UA RU

"Нам вкрай важливо говорити з західною аудиторією, показувати їм те, що насправді відбувається в Україні", – Катерина Нестеренко, ведуча проєкту FREEДОМ від 1+1 media

Ведуча "Джедаї" на 2+2 Катерина Нестеренко розповіла, як змінилася її робота у ніч 24 лютого та чому стала українським "голосом" для італійської аудиторії.

Пригадайте ранок 24 лютого. За яких обставин ви дізналися про початок повномасштабного вторгнення рф? Хто зробив той самий тривожний телефонний дзвінок?

Розуміла, що варто тримати напоготові тривожну валізку, проте не хотіла вірити в те, що росія розпочне повномасштабну війну. Було відчуття, що в сучасному світі це нереально. 24 лютого, десь біля п’ятої ранку, мені зателефонувала сусідка і сказала: «Прокидайся, розпочалася війна». Після цих слів відразу почула страшний гул в небі і зрозуміла: щось дійсно відбувається.

У перші миті хотілося вірити, що це все сон, зараз прокинусь і все буде добре. На жаль, цього не сталося. Відразу зателефонувала мамі зі словами: «Збирайся, я тебе заберу!». І відправилась до неї. 

Усі розуміли, що для агресора Київ – ціль №1, тож ми прийняли рішення переїхати у Бровари. У перший день повномасштабного вторгнення в одному просторі разом зібралося кілька родин. Близько 15 людей, 7 дітей і домашні тварини – 3 собаки та 4 папуги. У якийсь момент ми просто збилися з рахунку. 

Практично відразу мені почали телефонувати колеги з іноземних ЗМІ. Оскільки тривалий час працювала в Італії спеціальною кореспонденткою Телевізійної Служби Новин, запрошували робити ввімкнення для міжнародної аудиторії, запитували про стан справ в Україні, пропонували допомогу. Тоді усвідомила, що нині, як ніколи, важливо продовжувати роботу на інформаційному фронті. 

Ми були схожі на малих кошенят, проте вся команда розуміла: інформаційний фронт потрібно тримати до останнього 

Нестеренко

Тоді ви відразу відправилися на нічний ефір. Чому для вас було важливо продовжувати роботу на інформаційному фронті, попри можливі ракетні обстріли та небезпеку? 

24 лютого, ввечері, мені зателефонував керівник департаменту журналістських проєктів Максим Шиленко і повідомив, що колеги планують нічний ефір. Тоді ще ніхто не знав, де та як він буде проходити, враховуючи ситуацію. Проте він попросив, аби я теж приїхала. 

Жодної миті не вагалася з рішенням. З Броварів повернулася до Києва, вже вдома вхопила костюм, мінімальний набір косметики й відправилася на нічний ефір. Працювали у тимчасовій студії, розміщеній в укритті. 

Коли приїхала, на місці вже були оператори, продюсери, ведучі Єгор Гордєєв та Ігор Циганик. Усі трохи нервували, адже для кожного це були нові умови роботи. На той момент налагодженого зв’язку із журналістами не було, експертам телефонували з мобільного просто під час прямого ефіру, телефон підносили до петличок на одязі, аби глядачі могли почути спікера, а про суфлери з підводками мови навіть не було. 

Попри всі складнощі, завдяки професійності колег, нам вдалося протриматись до 7 ранку. Це було важко, ми були схожі на малих кошенят, проте вся команда розуміла: інформаційний фронт потрібно тримати до останнього. 

Нестеренко Рабчун ведучі

Все це нагадувало телебачення для початківців 

Пригадую слова ведучого Ігоря Циганика: «Так, у нас нічого немає, але є папірці та ручки. Давайте записувати». І ми почали все записувати – імена людей, які вмикалися, важливі деталі та факти. Крім того, створили ефірний чат, куди продюсери надсилали нам новини та повідомляли про те, хто зараз буде в ефірі. Словом, намагалися максимально полегшити роботу в умовах війни. 

Іноді колеги стояли просто за камерою і жестами показували, що нам робити. Все це нагадувало телебачення для початківців. Це були екстремальні відчуття. 

До початку повномасштабної війни ви працювали ведучою програми «Джедаі» на 2+2. Ставши однією з ведучих марафону “Єдині новини”, який виклик став для вас найважчим? 

Технічний бік і формат програм мене взагалі ніколи не лякали. На телебаченні працюю досить давно і встигла спробувати різні форми. Найстрашнішим було пропустити щось важливе. 

У перші дні була суцільна навала з новин, величезний обсяг та купа джерел інформації. Якщо активно стежила за певним Telegram-каналом і відволіклась, хоча б на 10 хвилин, відразу отримувала величезну кількість нових сповіщень. Це вводило в стан паніки. 

Намагалася пояснити глядачам, чому Україна та росія – кардинально різні країни

Єдині новини команда

З командою ТСН знайома багато років і більшість кореспондентів знаю особисто. Займалась оперативними новинами. Щогодини шукала актуальну інформацію та висвітлювала це в ефірі. Згодом почала вести розмовні студії. 

