«Все починається з усвідомлення»: Ivan NAVI розповів про те, як війна вплинула на його творчість та чому українська музика зараз важливіша, ніж будь-коли
Український співак Ivan NAVI поділився своїми планами в популяризації культури та рідної мови та розповів, що для нього означає бути українським артистом
У межах проєкту Плюсуй українську 1+1 media продовжує ділитися історіями українців, які на власному прикладі доводять, що вивчати українську мову, популяризувати нашу культуру та створювати якісний українськомовний контент – важлива мета на шляху до Перемоги.
Новим героєм рубрики став співак — Ivan NAVI, який розповів про власні непохитні переконання щодо вибору вектора розвитку у творчості та відчуття того, як війна вплинула на розвиток музичної культури в цілому й сформувала попит на споживання українського. Окрім цього, він поділився, яка композиція для нього є лейтмотивом та внутрішнім голосом сьогодення.
«У своєму професійному шляху вирішив бути впертим і триматися своїх цінностей»
— Ви родом зі Львова, міста, яке є істинним провідником ідеї українськості. Розкажіть, чи повпливало саме це на автентичність вашої творчості чи все ж для цього були інші передумови?
Я виріс в українськомовному середовищі. Перш за все, це середовище мені сформували батьки та загалом вся родина. У моєму домі звучала різна музика, але еталонною була українська. На всіх вокальних конкурсах у школі я виконував пісні Назарія Яремчука та ВІА «Смерічка».
Бабуся ще дитиною вчила мене співати «Реве та стогне Дніпр широкий», а дідусь – повстанські та стрілецькі пісні. Також на Різдво ми колядували. Все це сформувало у мені базу, що наша культура дуже крута та цінна.
Тому, попри зросійщений український шоубізнес на той час, у своєму професійному шляху вирішив бути впертим і триматися своїх цінностей. Навіть наш лейбл має назву MOVA MUSIC.
Мій старт був направлений саме на розвиток і поширення української мови у сучасній музиці – це було нашою стратегією. Ніхто не випускає модну танцювальну музику українською? Ми це почнемо робити! Так і з’явилася моя перша пісня «Такі Молоді» у 2016 році.
«Українська мова дуже гнучка, цікава та милозвучна у музиці»
— Яку роль відіграє музична творчість у сучасних умовах в аспекті популяризації української мови та національної самоідентичності?
Тішуся, що у музичній індустрії все частіше з’являються дуже круті артисти, які справді щиро хочуть робити якісний українськомовний контент. Так, багатьом довелося перейти на українську, подекуди під тиском фанатів, але, впевнений – з часом вони відчули, що українська мова дуже гнучка, цікава та милозвучна у музиці. А найголовніше – вона може звучати сучасно.
— Яка композиція із вашого творчого доробку особисто для вас є лейтмотивом та внутрішнім голосом сьогодення та чому?
Мабуть, «Біжи по небесах». Для мене це пісня-реквієм. Українці занадто високу ціну платять за свою свободу. Кожного дня ми, на жаль, втрачаємо найкращих.
Також «Пишу тобі листа» – вона була написана про кохання, але виявилось, що стала рефлексією для багатьох українців на розлуку з рідними й особисті зміни кожного, які відбулись за період великої війни. У ній дуже багато слів підтримки.
Також моя нова композиція «Ким ми були», яка підіймає тему змін у кожному з нас за час повномасштабної війни. Тут про важливість орієнтирів як внутрішніх, так і зовнішніх, про протиріччя всередині, а також про емоційний стан від щоденних викликів.
«Не варто обвішуватись синьо-жовтим і співати про любов до України, бо її треба просто любити»
— Як війна вплинула на розвиток музичної культури загалом і вашої діяльності зокрема? Чи з'явилося бажання створювати саме патріотичні композиції, використовуючи їх, як інструмент для підтримки морального духу в соціумі?
Протягом тижня в Україні на цей час з’являється понад 300 пісень. Чи це багато? Думаю, що дуже. Нам є з чого вибирати. Бум патріотичних пісень ми пройшли. Спочатку у вигляді «байрактарщини». Згодом з’явилось безліч патріотичних пісень у тих артистів, які переходили на українську та ще не встигли написати свій репертуар. Здебільшого це виглядало дуже неорганічно.
