З Днем матері: привітання від ведучих 1+1 (роздивляємось дитячі фотографії ведучих)

День матері в Україні офіційно відзначається щорічно у другу неділю травня. У 2023 році День матері в Україні припадає на неділю, 14 травня. Ведучі 1+1 діляться власними спогадами та вітають з Днем матері. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З Днем матері: привітання у віршах, прозі та листівках

Соломія Вітвіцька

Колись мама щоранку готувала для нас з братом сніданки перед школою, потім перед університетом. І завжди переймалася, щоб ми не пішли з дому голодними. Вона є у всіх соцмережах (до речі, мамуся раніше за мене навчилася багатьом інста-фішкам і премудростям), обожнює кіно, знає про усі новинки й оскарівську ніч традиційно проводить біля екрана телевізора! Хлопці-однолітки в юності казали мені, що моя мама красивіша. А я й не ображаюся! Бо це правда! Ну і тільки у мами є повний архів усіх моїх світлин і сюжетів!

Останні три роки — пандемія і війна нас всіх зробили більш віртуальними. Тому кожна подорож у Львів, навіть проїздом — це шанс пообіймати її! 

Мамусю, люблю Тебе! Дякую за життя! 

Соломія Вітвіцька (5 років) з мамою Світланою Миколаївною

Соломія Вітвіцька (20 років) з мамою Світланою Миколаївною

Наталя Островська

Мамо, вже понад десять років ми живемо за 600 кілометрів одна від одної, але навіть на відстані ти відчуваєш мене. Інколи не розумію, як так відбувається. Мамо, дякую за твої золоті руки. Так смачно готувати, мені точно не навчитись. Хоча я не втрачаю надії.

Неймовірно люблю тебе, Вікторіє Володимирівно, ціную і завжди дякуватиму за виховання, турботу і підтримку. Також вітаю усіх матусь. Це величезна відповідальність! Захоплююсь кожною. Усі хто нині наважується стати мамою - мої персональні героїні. 

Наталя Островська (5 років) з мамою Вікторією Володимирівною

Єгор Гордєєв

Ділюсь одним зі своїх дитячих спогадів. У мене перший ювілей - 5 років. Ми підіймаємось з мамою сходами вестибюля станції метро "Лівобережна", щоб через весь Київ доїхати до святкового кафе. Я в жилеті, нам їхати 5 станцій, ми зустрічаємо дорогою знайомих, і мама гордо каже: “У мого сина день народження і ми їдемо їсти торт”. Пам'ятаю навіть, як виглядала контролер у турнікетів того дня, і яка була погода. 

Начебто нічого особливого не сталося, але в той день я зрозумів, що живу у величезній любові. Це щось особливе та тонке, те, що мене сформувало. І це відбувалось постійно, просто цей епізод так яскраво запам'ятався.

Мама інтуїтивно відчуває багато речей. Інколи знає мене краще навіть за мене самого. Я дивлюсь наскільки їй вистачає мудрості, твердості характеру і концентрації зберігати себе, але і змінюватись. Я багато чому вчусь в неї. 

Цінуйте ці миті й бережіть один одного! Подзвоніть, якщо не поруч! А якщо поруч - прийдіть та обійміть!

Єгор Гордєєв (11 років) з мамою Оленою Іванівною і татом Сергієм Леонідовичем

Єгор Гордєєв (6 місяців) з мамою Оленою Іванівною і татом Сергієм Леонідовичем

Людмила Барбір

І досі пам'ятаю той момент, коли маленькою вперше усвідомила, що в мене найкрасивіша мама у світі. То був літній день і мама поверталася зі школи. А я 4-х річна, вибігла за ворота її зустрічати й помітила маму здалеку. Вона була на високих підборах у білому сарафані на ґудзиках і червоним паском на вузькому стані. Висока, струнка, з довгим розкішним волоссям і бездонними карими очима. Вона мені здалеку щось вигукувала і щасливо посміхалась, а я маленька, як заворожена стояла біля воріт і не могла відвести від неї очей. І досі не можу відвести.

