"Вибір співати державною свідомо обрав ще за часів, коли вирішив створити перший підлітковий гурт", — Тарас Тополя, лідер гурту «Антитіла»
У спеціальному інтерв’ю лідер гурту «Антитіла» розповів про те, як нині українська пісня сприймається у світі.
Новий народний амбасадор проєкту «Плюсуй українську» Тарас Тополя зростав у двомовному середовищі, де здебільшого переважала російська. Попри це, любов до української мови йому змалечку прищеплювала мама та Стефанія Михайлівна, вчителька 48-ї столичної гімназії, де він навчався. З початком війни рф в Україні у 2014 році, Тарас прийняв непохитне рішення здійснити повний перехід на українську і в побуті, хоча в питаннях творчості «Антитіла» завжди розвивали саме українськомовний сегмент музики.
У спеціальному інтерв’ю лідер гурту «Антитіла» розповів про те, як нині українська пісня сприймається у світі; як ставитися до українців, які категорично відмовляються переходити на українську мову; та як народжуються пісні, що допомагають військовим нищити ворога на передовій.
Нагадаємо, 7 лютого група 1+1 media анонсувала запуск проєкту «Плюсуй українську», спрямований на популяризацію української мови та культури, викорінення російського контенту з медіаполя та формування звички спілкуватися як вдома, так і в інших сферах життя українською. Проєкт буде реалізовуватися протягом 2023 року разом з WAW: альтернативне медіа та за підтримки МКІП.
Ви родом з Києва, де зростали у двомовному, проте здебільшого російськомовному середовищі. У який момент свідомо вирішили перейти виключно на українську мову?
Це були особисті переконання. Спілкуватися виключно українською мовою в публічному просторі ми почали від моменту появи гурту «Антитіла». Всі мої та командні інтерв’ю завжди були українською мовою. А сам вибір співати державною свідомо обрав ще за часів, коли вирішив створити перший підлітковий гурт у школі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Іноді історії людей вбивають жахом від того, що їм довелося пережити", — Ольга Павловська, спеціальна кореспондентка ТСН
Повний перехід на українську мову у побуті відбувся 9 років тому. Починаючи з 2014 року, всі послуги замовляю українською. До того ж після Революції Гідності ми разом з дружиною Оленою прийняли рішення виховувати дітей також українською мовою.
Який шлях довелося подолати до того рівня володіння мовою, який є у вас зараз? Які помилки робили найчастіше? Які лайфгаки порадите використовувати українцям під час переходу на українську мову?
Завдячуючи моїй українськомовній мамі, у мене завжди був досить хороший рівень володіння українською. Також слід подякувати моїй вчительці Стефанії Михайлівні зі 48-ї столичної гімназії, де я навчався. Вона з пристрастю викладала нам українську мову та літературу. Тому у мене ніколи не було проблем з граматикою, завжди гарно писав твори. До того ж не лише собі, але й другу по парті. Іноді мені прикольно писати чи говорити суржиком, але у певних ситуаціях, коли це доречно.
Тим людям, які російськомовні з дитинства, слід подолати психологічний бар’єр. Раджу всім починати з малого. Купуйте пальне та каву на АЗС виключно українською мовою — звертайтеся до продавця чи продавчині нашою рідною мовою. Наприклад, кажіть: «Будь ласка, 95-й до повного і каву з молоком». Згодом це вже стане хорошою звичкою. Далі починайте у телефонному режимі замовляти послуги українською мовою.
Що робити з тими, хто категорично відмовляється переходити на українську мову?
Все залежить від конкретного випадку. Є категорія людей, які відмовляються говорити українською мовою з ідеологічних переконань, вважаючи її смішною, третьосортною. До таких людей потрібен один підхід. До людей, які внутрішньо готові перейти на українську, але з якихось причин вагаються — інший. Загалом я прихильник лагідної українізації. Переконаний: демонструвати красу мови, доносити важливість спілкування українською потрібно м’яко. Для цього слід говорити з людьми, будувати діалог та роз’яснювати їм цю необхідність.
Якщо людина робить маленькі кроки на шляху до вивчення мови — слід її підбадьорювати. Аби перехід на українську мову приносив їй задоволення та люб’язність зі сторони інших людей.