Є, звичайно, багато артистів та гуртів, які у своєму ДНК завжди мали патріотичну музику. Вона буде актуальною незалежно від часу. Але, якщо це не твоя історія, то не варто обвішуватись синьо-жовтим і співати про любов до України, бо її треба просто любити, створювати пісні українською про те, що відчуваєш, розвивати культуру, згадувати про нашу спадщину, але з якістю та стильно, жити, врешті-решт, українським. Це підтримує моральний дух і дає відчуття єдності.
— Чи важко психологічно виступати перед військовими? Яка атмосфера панує у ці миті та яку цінність вбачаєте у таких виступах?
Найважче виступати перед військовими у госпіталях на лікуванні чи реабілітації. У багатьох в очах бачиш великий біль і точно не лише фізичний. На таких виступах присутні військові у дуже різному психологічному стані, але коли я бачу усмішки та піднесений настрій під час концерту чи спілкування, тоді розумію, що роблю все правильно.
«Все починається з усвідомлення, але потім російське треба викорінювати звідусіль»
— Значна частина російських пісень досі потрапляє в українські топчарти. Як гадаєте, це проблема у недостатній кількості конкурентоспроможного якісного контенту, який здатен задовольнити потреби користувачів, чи все ж таки ми ще не до кінця пройшли психологічний процес сепарації?
Наша музика ще до війни була конкурентоспроможною, оскільки більшість аранжувальників та авторів російських хітів у наших чартах були українцями. Вважаю, що свідомість багатьох українців навіть війна не змогла змінити. І це сумно. Думаю, що це залежить від виховання та від кола спілкування. Мабуть, має пройти час, а може й десяток років. Все починається з усвідомлення, але потім російське треба викорінювати звідусіль.
Чому має значення мова, якою говориш та яку чуєш? Бо вона, як пропускна система. Згодом з’являється контент, який сприймається більш органічно – це музика, YouTube, література, фільми. Тому я говорю про важливість способу життя як такого.
Замало знати та розуміти – необхідні дії, а вони здебільшого завдають дискомфорту на початках. Тут все залежить від стійкості наміру кожної окремої людини та від набору цінностей всередині. А ось зовнішнє середовище має бути таким, що підтримує, але з дуже чітким вектором – з великою кількістю контенту, публічними проявами та міцними законами.
«Зараз, як ніколи, є шанс і можливість пізнати те, що завжди відсувалось на другий план, але було формоутворювальним для нашого покоління»
— Яким чином можна та варто стимулювати споживання українського? З творчістю яких музикантів, літераторів, режисерів ви радили б познайомитися?
Нещодавно вийшов чудовий фільм про життя й творчість Назарія Яремчука – «Яремчук: Незрівнянний світ краси». Рекомендую подивитись кожному, хто хоче відкрити для себе світ української музики та подивитись на історію України крізь призму його особистості. Круто, що він став найкасовішим документальним фільмом в Україні, бо це свідчить про величезний запит суспільства на українське кіно про українців.
Ми мало знаємо своїх героїв, які ще давно закладали фундамент того, на чому зараз будується культура. Занадто довго росія нам навʼязувала свої наративи та своїх легенд. Тому зараз, як ніколи, є шанс і можливість пізнати те, що завжди відсувалось на другий план, але було формоутворювальним для нашого покоління.
«Попри все, життя треба жити»
— Про що ви зараз мрієте як українець, як соціально-культурний діяч і як тато?
Як і всі українці, мрію про перемогу – це найважливіше. Щоб українська культура не змагалась, не доводила щось, а розвивалась та процвітала.
Для мене, як для батька, найважливіше зараз – це безпека моєї родини. Багато хто писав мені «Як ви наважились народжувати у такий час?», але вважаю, що, попри все, життя треба жити. Моя дуже велика мрія, щоб мій син жив у вільній та мирній Україні та мав змогу будувати тут своє майбутнє.
Нагадаємо, 7 лютого 2023 року 1+1 media разом з партнерами запустили проєкт Плюсуй українську, спрямований на популяризацію української мови та культури, викорінення російського контенту з медіаполя та формування звички спілкуватися як вдома, так і в інших сферах життя українською. Проєкт реалізовується 1+1 media у партнерстві зі Всеукраїнським Рухом «Єдині».
