Ведучий 1+1 Руслан Сенічкін під час війни читає казки усім дітям і дорослим України для розради
Під час війни Росії проти України команда «Сніданку з 1+1» вирішила повернути улюблений ранковий проєкт. Відтепер його можна дивитися щодня у прямому ефірі на YouTube та на телеканалі ТЕТ з 10:00 до 13:00.
Телеведучий Руслан Сенічкін, якого особливо люблять родини з дітьми, відтепер кожного ефіру «Сніданку» читає казки. Його колеги Людмила Барбір, Єгор Гордєєв, Костянтин Грубич, Володимир Рабчун, Олександр Попов називають Руслана Дід Сєня – за аналогією з відомим українським телеказкарем дідом Панасом.
«Мені дали таку честь – почитати трохи казочок. У дивні часи ми з вами живемо. Вдень читаємо казки, а вночі у нас не казка, а реальність. Моя колега, редакторка «Сніданку» Вікторія, порадила мені одну пані, коли я почав шукати казки, що б прочитав в ефірі. Це Ірина Савченко – директорка центру культури і мистецтва університету імені Драгоманова. Вона є художнім керівником і режисером театру «Вавілон». Вона мені надіслала багато матеріалу. І от я кожного ефіру тепер підбираю казочку», – розповів Руслан Сенічкін в ефірі «Снадінку з 1+1».
Так, Дід Сєня вже прочитав казки Ервіна Мозера «Чудові історії на добраніч», казку «Далекі родичі» про ящірку Зелю, казку «Що таке краса» Олександри Черешневої, «Мануель і Діді. Велика книга маленьких мишачих пригод» та багато інших. Всі їх можна переглянути в записах ефірів Сніданку на офіційній сторінці в YouTube.
Єгор Гордєєв, ведучий «Сніданку з 1+1» та продюсер шоу «Твій день»:
«Казки, що знаходить Руслан Сенічкін, допомагають дорослим пояснювати у такий легкий і простий спосіб дітям, що зараз відбувається в Україні, не травмуючи їх при цьому. Але послухавши їх, і дорослим все це сприймати легше».
Руслан каже, що шукає саме казки з великим сенсом, щоб провести паралелі сьогодення. У цих історіях кожен може знайти себе, може поставити себе на місце головних героїв, або відчути те, що пережили герої цих казок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ведуча 1+1 Катя Осадча ініціювала створення Telegram-каналу з пошуку дітей: як це працює
Так, одна казка була про блакитну ящірку Зелю, яка сама-самісінька жила у пустелі. Єдиним бажанням її було зустріти своїх родичів, тому вона, розпитуючи інших мешканців пустелі, вирушила на пошуки. Зеля, довго блукаючи, нарешті зустріла таку ж саму, як і вона, блакитну ящірку. Спочатку, побачивши одна одну вони злякалися, але потім стали нерозлучними подругами.
«Це означає, що українці також повинні шукати один одного по світі. Ми не кидаємо своїх, де б не були. Затятість і сила не мають віку, раси та етніки. Всі ми зараз трошки ця ящірка Зеля», -— підсумував Дід Сєня.
Руслан Сенічкін залишається працювати у Києві. Він не тільки читає дитячі казки, але й разом зі своєю колегою Марічкою Падалко веде всеукраїнський марафон.