Не можу сказати, шо відсоток українськомовного населення збільшився кратно, але те, що велика кількість людей перейшла на українську мову — факт. У тому числі і в моєму оточенні.
Найбільшими промоутерами нашої рідної мови є українські Сили оборони, як протистоять окупанту.
Завдяки вашій творчості українська мова гучно звучить у світі. Як українська мова/пісня сприймається у світі, якщо відкинути сьогоднішній контекст? Та чи зможе вона стати альтернативою західної музики?
Ми почали інтеграцію в європейський та світовий культурний простір. Проте ми не можемо зараз відкинути контекст повномасштабної війни. Треба розуміти, що мова — абсолютно утилітарний засіб комунікації. І її вага залежить від того, скільки носіїв послуговуються цією мовою.
Навряд українська мова може конкурувати з англійською чи іспанською. Ймовірно, що українська й надалі буде сприйматися з великим серцем та відкритою душею за кордоном у якихось нішевих історіях — фолькмузиці. Оскільки люди за кордоном, не розуміючи мови, будуть сприймати саме музику як обрамлення слів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Замість Вімблдону – найгарячіша точка, незламний Бахмут», – експерша ракетка України Сергій Стаховський у проєкті «Спортивний фронт»
Саме українськомовний культурний продукт у поєднанні з іншими мовами буде працювати у довгій перспективі.
Пісню «Фортеця Бахмут» ви створили доволі швидко, проте опишіть, будь ласка, за яких обставин ви писали ці рядки? Скільки часу знадобилося для того, аби сублімувати лють та злість до ворога у цій пісні?
Сублімація емоцій відбувалась протягом перебування музикантів гурту «Антитіла» на передовій. Музика була створена Сергієм Вусиком раніше, а от сам текст написаний нещодавно й досить швидко. Знадобилося буквально декілька годин для того, щоб я відчув, про що і як треба заспівати.
Звичайно, що від цього сироти виступають, а іноді пробирає до сліз.
Військові у своїх численних інтерв’ю зазначають, що музика допомагає їм на фронті йти вперед та нищити ворога. Що вам казали військові після виходу цієї пісні?
Військовим подобається пісня. Ми вже неодноразово чули велику кількість відгуків. У такі моменти відчуваю, що гурт «Антитіла» на своєму місці та виконують свою функцію. Кожен артист унікальний, він дає певну емоцію, яка на чуттєвому рівні допомагає людині. Якщо ця пісня допомагає — вона створена не дарма. Вона дійсно підбадьорює, підіймає дух, дає лють та злість, чітко артикулюючи, заради чого ми боремось. Проте не в кожній ситуації на фронті є місце для пісень.
Мова - стратегічний ресурс, національна безпека.
Ще в університеті ви писали наукову роботу на тему: «Проблеми популяризації української мови серед молоді України». Які ключові проблеми популяризації можете виділити зараз?
Нам потрібна величезна кількість українськомовного контенту. Скажу відверто, що хочеться, аби він був максимально якісний, але давайте для початку, аби він хоча б був. Пересічному громадянину простіше ввести в пошукову стрічку інформацію російською мовою, аби знайти те, що задовольнить його потреби.
На жаль, люди, які продовжують слухати російських виконавців, також не розуміють, що це має значення і напряму впливає на хід війни. Це велика проблема.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Була на Азовсталі, в Оленівці й в найжахливіших колоніях росії: історія прикордонниці Аліни Паніної в "Щоденниках війни"
Що нам треба зробити (чи яких помилок не допустити), аби російська мова не стала домінантною в українському середовищі після Перемоги?
Нам треба розвалити росію, аби вона розпалася на частини. Щоб поневолені народи рф отримали свою свободу та незалежність. Тоді московитам буде не до цього і ті, хто постійно паразитував на творчій енергії поневолених народів й українців, втратять можливості просувати свій контент і наративи. Як тільки у них закінчиться енергія, так і одразу нам стане легше дихати.
Чому українська мова — це круто? Яке ваше найулюбленіше українське слово та чому?
Українська мова красива, дуже багатогранна, а найголовніше — наша. Треба любити своє. Щодо улюбленого слова, напевно, «кохання» звучить дуже красиво та по-особливому.
