Продовжуючи відвідування сайту, ви погоджуєтесь на використання файлів cookie і Політикою конфіденційності

Злата Огнєвіч продемонструвала розтяжку та розповіла про день народження

Світське життя з'ясувало, що Злата Огнєвіч вже три роки займається класичними танцями.

Світське життя з'ясувало, що Злата Огнєвіч вже три роки займається класичними танцями.

Катя Осадча дізналася, чому українська співачка почала займатися балетом, а ще – як вона відсвяткувала 30-й день народження.

Злато, вітаю! Вибач, що перервали твій урок! Це балетні тортури, можна сказати.

– Я часто благаю про милосердя, коли не можу терпіти, мені дуже боляче.

Мені на це дивитися боляче!

– Я вже звикла. В перший рік мені було дуже боляче. А я займаюсь більше трьох років вже.

Злато, а чому саме балет? Адже в цьому танці результат видно лише через кілька років?

– То була моя мрія з дитинства. В мене татко військовий, ми багато переїздили. Тільки я приходила на кастинг, казали: "Потрібно вже їхати". І я зараз втілюю свою мрію дитинства.

Не так давно вийшов твій клиіп, де ти танцюєш контемпорарі, сучасні танці. Чи вийде коли-небудь відео, де ти танцюєш балет?

– Ні, ніколи! Я займаюсь для себе.

Ось так, тричі на тиждень займатися. Чи маєш якусь мету?

– Це з якогось боку і спорт також, і можливість тримати гарну форму. З тих пір, коли я почала займатися балетом системно, я себе краще почуваю, схудла на 2 розміри. Зараз в мене XS. Коли тільки починала, зрозуміла, що мені складно робити підтримки, оці оберти, тому що вага була десь 55 кг, зараз 50,5. Воно реально відчувається. В мене наче крила за спиною з'явилися.

Це твої пуанти?

– Так. Ось цей силіконовий вкладиш підкладаю в пуанти, це п'ятак називається, щоб не так було боляче. Бо було дуже боляче в перші разпи, шукала, що підкласти. Зараз балерини подивляться і кинуть в мене камінням.

Ти згадала, що балет – це гарна фізична підготовка. А дієт ти дотримуєшся?

– Я не їм солодке: торти, вареники. Картоплю десь три роки не їла, кукурудзу також, молоко та сир – мінімальної жирності. Це складно, я дуже люблю солодке. Зараз роблю вдома сама солодощі: у фініки кладу волоський горіх, поливаю медом, стоїть добу і вранці дуже смачно з кавою, або чаєм. Раніше я могла з'їсти гору пончиків з цукровою пудрою, до 27 років.

А потім пончики почали відкладатися на талії?

– Я дивлюся на старі фотографії, вони й були на талії, просто виглядали гармонійно. І коли худнеш, риси змінюються, і мені подобається бути більш стрункою.

В тебе нещодавно був ювілей, 30 років. Ми тебе з цим вітаємо!

– Дякую!

День народження ти зустріла в Еміратах. Якою компанією їздила? З бойфрендом?

– Ні, тому що все складно в нього по роботі. Компанія була дуже маленька. Я свій День народження не розцінювала, як велику подію. Ну, 30 років, наступного року 31 буде.

Як саме зустріла своє 30-річчя?

– Вмене був шопінг, купила гарну каблучку. Я сама собі купляю, коли в мене великий проект чи концерт, чи кудись їду. Бо сувеніри загубляться, а прикраси нагадують: це я була в Дубаї, це – в Чикаго, така пам'ять. Тож, прикрас набралося вже.

Увечері був ресторан, морепродукти, невеличкий феєрверк. Вони знають, що я дуже люблю феєрверки. Для мене це з дитинства спогади, коли я ще жила у Криму і там двічі на рік влаштовували свято. Ми всім містом йшли дивитися феєрверк. Тому друзі вирішили мені подарувати такі дитячі спогади. Було ще сафарі, прогулянка нічним Дубаєм та купання в Перській затоці. На мене місцеві дивилися, як на божевільну, бо для них це дуже холодно – 23 градуси вода. А для мене це як в Криму на початку липня, наприклад. І я купалася собі.

Як привітав бойфренд?

– Ніжними словами, поцілунками, обіймами, квітами і дуже гарною прикрасою. Він знає, що я люблю прикраси, це моя слабкість.

Каблучку подарував? Можливо, то пропозиція була?

– Ні. В нас, звичайно, були такі розмови, але поки треба почекати трохи.

Ваші батьки знайомі?

– Так, давно вже.

Батьки приїжджали в Київ привітати тебе?

– На жаль, не вийшло. Ми хотіли зустрітися до Водохреща, але потрібно коштів багато. В мене зараз батьки дуже переживають. Я розумію, що мої проблеми, порівняно з біженцями, мізерні, але це мої батьки. В них вимикають світло. В оселі, де вони живуть, 14 градусів. Через це мама і тато перехворіли грипом з температурою, з бронхітом. І я не знаю, як цьому завадити.

Думаєш перевезти до Києва їх?

– Потрібно, щоб вони тут якось працювали. Щоб їм виплачували пенсії, щоб вони десь жили. Потрібно займатися продажом нерухомості в Криму, а там зараз не дуже хочуть купувати. Я застала момент, коли хотіли купувати, і нам вдалося на початку анексії продати якусь нерухомість, та в мене і сестри є своє житло в Києві і під Києвом. Але зараз це не вдасться зробити.

В твоєму дитинстві були традиції святкування твого Дня народження, але це були важкі 90-ті. І світло вимикали, і грошей не було, продуктів не було, і мама спеціально їздила до центру Сімферополя, аби купити якісь шпроти?

– Так, шпроти і мандарини взагалі були таким дивом, а ще – сир з дірочками – справжній делікатес. А ще – "Нутелла". Я завжди замовляла величезну банку. Мені подобалося мазати її на грінки. Це з дитинства кохання.

Дякуємо, Злато, бажаємо тобі натхнення в твоїх заняттях балетом і з Днем народження!

– Дякую!

Відео: Світське життя на балетному уроці Злати Огнєвіч:

0002-12-02
Більше новин