«Вірю, що колись, йдучи вулицею своєї країни, я не буду чути російську мову», — KOLA, співачка.

Пісні ліричної душі KOLA відомі своєю щирістю та легкістю, а нові релізи збирають мільйонні охоплення на стримінгових платформах та в YouTube. Як співачка пройшла шлях свого становлення, як наразі сприймає російську культуру та музику зокрема, та які кроки необхідно зробити, аби російська мова назавжди залишилася в минулому - читайте у спеціальному інтервʼю.

Нагадаємо, 7 лютого 2023 року група 1+1 media анонсувала запуск проєкту «Плюсуй українську», спрямований на популяризацію української мови та культури, викорінення російського контенту з медіаполя та формування звички спілкуватися як вдома, так і в інших сферах життя українською. Проєкт буде реалізовуватися протягом 2023 року разом з WAW: альтернативне медіа та за підтримки МКІП.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Емоційний зв’язок з російською мовою можливо подолати лише через просвіту», – амбасадор «Плюсуй українську» Андрій Шимановський в ефірі «Сніданку з 1+1»

Ви родом з Харкова, де раніше російська мова була домінантною. Яку мову в дитинстві чули довкола себе? Коли виникло бажання говорити виключно української мовою та що вплинуло на такий вибір?

Так, я з Харкова. В дитинстві я чула російську мову довкола себе, українську тільки на уроках української мови та літератури, а також в дитинстві кожного літа у бабусі, вона жила у Полтавській області біля Хоролу, у селі Вільне. Тоді я навіть не думала, якою мовою розмовляю, адже всі навколо говорили російською, тож питань в мене таких не було. Але перша моя пісня, яку я написала сама і завантажила на музичні майданчики, була українською – «Я люблю тебе». Бажання говорити в соцмережах українською виникло у 2020 році, у побуті я це почала робити після 24 лютого. Мене дуже змінила повномасштабна війна в плані відчуттів, я завжди була чутливою, сьогодні – максимально. Сьогодні я – інша, адже весь біль, який відчула, та всі обставини дуже сильно вплинули на мене. Я не розумію, як могла раніше слухати пісні російською мовою російських виконавців, я вам серйозно кажу, мені хочеться сьогодні від них блювати. Собі я писала пісні українською, але я не розумію, як могла раніше писати іншим артистам – російською… Від цього сьогодні також хочеться блювати. Я вважаю, що немає кращої мови, ніж українська для створення пісень, це дійсно безмежна краса! Колись мені мої знайомі казали: «Як ти задовбала, чому ти пишеш свої українські пісні, тут вони нікому не потрібні!». Зараз я щаслива, що вони помилялися і сьогодні українці слухають українську музику! 

Перша моя пісня, яку я написала сама і завантажила на музичні майданчики, була українською – «Я люблю тебе».

Існують стереотипи, що з російської на українську мову перейти доволі складно. Як це було на вашому особистому досвіді? Які лайфгаки порадите використовувати під час переходу на українську?

Мені було не складно, скоріше незвично перші два тижні, але це звичайна навичка і все. Сьогодні я думаю українською, вільно спілкуюся і взагалі не думаю перед тим, як щось сказати, раніше так було, тому що це, так само як з будь-якою мовою, ти маєш постійно нею спілкуватися, тільки тоді ти зможеш вільно говорити. З того моменту, як я почала говорити виключно українською, я себе почуваю сильнішою, ніби щось всередині мене зросло і дає мені сил, якось так можу описати все це. Лайфгаки під час переходу – просто переходьте і перейдіть вже, нарешті, це наша зброя, це те, що нас об’єднує вже й об’єднає ще більше! Це, знаєте, як в якійсь компанії її працівники, які мають щось спільне, і це їх дуже зближує, вони наче мають щось, чого не мають всі інші, так само і тут. Вірю, що колись, йдучи вулицею своєї країни, я не буду чути російську мову.

З того моменту, як я почала говорити виключно українською, я себе почуваю сильнішою, ніби щось всередині мене зросло і дає мені сил.

Ваша дискографія налічує виключно українськомовні пісні. Чому вам було принципово стати на шлях українськомовної творчості, коли раніше було значно більше шансів стати відомим, випускаючи пісні російською?

Я мала у своїй дискографії аж 3 російськомовні пісні, але попросила їх видалити, ну бо це взагалі не моє, то був пошук. Мені багато людей казало, що я роблю неправильно, що я круто б звучала російською мовою, радили навіть поїхати чомусь саме у росію і там будувати кар’єру (сміється - ред.). До речі, це була порада від однієї дуже дуже відомої у нас співачки.

Але я не відчувала цього, розуміла, що не хочу співати російською. Шансів стати відомою з українськими піснями раніше було дуже мало, але я плекала надію, що це станеться. Коли ж сталося, моя реакція була дуже спокійною, ну бо акценти були вже розставлені зовсім по-іншому. Мої пісні стали відомими тоді, коли я зовсім не чекала цього, коли я почала писати просто від душі та для того, щоб підтримати наших людей. Я та мій директор Діма дуже довго жили зі 100 гривнями в кишені, але в нас була й досі є дуже сильна віра, тому ми не зупинялися.

