Інтерв’ю з Катею Гуменюк: Про майбутнє вінчання, прощання з Ассоль та протиріччя з батьком

Інтерв’ю з Катею Гуменюк: Про майбутнє вінчання, прощання з Ассоль та протиріччя з батьком
Фото: Прес-служба katya

Не все в її житті так солодко, як здається…

Поделиться:

Готуючись до зустрічі зі співачкою Катею Гуменюк (пам’ятаєш маленьку Ассоль, яка шукала своє кохання?), я перечитала-передивилася низку її інтерв’ю. Мушу зізнатися, майбутня співбесідниця видалася мені небагатослівною. Тож я дещо хвилювалася, чи вдасться розговорити артистку. Ця думка не давала мені спокою, допоки не наблизилася до її гримерки.

У дверях мене зустріла привітна дівчина з пишним хвилястим волоссям, великими карими очима й сяйливою усмішкою. З перших хвилин наша розмова пішла як з маслом — і тривала майже годину. Катя відкрилася і розповіла про новий творчий етап, стосунки з чоловіком, своє казкове весілля та проблеми з самооцінкою, які довелося пережити. 

Ти вирішила перезапустити свою творчість — тепер під іменем katya. Випустила романтичний кліп на пісню «Тобі». Чого чекати далі?

Мені вже 25 років, із яких 20 виступаю на сцені.

У дитинстві я мала великий успіх, котрий доволі складно перевершити, але дуже хочеться.

Впевнена, що все реально, але для цього потрібно прийняти себе такою, якою я є зараз, і відірватися від минулого.

Зауважу, я не відрікаюся від Ассоль (усміхається). Це моя історія, це частина мене. Та річ у тому, що за останній час у моєму житті відбулося багато змін. Два роки я жила в Лондоні, опісля повернулася до України іншою, з новим баченням себе в музиці. Тож, зрештою, вирішила закрити історію з Ассоль. Ми попрощалися, подякували одна одній за стільки років роботи (усміхається). А тепер почалася нова історія під назвою katya — де все про мене, все так, як мені подобається. Тепер працюю без продюсера — сама собі господиня.

Сподіваюся, що слухачі гідно оцінять мою музику. Буде круто і сучасно!

Виконуватимеш авторські композиції?

Частково. Я вже співпрацюю з деякими композиторами.

Часом не з Потапом, який був твоїм тренером на «Голосі країни»?

Не з Потапом (усміхається). Не скажу, що в нас тісні стосунки, але ми завжди раді зустрічі. Взагалі втішена, що тепло спілкуюся з учасниками «Голосу країни». Наприклад, із радістю спостерігаю за творчістю Constantine. Як зараз пам’ятаю його сльози на очах, коли я йшла з проекту. Тоді дивилася на нього й думала: «Будь ласка, тільки не плач». А потім вийшла за лаштунки — і він розплакався. Ми й досі товаришуємо.

   

Пісня «Тобі» — лірична. Далі працюватимеш у такому самому стилі?

Ні. Просто «Тобі» — особлива для мене історія. Я не могла іншу пісню написати. Хотіла зробити коханому Артему цінний весільний подарунок — вічний. Обрала, що не дивно, пісню (усміхається).

Цікаво, що довго не могла її написати. Одна річ, коли просто пишеш пісню, інша – коли розумієш, це особлива подія у твоєму житті й потрібно в цій композиції висловити всі свої почуття. Зрештою, я попросила Бога, щоб він послав мені світлі думки, — і ця пісня, справді, вийшла як молитва. Вона народилася чуттєвою і такою справжньою. Коли виконувала її на весіллі, хвилювалася, щоб не заплакати. Я не могла дивитися на Артема — одразу починав тремтіти голос.  

Цю пісню я виконаю в новорічному концерті «Ніч Суперхітів» на 1+1. Дивіться 1 січня о 20:15 і відчуйте мою любов!

Направду романтично. А який подарунок чоловіка тобі найбільше запам’ятався?