До того ж працювала не лише ведучою об’єднаного телемарафону, але й готувала історичні блоги для російськомовного проєкту FREEДОМ, що продовжую робити й надалі. У них я висвітлюю різноманітні теми, на кшталт, «Чому Петро І не полюбив Мазепу». Також розповідаю про те, як в російській імперії поводилися з полоненими. Словом, намагаюся пояснити глядачам, чому Україна та росія – кардинально різні країни

Нестеренко ведущая

Окрім того, що ви тримаєте оборону на українському інформаційному фронті, активно висвітлює правдиві події і на італійську аудиторію. Чому з перших днів війни вам було важливо стати голосом України в Італії? 

Після 24 лютого мені надходило чимало дзвінків та повідомлень з Італії, великі телешоу та провідні телеканали запрошували до себе на ефіри. Було очевидно, що попит на інформацію про події в Україні доволі високий. 

До того ж, на жаль, чималий відсоток журналістів та ведучих з тамтешнього інформаційного простору мають проросійські настрої. Тому кремлівським методичкам потрібно було щось протиставляти.

Вирішила, що варто робити додаткові матеріали на західну аудиторію і розповідати про війну в Україні. Разом з моїм другом, редактором Сергієм Карюком ми почали готувати блоги італійською мовою, які публікуємо двічі на тиждень. 

Так, один раз на тиждень я адаптовую та перекладаю італійською історичні сюжети з проєкту FREEДОМ, а окремо — готую для італійців підбірку останніх новин з України. Нещодавно ми записали велике інтерв’ю з головою парламентського комітету з питань безпеки в Італії, де він розповів про прояви російської пропаганди в їхній країні. Сподіваюсь, що це інтерв’ю змусить італійців задуматись про певні важливі речі.

Як гадаєте, чому центральні італійські телеканали у переважній більшості продовжують симпатизувати кремлю? Наскільки потужне проросійське лобі в Італії? 

Мені завжди було складно пояснювати італійцям, чому українці та росіяни – не братські народи. Одного разу, коли сказала своїм італійським друзям, що Києву 1500 років, а москві лише 750 – вони дивилися на мене квадратними очима. 

З одного боку італійці симпатизують та співчувають українцям, але є й зворотна сторона медалі. росія – величезна країна з численними природними багатствами – газом і нафтою. Не варто забувати про російських туристів, які щосезону залишають в Італії чимало грошей. Коли постає питання: «З ким товаришувати?», італійці починають говорити: «Домовтесь вже якось. Навіщо ви сперечаєтесь? Ми ж за мир!»…

Простежуються й комуністичні зв’язки. Свого часу комуністи перемогли фашистів. Італійці вибудували схему симпатії до комуністів і, відповідно, до росіян, як до їхніх нащадків. Також в Італії знаходиться чимало російського бізнесу. Зокрема, одна з великих паливних компаній рф розмістила на Сицилії цілий завод, яка фактично годує італійців.

Якщо ми говоримо про освічених людей, які читають і аналізують, то вони повністю за Україну. Якщо подивитися на державну політику Італії – вона проукраїнська. Колишній голова уряду Маріо Драґі особисто приїжджав в Україну, аби на власні очі побачити те, що накоїла росія. Скоро там пройдуть нові вибори, подивимось, хто стане прем’єром, втім наразі італійці продовжують допомагати українцям. 

Нам вкрай важливо говорити з західною аудиторією, показувати їм те, що насправді відбувається в Україні. Цим, власне, і займається проєкт FREEДОМ 

Нестеренко ведуча

У чому полягає цінність FREEДОМ? Чи отримували ви вже зворотний зв’язок від глядачів – вдається протидіяти російській пропаганді? 

FREEДОМ мовить на 60 країн світу, а це означає, що нас чує величезна кількість людей. Часто наштовхуюсь на публікації наших ефірів у соціальних мережах. Це говорить про те, що реакція є. Люди реагують, чують та спраглі до правдивої інформації. 

Що стало для вас точкою опори у цій війні? Хто підтримував, допомагав не опустити руки?

Близькі люди. Під час моєї роботи у резервній студії зі мною весь час була моя мама. Оскільки вона дуже емоційна та постійно нервувала, взяти її з собою було найкращим рішенням. 

Вона разом з нами тримала оборону на інформаційному фронті, допомагала з новинами, встигла познайомитися з усім колективом. 

Колеги навіть почали її називати «спеціальний агент Іра». 

Вірю, що день нашої світлої Перемоги обов’язково настане

Що ви зробите відразу після Перемоги? Яким буде ваш переможний день? 

Візьму найбільший український прапор, який зможу знайти, одягну вишиванку і піду на Майдан Незалежності святкувати. 

Переглядати об’єднаний телевізійний марафон «Єдині новини» можна на сервісі онлайн-телебачення Київстар ТБ, що доступний за цим посиланням.

Новини по темі
Продовжуючи відвідування сайту, ви погоджуєтесь на використання файлів cookie і Політикою конфіденційності
Приймаю