Естетика Буремного перевалу: найрозкішніші образи Кеті в хітовому фільмі та які приховані деталі в них зашифровані

Стрічка Буремний перевал — це не просто чергова екранізація класичного роману Wuthering Heights. У версії режисерки Еміралд Фіннелл це готична мелодрама, знята як стилізований лихоманковий сон: із навмисним змішуванням епох, глянцевою театральністю та костюмами, які ще до прем’єри спричинили бурхливі дискусії.

У цьому матеріалі детально розбираємо найрозкішніші образи Кеті в Буремного перевалі та які приховані сенси в них зашифровані згідно з коментарями британської художниці з костюмів Жаклін Дюрран для Vogue.

Костюми шила Жаклін Дюрран: дизайнерка, яка створює культурні феномени

 

Над костюмами працювала дворазова лауреатка Оскара Жаклін Дюрран. Саме вона відповідала за знакові образи у фільмах Барбі, Спенсер, Гордість і упередження та Спокута. Варто зазначити, що зелена сукня з Спокути досі вважається одним із найобговорюваніших екранних образів ХХІ століття.

 

Тож не дивно, що Феннелл разом із виконавицею ролі Кеті та продюсеркою стрічки Марго Роббі запросили саме Дюрран. До слова, з Роббі дизайнерка вже співпрацювала над Барбі.

Від моменту появи перших папараці-кадрів з майданчика інтернет вибухнув критикою «історичної неточності» костюмів. Однак творці залишилися незворушними: з самого початку Буремний перевал задумувався як фантазійна версія історії, натхненна мелодрамами 1950-х.

45–50 костюмів для Кеті

Для Кеті у виконанні Марго Роббі створили від 45 до 50 костюмів з урахуванням перешивань і повторного використання елементів. Це майже окрема модна колекція всередині фільму.

За словами Дюрран, коли вона долучилася до проєкту, режисерка уже близько року працювала над концепцією. Референси охоплювали все — від епохи Тюдорів до 1950-х і сучасної моди.

У мудбордах були роботи Alexander McQueen та Thierry Mugler, хоча дизайнерка підкреслює: це не прямі цитати, а радше вплив на підхід до форми та драматургії костюма. Візуальні джерела варіювалися від елізабетинського та георгіанського періодів до вікторіанської доби, від історичного живопису до кіно ХХ століття.

Головне завдання полягало в тому, щоб «відфільтрувати» цей масив і створити образи, які працюють на історію, а не просто демонструють еклектику.

Сукня «німецької доярки»: маніфест стилізації

Перший дорослий вихід Кеті у фільмі це корсетна сукня в стилі німецької доярки. Цей образ став своєрідною декларацією намірів і поєднав натяк на історичний період, елементи сучасної моди та атмосферу Старого Голлівуду.

Дюрран наголошує: це костюм, який не претендує на буквальний реалізм. Він одразу сигналізує глядачеві: перед нами не реконструкція роману, а його візуальна фантазія.

Весільна сукня: від Вінтергальтера до Чарльза Джеймса

Весільний образ Кеті став одним із ключових у фільмі. За словами Жаклін Дюрран, сукня була «поєднанням вікторіанської моди та естетики 1950-х». Серед референсів — парадні портрети пензля Франца Ксавера Вінтергальтера та культова «Petal dress» 1951 року від Чарльза Джеймса. У результаті глядачі побачили сукню, що виглядає одночасно історичною та театральною.

Вінтажні прикраси Chanel

У фільмі використано архівні прикраси Chanel — частину з них вшивали у волосся та костюми Кеті. Дюрран звернулася до глобальної директорки з кінематографічних відносин Chanel Ельзи Хайцманн, і команда бренду буквально «просіяла архіви», щоб знайти виразні, сміливі та водночас історично впізнавані речі.

Весільна ніч: напівпрозорий ансамбль

Один із розкішних образів — напівпрозорий ансамбль для весільної ночі. Вихідною точкою стала світлина 1950-х із жінкою, загорнутою в целофан наче подарунок із бантом. Ідея проста й водночас провокативна: Кеті «дарує» себе, буквально перетворюючи тіло на упаковку.