Мамусю, люблю тебе безмежно! Будь здорова і щаслива! І цього ж бажаю іншим матусям! Обіймаю всіх мам, хто сьогодні сумує за своїми доньками та синами, хто далеко від дому в ці дні!

Людмила Барбір (1 рік) з мамою Марією Михайлівною

Неля Шовкопляс

Мама давала мені дуже багато свободи, і я це пам'ятаю з самого дитинства. Вона завжди приймала мене, моїх друзів. За весь час я пам’ятаю лише один раз, коли вона мене насварила. Мені набридло ходити в музичну школу, бо моя вчителька переїхала жити в іншу країну, і мене кожного року переводили до різних викладачів. Я прогулювала і мама через місяць про це дізналася. І місяць не випускала гуляти. 

Бути мамою - це відповідально. І я це розумію вже не з маминих чи бабусиних слів, а справді на практиці. Коли в тебе з'являються свої діти, то ти переживаєш величезний спектр емоцій і вони не закінчуються. Навіть коли діти будуть дорослі, то вони не закінчаться, а видозміняться. 

І ще бути мамою - це величезне щастя! Я не встигаю за тим, як мої синочки швидко дорослішають… А мені все ще хочеться їх пообіймати, зацілувати щоки! 

Неля Шовкопляс з мамою Вікторією Григорівною

Неля Шовкопляс з синами Матвієм і Тимофієм

Мама Нелі Шовкопляс Вікторія Григорівна

Мама Нелі Шовкопляс Вікторія Григорівна з онуками Матвієм і Тимофієм

Мама Нелі Шовкопляс Вікторія Григорівна

Руслан Сенічкін

Це моя мама, Віра Антонівна Сенічкіна. Зробить все, про що не попроси. Має загострене відчуття справедливості. Колекціонує панд, яких сама вишиває, потім дарує мені. І, як виявилось, небайдужа до качок. 

Пригадую, коли був малий, якось з села привіз двох качок додому до міста. Збудував халабуду із дощок і з простирадла гніздівля для них на балконі, щоб вони там яйця несли. Кажу: "Мама, зараз буде сюрприз!" Думав, що вона зрадіє цьому. Коли вона побачила мій сюрприз, там вже лежало два яйця на її улюблених, вже забруднених простирадлах. Звичайно, мама не зраділа тому, але усміхнулася. Лише відповіла: "Зараз сам це будеш все прати" і примусила мене замінити нові простирадла в тій халабуді на старі. Головне, що мама залишила качок — вони ще шість яєць знесли плюс до тих двох. І з тих яєць потім вилупилися чотири качечки. 

Мама Руслана Сенічкіна - Віра Антонівна

Лідія Таран

Моя мама - красива і чесна. А ще дуже емоційна і завжди готова боротись за справедливість. Вона має неповторний характер. Зараз таких людей більше не виробляють. Моя мама - моє все. Людина, без якої не було б мене в принципі. Мамуся навчила мене багато працювати й бути доброю. Власним прикладом. А ще любити всіх навколо і спілкуватись з половиною світу. Власне зараз дуже знадобилось. 

Сьогодні є діти, які залишилися через війну без мами. І є мами, котрі залишилися без дітей… Підтримайте їх сьогодні!

Лідія Таран (1 рік) з мамою Марією Гаврилівною

Валентина Хамайко

Мами давно вже нема, але її поради і любов живуть у мені. Скільки років мені не було б я завжди пам‘ятатиму мамин запах і тепло рук. Я лягала головою на мамині долоні і завжди відчувала особливий затишок.