Я мала у своїй дискографії аж 3 російськомовні пісні, але попросила їх видалити, ну бо це взагалі не моє, то був пошук.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Гріх не розмовляти найкрасивішою мовою світу", — актор Тарас Цимбалюк для проєкту "Плюсуй українську"

Російськомовний YouTube-контент знаходиться в трендах українського відеохостингу, а пісні російських виконавців продовжують потрапляти до топу українського Spotify та Apple Music. Як гадаєте чому деякі українці не можуть відмовитися від російського контенту? Які слова слід використовувати, аби раз і назавжди їм донести, що споживання російськомовного контенту (музики, програм тощо) впливає на хід війни в України?

Я не знаю… вибачте, але я не можу відповісти адекватно на це питання, тому що мене це дуже бісить. Це несвідомість. Це щось про “а мені подобається, чому типу я маю відмовитись”... Я не знаю, як таке може подобатись, мене нудить, коли я чую російські пісні, реально навіть фізично не можу слухати це, воно мені некрасиве, не прогресивне, все однакове, дуже і дуже тупе, однотипне і максимально примітивне. Я не можу слухати жодні пісні російською, ні ті, які були в дитинстві, ні ті, які були зі мною, коли я вперше закохалась, от ніякі, вони всі мені огидні. Дуже вірю, що наші люди, які ще слухають це лайно, припинять це робити, інакше буде халепа. 

Я не можу слухати жодні пісні російською.

Розкажіть, будь ласка, який контент в мережі переглядаєте особисто ви — що рекомендуєте подивитися, послухати, почитати.

Я рекомендую слухати джаз, особливо старий, бо він має в собі різномаїття характеру, гармоній та настроїв, які можуть надихнути на багато справ. Рекомендую читати книжки, замість того, щоб переглядати контент, або слухати аудіокниги, які вас приваблюють. Особисто я не дивлюся ані серіали, ані фільми, ані випуски якісь, в мене просто фізично немає на це часу. 

Чи помічаєте ви позитивні зрушення в кількості українськомовного населення України? Зокрема, як змінилося ваше оточення в контексті мовного питання — скільки знайомих перейшли на українську мову?

Так! Звісно, що помічаю, і це дуже приємно! В мене багато знайомих та друзів перейшли на українську мову, мене дуже це тішить. Але зараз в Києві я й досі чую багато російської мови і не розумію, чому. У Польщі також чую… і це вже гірше, ну бо за кордоном місцеві люди не розуміють, як так може бути, що українців щоденно вбивають, а вони продовжують говорити мовою окупанта, про пісні я взагалі мовчу.

Як бути з тими, хто принципово не планує спілкуватися українською?

Це тупість. В мене все. Не розумію такого, адже це якась дуже дивна принциповість… Скоріш за все, це просто тупість та лінь, які заважають напружитися та вийти із зони комфорту.

Безперечно, що війна вплинула на кожного з нас, а на творчих людей в якійсь мірі ще більше. Цей вплив можна простежити і у вашій творчості. За яких обставин ви створюєте пісні воєнного часу, в яких станах перебуваєте? 

Я перебуваю в різних станах, як і будь-яка людина. В мене буває розпач, закоханість, радість, сум, тривога, відчуття впевненості, а також відчуття повної невпевненості. Мені інколи важко, як і всім нашим людям. Я часто плачу, ну бо так стає легше. Але я маю дуже сильну віру і заряд добра, мені здається саме це і рухає мною. Пишу пісні в різних станах, все органічно відбувається, що я відчуваю – про те і пишу, а відчувати я можу будь-що. Важко творити тоді, коли я дуже втомлена, ось тоді це майже нереально, а зараз це мій перманентний стан, на жаль. Але нічого, закінчиться тур, концерти і я візьму собі 2 тижні для того щоб відновитися, просто хочу не бігти в ці два тижні, а намагатись спати та бути на свіжому повітрі.

Що нам треба зробити (чи яких помилок не допустити), аби російська мова не стала домінантною в українському середовищі після Перемоги?

Ми з вами вже все зробили від себе, ми спілкуємося українською, тим самим спонукаємо інших. Тепер вже все діло за ними! А чи відбудеться це – я не знаю… не можу відповідати за інших. Зі свого боку я роблю все можливе: по-доброму і з роз’ясненнями, але інколи і вже з більшим тиском  доношу, наскільки важливо говорити українською! Вірю в нас! Ми можемо це зробити, просто  комусь потрібно більше часу.

Зі свого боку я роблю все можливе: по-доброму і з роз’ясненнями, але інколи і вже з більшим тиском  доношу, наскільки важливо говорити українською!

Чому українська мова – це круто? 

Українська мова – це круто, тому що це наша мова! Уявляєте? Тільки наша! Тому що вона дуже красива і мелодійна. Тому що, коли ти говориш нею, всередині зростає сила і відчуття чогось могутнього. Тому що це наша рідна мова! Рідна! Тому що це наш етнокод! 

Українська мова – це круто, тому що це наша мова! Тільки наша! 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Своєю музикою, думками, життям маю доводити людям, що мова має значення", – інтерв'ю LELY45 для проєкту "Плюсуй українську"

Ваше улюблене українське слово та чому? 

Вештатися, копирсатися, чуманіти (сміється - ред.), тому що вони веселі якісь. Люблю слово дзуськи, яке є в пісні «Україно – ми сила!». Тому що ДЗУСЬКИ ми віддамо їм хоча б клаптик своєї землі, бо це наша земля, це наш дім!