Він також романтик (усміхається). На день народження Артем подарував мені 1001 троянду. Це був божевільний вчинок. Спершу я зраділа, а потім засмутилася, адже мені завжди шкода квітів. Втім, це було дуже гарно. Також особливою була наша подорож до Венеції. Він купив квитки і просто сказав: «Завтра летимо». Щаслива, що загалом наші стосунки будуються на маленьких, але дуже приємних романтичних митях.

Ти згадала про своє весілля. Воно було пишним, казковим. Який твій найяскравіший спогад про нього?

Від моменту церемонії я нічого не пам’ятаю (сміється). Так хвилювалася, що навіть не пригадувала клятву, яку мені говорив Артем. Потім удома ми повторили клятви.  

Найсмішнішим був епізод, коли мене у розкішній сукні везли в мікроавтобусі. Я їхала в дуже незручному положенні. Попереду сиділа моя сестра, яка була дружкою, — вона сміялася, знімала мене на відео.

Також проблема була в тому, що напередодні весілля я трохи схудла, тож сукня трималася на кісточках і лишила синці. А вона дуже важка: сама сягнула 23 кілограів, а був ще й під’юбник. Ще 5 кілограмів важила декорована намистинами фата. Одне слово — коли змінила образ, видихнула з великим полегшенням. Це було таке саме відчуття, як зняти незручні туфлі й взути капці.

Не шкодуєш, що обрала саме таку сукню?

Ні. І закликаю всіх дівчат: обирайте пишні сукні! Весілля — єдиний день у житті, коли можна побути принцесою.

Взагалі у тебе було три весільні сукні. Зберігаєш їх?

Так! Мрію показати їх своїй донці. Річ у тому, що моя мама не мала весільної сукні як такої. А мені завжди було цікаво подивитися на неї.

Фату, кажуть, обов’язково потрібно зберігати, тому я обережно склала її в коробку і поклала на шафу. А інші сукні буду використовувати.

Певно, для твоєї розкішної сукні потрібне особливе відведене місце...

Такого, на жаль, немає. Тому поки сукня стоїть у мене посеред кімнати і нагадує про весілля.

Судячи з твоїх слів, ти цінуєш традиції.

Так, мама і бабуся плекали в мені любов до церкви, до сімейних традицій, до святості сім’ї.

Я збираюся повінчатися з Артемом.

Ми планували зробити це 4 листопада, однак підготовка до весілля забрала багато сил і я була реально не готова до планування вінчання. Тому ми вирішили перенести цю особливу подію це на весну. Вірю, що все здійсниться.

Знову буде пишне свято?

Не таке пишне, як весілля. Зберемо найрідніших. Хочу, щоб все було гарно. Вважаю, що такі події потрібно закарбувати.

Часто стикаєшся з думкою, що все тобі дається легко, оскільки ти з багатої сім’ї?

Звісно. Знаєш, дуже легко судити про людину, поки не взуєш її взуття і не пройдеш її шляхом. Наразі я дуже рідко читаю коментарі. Привчила себе до цього після «Голосу країни». Тоді стільки негативу полилося на мою адресу, я не розуміла чому. В мене почалися проблеми з самооцінкою — критикувала себе, не любила. Не соромлюся про це говорити.

Завжди дивуюся: це ж скільки часу і сил мають люди, які пишуть бридкі коментарі. Якщо мені хтось чи щось не подобається, я просто ігнорую. І, на щастя, мені не властиве почуття заздрості. Навпаки, я можу захоплюватися кимось і думати, що теж так хочу.

Насправді в моєму житті не все так солодко, як здається.

Мене ненавиділи в донецькій школі через те, що я пропускала уроки. Однокласники гнобили мене, хоча я займалася окремо з вчителями у вільний час. Від мене відвернувся весь клас, крім декількох людей.

У мене були протиріччя з татом. Він хотів, щоб я займалась бізнесом, а я хотіла бути творчою особистістю. Ми з ним постійно «буцалися», а мама між нами намагалася цю ситуацію коригувати.

Так, я не можу поскаржитися на фінансовий бік мого життя, але психологічний тиск на мене був сильний.

Як зараз тато ставиться до твоєї творчості?

