Як "Щедрик" став всесвітнім символом Різдва: "Реальна історія" з Акімом Галімовим

Українська щедрівка в обробці Миколи Леонтовича — без перебільшення найзнаменитіша на планеті різдвяна пісня. Насправді світ би міг ніколи не почути цього шедевру, якби не Симон Петлюра. У новій “Реальній історії”, що виходить кожної неділі о 23:20 на "1+1 Україна", Акім Галімов розповів, як “Щедрик” став символом боротьби за незалежність.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Акім Галімов розповів "Реальну історію" українського Севастополя

Як “Щедрик” став всесвітньовідомим 

У 1936 американське радіо вперше прокрутило щедрівку “Carol of the Bells” в адаптації американця українського походження Петра Вільговського. Цей етер спричинив справжній фурор та став початком світового визнання "Щедрика". Уперше Вільговський почув композицію саме у виконанні українського хору, який дивом опинився в США. Насправді ж історія цього колективу тісно переплітається з УНР та боротьбою за незалежність.

Достукатися до Європи

У січні 1919 продовжується Українська революція. Більшовики вже на підступах до Києва, а у Європі готуються до мирної конференції за результатами Першої світової війни. Тогочасний американський президент заявив, що всі нації мають право на самовизначення. Це дало надію Симону Петлюри, що можливо добитися міжнародного визнання України як окремої держави. Водночас країни-переможці не сприймали українців як самобутній народ. До того ж чимало російських аристократів, які втікли від більшовиків до Європи, поширювали імперську пропаганду. Перед Петлюрою постала задача — як показати всьому світу, що українці та росіяни є абсолютно різними народами?

Рішення прийшло 1 січня 1919, коли політик почув український хор диригента Кошиця. Він зрозумів, що Європа не бачить різниці, бо не знає нашої культури. Петлюра вирішує відправити хор у Париж. Так утворюється Українська республіканська капела, на яку виділяють чимало коштів. Часу до початку конференції мало, тож капеляни швидко готуються до гастролей. 

Музика під час війни

Хористи покидають Київ на останньому потязі перед захопленням столиці більшовиками. Їх дорога до Кам’янця-Подільського була складною, а в якийсь момент потяг взагалі зійшов з рейок. Подорож, що мала зайняти добу, розтягнулася на 12 днів. Лише 24 березня капеляни отримують закордонні паспорти — всього виїжджає 80 осіб. Попри шалений успіх перших концертів закордоном, хористів неодноразово ув’язнюють за “зв’язки з більшовиками”. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому росія так відчайдушно хоче захопити Донбас: "Реальна історія" з Акімом Галімовим

Тріумф Української республіканської капели

У чеській столиці українці зіткнулися з ворожим ставленням. Усе змінилося, коли 11 травня 1919 капела вийшла на сцену Національного театру Праги та виконали “Щедрик”. Ставлення чехів до України стало покращуватися, а все українське стало “модним”. Це яскравий приклад того, яку значущість має культура для сприйняття іншими народами.

Тим часом на заваді концертам у Франції стала відсутність візи. Французькі відомства відмовлялися давати дозвіл через невизнаність України. Також свою роль тут відіграли російські пропагандисти. Зрештою міністр МЗС Франції особисто наказав надати візу Українській республіканській капелі.

Версальський договір та Українська республіканська капела

Попри всі зусилля, капеляни запізнилися. На момент їх приїзду Версальський договір уже підписали, а Україну поділили між іншими країнами. Однак хористи не відмовилися від своєї культурної місії. Перший концерт у Парижі зазнав шаленого успіху та схвальної оцінки критиків. Виступи Української республіканської капели збирали повні зали по всій Західній Європі. У січні 1921, поки хористи давали один зі своїх закордонних концертів, на Поділлі російський агент застрелив композитора “Щедрика” Миколу Леонтовича.

У вересні 1922 Українська республіканська капела назавжди виїжджає до США. Про успіх своїх земляків та народної пісні більшість українців дізнається лише за 70 років.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Київ звільнив Крим у 1995 році (Реальна історія з Акімом Галімовим)

Урешті-решт Українська республіканська капела не змогла змінити рішення світових лідерів, а Україна на десятки років потрапила до жорстокої комуністичної влади. Водночас певною мірою задум Петлюри все ж втілився — європейці дізналися більше про нашу культуру та стали відокремлювати нас від росіян. Через століття “Щедрик” продовжує об’єднувати українські родини та ввесь світ.

Дивіться "Реальну історію" з Акімом Галімовим щонеділі на "1+1 Україна" о 23:20 та на YouTube каналі проєкту.