"Страх і ризик забуваються, коли зашкалює адреналін", — герой проєкту "Хоробрі серця" Олег Висоцький розповів, як підривав міст у Вознесенську, щоб завадити планам окупантів (ексклюзив)
Командир інженерно-саперної роти 80 ОДШБр Олег Висоцький в ексклюзивному інтерв'ю сайту 1+1 про підрив мосту у Вознесенську, мотивацію та страх смерті.
Щоп’ятниці о 20:30 на телеканалі “1+1 Україна” транслюють проєкт “Хоробрі серця”. Це цикл історій про українців – військових та цивільних, які здійснили подвиги, захищаючи Україну від російської агресії, та своїми вчинками змінили хід історії. Знати в обличчя живих героїв — ось мета токшоу. Під час програми військові діляться ексклюзивними подробицями битв та раніше неопублікованими фотографіями та відео, що збереглися в особистих архівах.
Одним з героїв випуску про боротьбу за Південь країни, зокрема Херсонщини та Миколаївщини, став Олег Висоцький, командир інженерно-саперної роти 80 ОДШБр. Під час боїв за Вознесенськ потрібно було підірвати міст, який був заздалегідь замінований. Через танковий обстріл система підриву була зруйнована. Знайшовся сміливий хлопець, який під невпинним ворожим вогнем заклав вибухівку і підірвав міст вручну. Редакції сайту вдалося поспілкуватися з героєм.
Війна — це постійні ризики загинути, і ваш досвід зі знищенням мосту тому доказ. Як ви долаєте страх смерті?
У таких ситуаціях головне виповнити задачу. Страх і ризик забуваються, коли зашкалює адреналін.
Розкажіть детальніше про те, як ви під реактивним вогнем закладали вибухівку для того, аби підірвати міст.
У нас уже попередньо було завдання висадитися у Вознесенськ та замінувати міст для подальшого знищення. Ми розподілили всі свої сили та засоби, адже підривали не один міст. Конкретно цей об’єкт замінували та підготували для того, щоб зустрічати противника. Коли був підрив моста під час артилерійського танкового обстрілу, пошкодили магістральну ділянку електромережі. Однак ми заздалегідь підстрахувалися і зробили третю дублювальну мережу закільцьовану вогнепровідним дротом. Її треба було вручну підірвати.
Що б ви хотіли побажати тим, хто зараз захищає Україну?
Бажаю терпіння, наснаги, солдатської удачі та вмотивованих людей навколо вас.
Що мотивує особисто вас?
Моя мотивація — особовий склад. Коли тебе оточують навчені люди, які знають свою справу, то тоді найбільше хочеться працювати.
У військових є різні історії з фронту, деякі з них — гумористичні. Чи присутній гумор у вашому житті як військового?
Якщо взяти загалом перші місяці повномасштабного, я з підрозділом після кожного виконання задачі приїжджали в район зосередження та безпосередньо обговорювали події дня. Один одного висміювали — хто, де, коли та як, що зробив. Це підбадьорювало і в подальших завданнях.
Пригадайте найзворушливіший момент, який ви пережили за час повномасштабного вторгнення.
Тут кожен день наповнений такими митями. Коли є бойова задача, є і зворушливі моменти. Ти ж не знаєш, що може статися, та чим це все закінчиться.
Дізнайтеся детальну історію героя у проєкті "Хоробрі серця", який виходить щоп'ятниці о 20:30.