Мама не забороняла нам пробувати нове. Зараз своїх дітей я намагаюся виховувати  так само. Пам'ятаю, моїй мамі могло щось не подобається, але вона дозволяла пробувати й не боятися. А ще вона навчила мене, що у житті має бути те, що ти вмієш робити краще, ніж будь-хто. Мама казала: "У твоєму житті має бути кілька навичок, які ти робитимеш найкраще і пишатися ними". За таким принципом мені хочеться жити. 

Валентина Хамайко (25 років) з мамою Мирославою Михайлівною

Святослав Гринчук

Пам'ятаю, що в школі дуже не любив вчити вірші, чи будь-які слова напам'ять. І ще десь в класі першому мама запропонувала мені, як це зараз модно казати, "лайфхак". Після того як повчив текст перед сном - класти під подушку книжку і так, мовляв, все запам’ятаєш. І якось так виходило, що оцінки після таких “маніпуляцій” у мене були непогані, тому в ефективність методу я одразу повірив. З часом, звичайно, я почав розуміти, що річ у тому наскільки ти ретельно готувався з вечора, а не у тому, що кладеш під голову, але ще довго від маминого секретного методу не відмовлявся. Навіть коли в 11-му класі складав вступні іспити - згадав про нього і так суто “на фарт” поклав книгу під подушку. Все допомогло. Мама поганого не порадить!

Святослав Гринчук (5 років) з мамою Ольгою Федорівною

Юрій Горбунов

Моєї мами, на жаль, вже давно немає. Але вона завжди в моєму серці, в моїх теплих спогадах дитинства. Тому в цей День матері привітаю свою кохану дружину - вона чудова матуся! Катя – мати-героїня трьох хлопців. В неї треба вчитися деякій легковажності до певних речей. Наприклад, можна з будь-якого нежитю влаштувати істерику, а можна сказати – слухай, це ж діти, у них може бути нежить і тут нічого страшного немає. І оця її витримка іноді дуже заспокоює. 

Так, і коли народився Іван, і коли народився Данило, у Каті було багато роботи – зйомки і «Світського життя» і «Голосу країни». Це факт. Але залишитися без роботи – це зробити маму домогосподаркою. Це не наша тема. Але і тоді і зараз Катя вміє вдало поєднувати материнство з роботою. Та і я з дітьми завжди на підхваті. Нам дівчинки ще не вистачає – це факт.

Юрій Горбунов з дружиною Катериною Осадчою

Олександр Попов

Моя мамуся - найкраща на планеті!
Вітаю з днем матері! Дякую за любов і тепло! Цінуйте моменти з близькими! 

P.S. Буси на шиї у мами - моя ручна робота зі скріпок і листівок :)

Олександр Попов (5 років) з мамою Людмилою Олександрівною

Володимир Рабчун

Мамуля - лікар-анестезіолог. Під час однієї з атак ворожої авіації на Житомир, окупанти пошкодили декілька будівель маминої лікарні (від вибухової хвилі повилітали шибки). Було гучно і, звичайно ж, небезпечно. Тоді спілкувався з мамою по відеозв'язку. Мамуля сказала, що перенервувала і тиск підскочив, але вже прийняла пігулку і продовжує працювати. Така вона моя мамуля.

Володимир Рабчун (4 роки) з мамою Надією Хаїмівною

Володимир Рабчун (1 рік) з мамою Надією Хаїмівною

Тімур Мірошниченко 

Мама – моя найрідніша людина. Завжди мене розуміла, в усьому підтримувала. Вона – це серцебиття в нашому домі, безумовна любов. Я ніколи не був проблемною дитиною і навіть у підлітковому віці залюбки подорожував з батьками. Як доказ – ділюся нашим з мамою спільним фото саме з літнього сімейного відпочинку. Мені там приблизно 14 років. 

Подзвоніть обов’язково своїм мамам у цей день якщо ви не разом зараз. А якщо живете в одному місті - приїздіть і обійміть найріднішу людину! 

Тімур Мірошниченко (14) з мамою Тамарою Євгеніївною