Чим унікальна російсько-українська війна, та хто найбільш недооцінена людина в історії України: інтерв'ю Акіма Галімова

Продюсер, автор циклів «Таємниці великих українців» та «Україна. Повернення своєї історії», проєкту “Реальна історія”, що виходить кожної неділі о 23:20 на "1+1 Україна", Акім Галімов дав інтерв'ю для авторського проєкту Романа Кравця "Дивись"  на "Українській правді".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ким насправді був легендарний отаман Іван Сірко: "Реальна історія" з Акімом Галімовим

В інтерв'ю Акім Галімов розповів, як росія краде історію України, про найбільш недооцінені постаті в історії України, які війни рф програла та якою є роль Симона Петлюри у творенні нашої держави. 

Чим наша війна зараз нагадує Першу світову війну

Валерій Залужний писав у колонці для видання The Economist якраз про опозиційну війну. Що таке опозиційна війна? Це коли дві сторони застрягли одна навпроти одної, і ні та, ні інша сторона не можуть суттєво просуватися вперед. Він очевидно проводив аналогії з західним фронтом. Якщо згадаємо Першу Світову: Німеччина і Австро-Угорщина воюють з Францією, Британією і російською імперією. Глобальні протистояння, а Німеччина і Австро-Угорщина, заходяться в центрі Європи, тому вони воювали по факту на два фронти: західний фронт, де вони намагались прорватися ув Францію через Бельгію, і з росією по території власне кордону Австро-Угорщини.

І от тут, на Західному фронті, через те, що на той момент технологічний прогрес досяг такого розвитку, що і ті і ті війська були дуже сильні і потужні, і вони встали та ніхто не міг протягом кількох років взагалі посунутись суттєво, все це перетворилося на кроваву мішанину... І власне очевидно, що Залужний проводив паралелі з тим, що от і зараз у нас така сама ситуація, коли в нас, скажімо, умовний паритет. Росіян більше чисельно, в нас краща техніка, і ніхто без якогось серйозного технологічного стрибка не може рвонути вперед. Мені здається, що можна проводити таку паралель, дійсно, тому що ми бачимо, як довго тривають бої за якусь одну локацію на сході, за якесь одне містечко. Коли росіяни, наприклад, витрачають там тисячі своїх життів. Вони їх не шкодують, це класична схема для росії, для радянського Союзу, для російської імперії, і натомість не можуть суттєво просунутись, тому дійсно такі аналогії є.

Якщо загалом дивитися на період, чи є якісь політичні подібні моменти, то очевидно, що це абсолютно різні історії. Все ж таки Перша світова війна - це масштабна війна за ресурси передусім, тому що ці імперії, які розпочали цю війну, Австро-Угорщина і передусім Німеччина, вони потребували значної кількості ресурсів. Вони вважали, що світ поділений несправедливо, що все - в Британії, у Франції, у яких багато колоній, а у них немає нічого, хоча вважали себе дуже крутими. Власне це і був привід основний для війни. Тут же ми бачимо абсолютно іншу війну, це така імперіалістична війна, де просто росія вважає, що ми, українці - це росіяни, нас треба повернути до себе з нашими територіями, з усім, і перетворити це все в російську імперію".

Чим унікальна російсько-українська війна

З історичної точки зору, мені здається, вона унікальна тим, що ця війна дуже довга. Скільки вже років триває ця війна?

Історики можуть по-різному на це дивитися, але мені здається, що зараз, в останній час, є такі погляди, що неправильно, наприклад, ділити Першу і Другу світові війни. Це одна війна, яка була розтягнута на, по факту, 30 років, це один процес, який почався і завершився вже в 45-му році. Навіть пізніше там ще й з Японією були справи.

А якщо ми дивимось на наші події, то мені здається теж, що коли зараз пройшло багато часу і ми можемо давати таку, більш історичну візію, то ми теж можемо зрозуміти, що насправді наша війна вона почалася не в 14-му чи в 91-му році, а вона почалася раніше. Особисто мені здається, що це пов'язано з початком Першої світової війни, коли розвалилася російська імперія. І власне тоді з'явилися перші серйозні потуги створення реальної української держави. Звісно, можна мати такі супер патріотичні погляди, ми можемо ще дивитися в часи Богдана Хмельницького і тягнутися звідти. Правильніше дивитися на це як процес державотворення, який розпочався ще в часи Богдана Хмельницького, навіть раніше. 

Якщо ж ми говоримо про сучасну війну саме за незалежну Україну як державу, то це очевидно - початок 20 століття. Саме тоді українці самі усвідомили, що вони можуть створити незалежну, сучасну державу, націю. Саме тоді воно все почалося, і ворог не змінився з тих часів.

Хто зазвичай керує державою після війни

Багато військових йдуть у політику. Також можуть з'явитися абсолютно несподівані фігури, які виринуть з якимись пропозиціями, дуже актуальними на той момент. Після війни ми стикнемося з колосальними викликами, що буде надзвичайно складно для молодої держави. Мені здається, що ми стикнемося передусім з очікуванням швидкого покращення, моральним правом цього прагнення після пережитих страждань. Проте це не відбудеться швидко, ми маємо бути реалістами. За таких обставин поступовий процес може відкрити двері для тих, хто пропонуватиме дуже прості рішення. Це може бути проблема, бо такі люди можуть обіцяти швидкі результати, які насправді буде важко досягти. Військові матимуть колосальну моральну вагу в очах суспільства, заслужено. Ймовірно, деякі з них захочуть перетворити це на політичну кар'єру. Але хто конкретно? Можливо, це будуть люди, які вже при владі або близько до неї. Або це можуть бути волонтери чи інші особистості з військовим досвідом.

Найбільш недооцінена людина в історії України

Це складне питання. Якщо говорити про гетьманів, то це такі, як Іван Виговський чи Кирило Розумовський, їхні досягнення можна вважати недооціненими. А якщо говорити про сучасних лідерів, то Симон Петлюра, наприклад, зробив багато для країни, але його діяльність залишається контроверсійною. Проте він безперечно вніс вагомий внесок. 

Більше дивіться у повному випуску інтерв'ю:

Дивіться "Реальну історію" з Акімом Галімовим щонеділі на "1+1 Україна" о 23:20 та на YouTube каналі проєкту.