Майже детективна історія: в Аргументі кіно покажуть відреставровану україномовну версію фільму Юрія Іллєнка — Лісова пісня. Мавка
Щосуботи на телеканалі 1+1 Україна показуватимуть культову кінокласику та гучні прем’єри у межах проєкту Аргумент кіно
9 листопада о 23:00 на телеканалі 1+1 Україна в Аргументі кіно з Єгором Гордєєвим покажуть шедевр українського кіно – фільм Юрія Іллєнка «Лісова пісня. Мавка» (1980), який входить до золотого фонду українського кінематографа.
Фільм було створено у 1980 році, у час, коли репресії, спрямовані проти українських митців 60-х років трохи пом’якшились. Однак вільно розвиватися і втілювати свої власні ідеї на екрані не варто було й сподіватися. На той час Юрій Іллєнко був вже широко відомий, як оператор культової стрічки «Тіні забутих предків» (1964), а також, як режисер таких фільмів: «Криниця для спраглих» (1966), «Вечір на Івана Купала» (1968), «Білий птах з чорною ознакою» (1971), які показували на міжнародних кінофестивалях.
Ці стрічки викликали захват за кордоном, серед європейських митців, але у Радянському Союзі фільми цензурували, а самого режисера багато років переслідували. Тож Іллєнку довелось відмовитись від власної творчої манери. Про соцреалізм він не хотів знімати, тому знайшов єдиний для себе вихід – екранізувати українську класику.
Фільм «Лісова пісня. Мавка» у певному розумінні є продовженням школи українського поетичного кіно 60-х років, яке називали національним феноменом. У художньому сенсі воно було значно сильнішим, ніж тогочасне російське. Критики вбачали в українському поетичному кіно «голос на захист української ідентичності».
«Хоча свобода все ще не настала, але можна було звернутися до класики»
«В кінці 70-х, після протестів українських кінематографістів, змінилося керівництво Держкіно УРСР і трохи більше стало місця для маневрів. Хоча свобода все ще не настала, але можна було звернутися до класики. Наприклад, до Лесі Українки – цей матеріал не викликав питань у цензорів. Вони побачили, що в такому кіно не можна утнути ідеологічну диверсію, тому і дозволили знімати», — згадує в Аргументі кіно кінопродюсер Пилип Іллєнко, старший син Юрія Іллєнка.
Є літературні твори, які нелегко піддаються екранізації. До такого належить і «Лісова пісня» Лесі Українки. У фільмі Юрій Іллєнко виступив режисером, автором сценарію та оператором. Вперше сценарій до свого майбутнього фільму Юрій Іллєнко написав у 1969 році й тоді ж почав думати над екранізацією.
На роль Мавки режисер взяв свою дружину, акторку Людмилу Єфименко. Іллєнко вже працював з нею у попередніх стрічках і бачив на екрані лише її як Мавку. Також старший син режисера Пилип, якому на той момент було лише три роки, зіграв у фільмі невеличку роль сина Килини.
«У драмі мене цікавить насамперед морально-філософський аспект. Реальність світу закинутого хутора, лісу, людей хочеться розкрити немовби середини. Фільм розповість про кохання, яке не відбулося, про те, як одна людина не змогла піднятися до висот іншої – вільної, сильної, діяльної», — пояснював режисер.
«Фільм розповість про кохання, яке не відбулося»
Пилип Іллєнко в розмові з ведучим Аргументу кіно Єгором Гордєєвим розповідає, що «Лісова пісня. Мавка» був знаковий фільм в кар’єрі його батька та етапний для українського кіно:
«В 70-ті роки радянська влада зачищала поле українського поетичного кіно, тому батько був змушений робити фільми, в яких йшов на творчі компроміси. Бо по-іншому не було можливості існувати. Він їх називав «фільми з-під трамваю», бо там по 40 разів зупинялося виробництво, змінювався, переписувався сценарій. Хоча ці фільми не були протестними, як, наприклад «Білий птах з чорною ознакою», де вперше на екрані показали воїна УПА».
«Батько був змушений робити фільми, в яких йшов на творчі компроміси»
Бо тоді була практика, що всі фільми мали робити головною мовою – російською. Але можна було зробити українською для якихось окремих районів.
«Це екранізація української класики й вона не могла бути не українською, але ці всі фільми відправляли на збереження в Москву, де був головний архів. В Україні архіву не було. Там і зберігалася російська копія», — каже кінопродюсер.
Оскільки в Україні не було системного архіву, то українська версія довгі роки вважалася втраченою, але, як каже Пилип Іллєнко, у процесі «майже детективних пошуків» в якісь з областей знайшли стару прокатну копію, плівка була майже вся пожмакана. Звідти й взяли звук, але не вистачило фрагментів в кількох репліках Мавки та Лукаша. Вони звучать російською мовою.
Реставрація фільму робилася у 2007-му році, ще коли Юрій Іллєнко був живий. Таким чином в Аргументі кіно покажуть україномовну версію фільму «Лісова пісня. Мавка», яку дивом було збережено.
Нагадаємо, що Аргумент кіно — унікальний проєкт, присвячений національному кінематографу. У оновленому форматі Аргумент кіно демонструватиме, як класичні українські стрічки, що стали нашою культурною спадщиною, так і сучасні фільми, які здобули міжнародне визнання та популярність. Проєкт зроблений за підтримки платформи кіно та телебачення Київстар ТБ.
