Як діяти, якщо на ваших очах жорстоко поводяться з дитиною
Адвокат розповів, як вберегти чужу дитину від насильства з боку її батьків.
На 1+1 триває показ турецького серіалу Мама, який торкнув за живе багатьох глядачів. Мелодрама порушує болючу соціальну тему – знущання батьків над рідною дитиною. Так, мати та вітчим школярки Мелек всіляко кривдять дівчинку. А врятувати її намагається чужа жінка – вчителька Зейнеп.
На жаль, насильство над дітьми зустрічається і в реальному житті. На прохання 1plus1.ua, адвокат та експерт Сніданку з 1+1 Лаврентій Царук розповів, що кожен із нас може вдіяти, якщо стає свідком кривдження дитини. Зокрема, він прокоментував дві жорстокі ситуації з серіалу Мама.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 5 порад, як захистити дитину від знущань у школі
Лаврентій Царук
1plus1.ua: Коханець рідної матері дівчинки Мелек б’є її за те, що вона, прийшовши додому, випадково гучно закрила двері. Побив сильно - пізніше в дівчинки були синці і подряпини на тілі. Уявімо, що таке трапилося у реальному житті. Чуємо, що наші сусіди жорстоко сваряться на свою дитину, вона плаче. А потім з’ясовується, що дитину побили…
Л. Ц.: У ситуації, що скалася, не потрібно залишатися байдужими і пам’ятати, що головним є інтереси дитини, її життя, здоров’я. І батьки теж не мають права застосовувати насильство, погрози до своєї дитини. Потрібно повідомити місцеву службу у справах дітей (письмово поштою чи усно телефоном). У разі, якщо ви стали свідком безпосереднього побиття дитини чи почули, що батьки сварять, б’ють дитину і вона плаче, кричить, чи може вони залишили її на тривалий час, тобто якщо є підстави вважати, що є загроза здоров’ю дитини, потрібно негайно повідомити місцевий орган поліції для забігання подальших негативних наслідків. Варто дочекатися приїзду працівників поліції та простежити, які дії будуть вчинені. Також, варто в подальшому поцікавитися, чим закінчилася ситуація, які заходи були вжиті, щоб переконатися, що дитина захищена і права її не порушуються.
1plus1.ua: Вчителька маленької Мелек знаходить її у мішку для сміття. Матір та її коханець викинули дитину на вулицю. Уявімо, що ми бачимо на вулиці скривджену батьками дитину, яку вигнали з дому. Як діяти в такому випадку?
Л. Ц.: У такій ситуації потрібно, по можливості, з’ясувати в дитини інформацію про те, що з нею сталося, де її батьки, де вона проживає. Потім викликати працівників поліції та дочекатися їхнього приїзду, простежити за подальшим розвитком подій, щоб дитина не залишилася без нагляду на вулиці. Після чого повідомити місцеву службу у справах дітей про факт, свідком якого ви стали.
Також Лаврентій Царук докладно пояснив, які саме права та обов'язки мають батьки і їхні діти, а також є покарення чекає на батьків, які кривдять своїх нащадків.
Дитина – передусім, незалежно від віку, є особистістю і має право на вільний розвиток, на повагу до своєї особистості, на належне забезпечення, на належне виховання та ставлення до неї, а тому і права батьків щодо власної дитини не є необмеженими.
Відповідно до Сімейного кодексу України (зокрема статей 151, 153, 154) батьки мають такі права щодо своїх дітей: на особисте виховання дитини; на залучення до виховання дитини інших осіб (нянь, педагогів, навчально-виховних закладів тощо); обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
Також встановлені і обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, якими є: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перехідний вік: 5 порад для батьків, як полегшити дитині складний період
Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Останнім часом поширилися випадки жорстокого поводження з дітьми. Найстрашнішими проявами насильства проти дітей вважаються побиття, сексуальні домагання, нанесення ушкоджень. Але крім них є маса інших чинників, які калічать вразливу дитячу душу. Приниження, зневага, знущання завдають ще не сформованій психіці дитини часом непоправні травми.