«Латексна» сукня

Червона блискуча сукня, яку в мережі охрестили латексною, насправді виготовлена з ультраблискучої синтетичної тканини.

Червоний — ключовий колір героїні. У сцені бібліотеки сукня зливається з глянцевою підлогою такого ж відтінку, створюючи майже штучну, «прогумовану» реальність. Контраст із білими стінами та блузою підсилює театральність кадру.

Ще один образ — темно-синя, майже чорна сукня з блиском, що буквально «ловить» місячне світло. Оператор Лінус Сандгрен майстерно вибудував освітлення так, що тканина відбиває світло і здається, ніби Кеті сама його випромінює.

Червона оксамитова накидка

Один із улюблених образів Дюрран — червона оксамитова накидка та срібляста сукня з «крижаним» фрагментованим принтом у сцені повернення Кеті до батька.

Історично подібні накидки справді існували, але у фільмі вони набувають рис костюма з мелодрами 1950-х. Під холодним освітленням тканина виглядає майже кристалічною, що створює ефект драматичної зимової ікони.

Хрести, ланцюги й готична розкіш

Кеті часто носить масивні прикрашені хрести — елемент, який підсилює готичну стилістику історії. Референсами стали портрети епохи Єлизавети І та барокові мотиви.

Окремий образ із «панцирною» структурою натхненний швейцарським селянським костюмом середини XIX століття, зображеним на полотнах Вінтергальтера. Поєднання білого, оксамиту й ланцюгів створює відчуття емоційної скутості. На запитання про символіку ланцюгів Дюрран відповідає обережно: можливо, це про самообмеження, але автори не хотіли надто буквальних трактувань.

Капелюхи як гіпербола

Серед найбільш ексцентричних деталей — величезний солом’яний капелюх із «падаючими зірками» у сцені пікніка та гігантська хутряна шапка в різдвяному епізоді. В останньому Кеті з’являється у білій сукні з вплетеною срібною ниткою.

Не тільки Кеті: образи Гіткліфа, Ізабелли та інших

Гіткліф отримав більш історично точний, георгіанський силует початку XIX століття: темні кольори, романтичні білі сорочки, довге чорне пальто. Це класичний байронічний герой.

Ізабелла, навпаки, утілення 1860-х: рожеві сукні, банти, мереживо. Дюрран вивчала модні альбоми тієї епохи, щоб відтворити надмірність оздоблення. Образ навмисно трохи «ляльковий» і навіть перебільшений.

У свою чергу Неллі вписана у стилізований світ через фактури й вишивку, а Едгар демонструє «нове багатство»: історично коректні силуети, але блискучі, надмірні, нетипові для вікторіанського джентльмена тканини.

 

Прихований меседж образів, які вже стали легендарними

 

Буремний перевал  — це історія про пристрасть, одержимість і руйнівну любов, подана як готична фантазія і костюми тут стали не фоном, а мовою оповіді: вони говорять про характер, емоційний стан, владу й уразливість.

Жаклін Дюрран наголошує: у фільмі навмисно «переплутані дати». Творці не намагалися представляти конкретний історичний момент, а обирали силуети й стилі, які найкраще працювали для кожного персонажа. Саме тому поряд можуть існувати георгіанські форми, вікторіанські деталі та гламур 1950-х.

За словами дизайнерки, головним завданням було «візуально розповісти історію, яку хоче розповісти Еміралд». Тож блиск тканин, ланцюги, готичні хрести, червоні накидки й майже театральна постановочність — це не декоративна примха, а спосіб підкреслити одержимість, владу, кохання і самообмеження.

Саме тому ці образи миттєво стали предметом гарячих дискусій. Адже Буремний перевал зовсім не про точність дат, а про візуальний екстаз, який захоплює з першого кадру і не відпускає до фіналу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не так складно, як здавалося: як повторити зачіску Марго Роббі з Буремного перевалу, яка вже стала легендарною