"Фальсифікація історії з боку росіян — глобальна проблема", — сценарист, ведучий марафону "Єдині новини" Руслан Шаріпов
Ведучий Руслан Шаріпов наголошує, що росіяни завжди намагалися позбавити українців їхньої пам'яті.
Ведучий марафону «Єдині новини» та сценарист документальних проєктів Акіма Галімова «Скарби нації. Україна. Повернення своєї історії» Руслан Шаріпов в інтерв'ю виданню fakty.ua поділився своїми думками щодо родичів, які залишилися на окупованих територіях, розповів про свого батька, який живе в росії, а також про росіян, які протягом століть крали не лише матеріальні цінності, але й історію українців.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Документальна стрічка «Скарби нації» від продюсера Акіма Галімова стала найпопулярнішим історичним фільмом в українському YouTube
Про українську мову
Останній раз я був у бабусі (у Донецькій області - прим.) у 2013-му році, якраз перед Майданом. Пам’ятаю, як приїхав і розмовляв усюди виключно українською мовою, а бабуся підходить на другий день і каже: «Ти можеш тут говорити російською?» Це мене сильно вразило. Бо навіть коли після школи я переїхав з рідного містечка на Житомирщині до Києва, говорив тільки українською, хоча багато моїх однокласників переходили на російську. Але для мене то було принциповою позицією. В Києві у 2005 році, коли я заводив нові знайомства, люди, почувши мою українську, чомусь завжди перепитували, чи я раптом не з Івано-Франківська.
Ще у 2008 році був випадок, пов’язаний з мовою, коли я поїхав у Євпаторію (то була моя перша поїздка в Крим). Заходжу в магазин, і жіночка із-за прилавка каже: «Рєбята, а ви аткуда?» Відповідаю: «Ми з Києва», а вона: «А, с Украіни». Коли я це згадую, дуже абсурдно виглядають усі звинувачення, ніби російськомовних притискали. Бо мій мовний досвід показує, що було навпаки.
Про родичів в росії та на окупованих територіях
Руслан Шаріпов зізнався, що з батьком, який проживає в росії, інколи спілкується телефоном:
"...політичних тем не торкаємось. І про війну не говоримо."
Руслан зізнається, що ніякого співчуття від рідного батька він не отримав:
"У нас відбулась розмова в перші дні великої війни, коли полетіли російські ракети і пішла техніка. Батько сказав, що чув про це, але має зараз піти у справах, тож від нього не було жодного співчуття. Не знаю, з чим це пов’язано, але відсутність навіть мінімальної реакції мене тоді трохи засмутила".
Бабуся Руслана нині перебуває на окупованій території, в Донецькій області. Раніше бабуся жила у Полтавській області, але вирішила переїхати ближче до молодшого сина у Донецьк:
"Бабуся з дядьком живуть вдвох. Зараз я не знаю, кого саме вони підтримують, у 2014 році він пішов в так званій «ДНР» працювати водієм військової вантажівки, тому мені не цікаво абсолютно, як у нього справи".
Про історію України
Фальсифікація історії зі сторони росіян — глобальна проблема. Спочатку нам здавалась ця тема доволі маргінальною. Ми звертались до різних істориків за консультаціями, і вони не робили акцент на тому, що росіяни якимось чином вкрали у нас історію. Кожна країна інтерпретує історію по-своєму. Наприклад, у першій частині був епізод про дружину Ярослава Мудрого Інгігерду, доньку шведського короля. Я поїхав у Швецію, щоб дослідити цю історію. росіяни кажуть, що її останки лежать в Новгороді, наші вчені доводять, що вона лежить у Києві — і шведи це підтвердили. Інгігерда похована у Києві, це доведено. Це лише один з тисячі прикладів, як росіяни крадуть нашу історію, наших героїв та культуру.
Про козаків та Каховське водосховище
Справжні факти про козаків не сходилися з тим, чому нас вчили у школі. Було уявлення, що існувала лише одна Запорізька Січ, на якій жили козаки. Виявилось, що цих Січей було багато. І дві з них пішли під воду, коли будували водосховище. Усі ці Січі несуть й матеріальну культуру. Наприклад, коли розкопували поле Берестейської битви (доба Богдана Хмельницького), знайшли шкіряні чоботи на козаках. Це говорить про їхній статус — вони точно не були голотою, як їх зображували в книжках. Та Січ, яку зараз показують нам у Запоріжжі — це все муляж, вона і близько не стоїть з тим, що може виявитись під час розкопок справжніх Січей. Тому було б круто, якби їх не затопили знову.
Про росіян
Ми кращі за них. Якщо подивитись на історію 16−17 століття, у нас кожне село було багатшим, ніж російські міста, і я не перебільшую.
... головна причина (злоби росіян до українців - прим.) — дуже банальна. Про неї говорять всі історики та політологи. Без України росія перестає бути імперією. От вони й бісяться від цього.
Також Руслан переконаний, що у програму репарації ми також маємо включити реституцію культурних цінностей:
"Навіть Ермітаж зберігає чимало награбованого з України. Зараз усі країни цивілізованого світу повертають одна одній багато культурних цінностей, які були незаконно переміщені. Ми маємо вимагати цього, щоб таке більше не повторювалось".
