не покидала режисера і він повернувся до її реалізації знову в 1981 році.

Дружина — це образ Мавки

На роль Мавки Юрій Іллєнко обрав свою дружину — Людмилу Єфименко. З нею він працював і раніше. На думку режисера, лише вона могла передати на екрані образ Мавки — водночас тендітної та сильної, поетичної й зухвалої.

Актриса втілила силу та свободу героїні, яка уособлювала природу та кохання, якому не судилося статися. Також у фільмі знявся трирічний син Іллєнка, Пилип, який зіграв роль сина Килини.

Проблематика кохання

Юрій Іллєнко підходив до історії як до драми не лише про кохання, а й про неспроможність одного з персонажів дотягнутися до духовного рівня іншого. У фільмі розкрито невзаємне кохання між Мавкою та Лукашем, які живуть у паралельних світах та не здатні повністю зрозуміти одне одного.

Компроміси режисера з радянською владою

1970-ті роки були складними для українських митців. Радянська влада суворо контролювала українське кіно, змушуючи режисерів іти на компроміси. Юрій Іллєнко часто зупиняв зйомки по 40 разів, переписував сценарій, але наполегливо працював, щоб фільм усе-таки вийшов.

Ці стрічки він пізніше називав «фільми з-під трамваю», через те, що їхнє виробництво постійно блокували. Хоча ці фільми не були протестними, як, наприклад «Білий птах з чорною ознакою», де вперше на екрані показали воїна УПА.

Загублена й віднайдена українська версія

Українська версія фільму вважалася втраченою, оскільки не було системного архіву, який би зберіг її. Однак плівку з українською доріжкою знайшли випадково в одному з обласних центрів.

Реставрація відбулася у 2007 році — під час життя Іллєнка. Завдяки цьому глядачі мають змогу побачити «Лісову пісню. Мавку» саме такою, якою її задумав режисер Юрій Іллєнко.

Нагадаємо, щосуботи о 23:00 на телеканалі 1+1 Україна показуватимуть культову кінокласику та гучні прем’єри у межах проєкту Аргумент кіно з Єгором Гордєєвим.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шедевр українського кінематографу: в Аргументі кіно покажуть україномовну версію фільму Юрія Іллєнка — Лісова пісня. Мавка