Йому дуже подобається. Він зрозумів, що я не відмовлюся від творчості. Коли переїхала до Англії, то перший рік не займалася музикою, хотіла відчути, як мені житиметься без неї. Та зрозуміла, що з’їдаю себе поступово. Тато це теж прекрасно бачив. Тепер він говорить: «Ти вже доросла. Роби те, що хочеш. Якщо твій чоловік тебе підтримує, добре».

Ти 20 років на сцені. Як, на твій погляд, змінився український шоу-бізнес?

Стало простіше пробитися. Раніше у нас були так звані метри шоу-бізнесу, ось як в Росії досі. А в сучасній Україні дають дорогу молодим, прогресивним. Цінно, що метри дослухаються до того, що робить молодь. Це класно. Ми йдемо в ногу з часом. У нас є хороші й україномовні, й англомовні проекти. Як на мене, зміни, що сталися за останні роки, позитивно впливають на наше творче середовище (не хочу називати це шоу-бізнесом).

Коли востаннє переглядала свої дитячі кліпи, концерти?

Рік тому я показувала свій концерт чоловікові.

Що відчувала?

Пригадала, як боялася, що під час виступу щось піде не так. Пам’ятаю, як мало не впала у воду на сцені, як у мене злетіла краватка. Мама потім сказала: «Ти така молодець! Справжня артистка! У тебе впала краватка, а ти зробила вигляд, що не помітила». А я тієї миті думала: «Як же мене сваритиме мама за те, що впала краватка» (сміється).

Я вдячна за неймовірно яскраве дитинство. Мене часто запитують: «Не шкодуєте? Вас позбавили дитинства. Це, напевно, ваші батьки хотіли, щоб ви співали». Ні! Тато, як я вже говорила, взагалі був проти цього. До того ж я люблю шалений ритм життя. Тоді розумію, що живу.

Чоловіка теж влаштовує такий темп?

Так! Він постійно поруч, підтримує в усьому. Він моє міцне плече, на яке можу покластися, коли мені складно.

Повернімося до ритму життя. Одна з його складових у твоєму випадку — це спорт. Ти часто ділишся у своєму Instagram результатами тренувань, любиш похизуватися фігурою…

Звісно! Я ж багато над нею працюю! (сміється). До спорту мене привчили з дитинства — займалася й акробатикою, і верховою їздою.

Тепер я щоранку 20-30 хвилин приділяю йозі. Двічі – тричі на тиждень відвідую тренажерну залу. Плюс двічі на тиждень окремо займаюся кардіо. Також двічі – тричі на тиждень танцюю.

До того ж вживаю вітаміни й відвідую дієтолога, який склав для мене раціон харчування відповідно до особливостей мого організму.

Я справді стежу за своїм здоров’ям та зовнішнім виглядом. Для мене дуже важливо залишатися в хорошій фізичній формі, адже це на багато що впливає, зокрема й на спів.

Щодо танців... Який стиль підкорюєш?

Наразі мені до душі сучасна хореографія — тверк, диско-хол, джаз-фанк. Танці допомагають добре відчувати ритм, граційно рухати окремими частинами тіла, а потім все це вибудовувати в зв’язки. А в дитинстві я займалась народними танцями і балетом. 

Можеш стати на пуанти?

На пуанти я ставала лише декілька разів. Це дуже складно й боляче. Низько вклоняюся людям, які віддають себе балету, адже це величезна праця.

А весільний танець планували чи це була імпровізація?

Не імпровізація — вирішили так не ризикувати (усміхається). Ми ставили танець із хореографом. Однак без курйозів не обійшлося. Репетирували під запис пісні MONATIKа «Вечность». А на весіллі Дмитро Монатік виконав цю композицію наживо – дещо в іншій версії. І ось під час танцю я розумію, що наш танцювальний «ланцюжок» руйнується. Я подивилися на Артема й сказала: «А зараз закружляй мене…». Він закружляв — і ми швидко перелаштувалися.

До речі, яку пісню можеш слухати нескінченно?

Це дуже складне запитання... Люблю знову й знову слухати «Танець Феї Драже» П. Чайковського, «Ой не світи, місяченьку», Michael Jackson Earth Song і Adele Skyfall.

ЧИТАЙ ТАКОЖ:

1. 

2. 

3. 

 

Новости по теме