Види насильства над дітьми
1. Фізичне. Говорить за себе і має на увазі навмисне заподіяння тілесних ушкоджень.
2. Сексуальне. Насильство зводиться до залучення дорослою людиною дитини в статеві стосунки або розбещення з її згоди або без неї.
3. Економічне. Навмисне позбавлення одним членом сім'ї іншого члена сім'ї житла, їжі, одягу й іншого майна або засобів, на які потерпілий має передбачені законом права, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного або психічного здоров'я.
4. Психологічний вплив. Може спровокувати формування патологічних рис характеру і загальмувати розвиток дитини. Часто батьки по відношенню до дітей виявляють психологічний вид жорстокості. Прикладом тому може бути критика дитини з приводу і без; погрози у словесній формі; зауваження і образи, які принижують дітей; навмисна ізоляція; брехня та невиконання обіцянок; жорсткий психічний вплив, який викликає у дитини психічну травму.
Крім цього, жорстоке поводження з дітьми може виявлятися у простому нехтуванні потребами дитини, тобто відсутності уваги, турботи, догляду та виховання дитини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як спрямувати підліткову агресію у правильне русло: Поради психолога
Які права має кожна дитина
1. Право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.
2. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.
3. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.
В Україні створена система органів, закладів, установ, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема і над дітьми, якими є: служби у справах дітей; уповноважені підрозділи органів Національної поліції України; органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти; прокуратура - центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Перелічені суб’єкти залежно від ситуації, що склалася, можуть вчиняти одну чи декілька з таких дій: провести профілактичну (роз’яснювальну) роботу з батьками, організувати роботу практичного психолога та/або соціального педагога з постраждалою дитиною; у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечити проведення медичного обстеження постраждалої особи; якщо у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно дитини вона не може проживати із своїми батьками, іншими законними представниками, на час подолання причин і наслідків домашнього насильства дитина може бути влаштована до родичів, у сім’ю патронатного вихователя, до центру соціально-психологічної реабілітації дітей, притулку для дітей служб у справах дітей, інших установ для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб; заборонити в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою; відібрати дитину у батьків; порушити питання про позбавлення батьківських прав.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 5 порад, як стати другом своїй дитині
Що чекає на батьків, які вчинили насильство над дитиною
Закони України «Про охорону дитинства», «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вказують, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, або ж вчинили насильство в сім'ї, несуть кримінальну, адміністративну або цивільно-правову відповідальність відповідно до законів України.
1. Кримінальна відповідальність за діяння, що становлять насильство над дитиною в сім'ї або за її межами настає згідно з Кримінальним кодексом України за такі злочини: умисне вбивство (ст. 115 ККУ); вбивство через необережність (ст. 119 ККУ); умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 ККУ); умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 ККУ); умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125 ККУ); побої і мордування (ст. 126 ККУ); катування (ст. 127 ККУ); погроза вбивством (ст. 129 ККУ); умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 ККУ); неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей (ст. 137 ККУ); експлуатація дітей (ст. 150 ККУ); використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (ст. 150-1 ККУ); статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155 ККУ); розбещення неповнолітніх (ст. 156 ККУ); ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 ККУ); втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 ККУ); спонукання неповнолітніх до застосування допінгу (ст. 323 ККУ); схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів (ст. 324 ККУ).
2. Адміністративну відповідальність за діяння, які полягають у насильстві щодо дитини в сім'ї та поза нею, передбачено не лише cт. 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а й у випадках вчинення таких адміністративних правопорушень, як:
- нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, утворюють дрібне хуліганство і тягнуть за собою адміністративну відповідальність за ст. 173 КУпАП;
- якщо під час насильства в сім'ї було допущено порушення тиші на вулицях, площах, у парках, гуртожитках, житлових будинках та інших громадських місцях у заборонений рішеннями сільських, селищних, міських рад час, то таке діяння тягне за собою відповідальність за ст. 182 КУпАП;
- доведення неповнолітнього до стану сп'яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами охоплюється ст. 180 КУпАП;
- ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне адміністративну відповідальність за ст. 184 КУпАП.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 порад, чого насправді потрібно вчити дітей